Про те, який район Львова зараз найактивніше розвивають; де може бути так званий другий Сихів; які проєкти планують доробити ще цього року; як вирішується конфлікт Львова і Сокільників та яку нову ідею планують втілити – в інтерв’ю із заступником мера Львова з містобудування Любомиром Зубачем.
На вашу думку, який район Львова сьогодні розвивається найактивніше? Де за цей рік відбулося найбільше позитивних змін?
Якщо подивитися на різні райони Львова, то розвиток відбувається більш-менш рівномірно. Не можна сказати, що є якісь значні перекоси.
Втім, якщо говорити саме про сферу містобудування, то варто відзначити північну частину міста. У межах стратегії, ухваленої під час воєнного стану, одним із ключових пріоритетів для Львова став розвиток так званої екосистеми людяності Unbroken. Саме ця частина міста нині отримує, мабуть, найбільше реалізованих міських інфраструктурних проєктів.
Мовиться, зокрема, про реабілітаційний центр Unbroken, який уже збудований. Також, якщо ви помічали, на поліклініці надбудували два поверхи – сучасно, стильно, з використанням дерев’яних конструкцій. Помітні зміни відбуваються і в лікарні швидкої медичної допомоги, і в дитячій лікарні.
Найближчим часом планується реалізація проєкту будівництва трамвайної колії на вулиці Миколайчука. Тому, якщо говорити і про сьогодення, і про перспективу, саме цей мікрорайон розвивається найбільш активно та демонструє динамічний поступ.
Про будівництво трамвайної колії на вулиці Миколайчука вже неодноразово згадувалося. На якому етапі реалізація проєкту? Чи вже укладені необхідні договори і коли очікувати початку робіт?
Як мені відомо, є розуміння початку реалізації цього проєкту, він має підтримку французьких партнерів. Завершується низка технічних робіт: проєкт, виготовлений Інститутом просторового розвитку, потрібно адаптувати під ту частину, яка фінансується міжнародними партнерами.
Цей процес уже триває. Коли безпосередньо розпочнуться роботи, варто уточнити в департаменті мобільності, але проєкт перебуває в активній фазі.
Повернімося до районів, які активно розвиваються. Одним із таких є мікрорайон Рясне. Там планують звести комплекс житлових будівель, поруч уже є 16-поверхівка, нещодавно відкрили «Макдональдз», церква Пресвятої Трійці ПЦУ на вул. Шевченка, 311, та ділянка, зарезервована під сквер… Яким ви бачите подальший розвиток цього району, адже на Шевченка вже великий трафік?
Є таке своєрідне золоте правило: якщо в якусь локацію заходить «Макдональдз», це означає, що місце має інвестиційну привабливість і за ним зазвичай підтягнуться інші бізнеси. Тому відкриття «Макдональдзу» в Рясному – дуже позитивний сигнал. До речі, він розташований на ділянці, яку місто кілька років тому продало через аукціон.
Рясне має великий потенціал і з часом може стати другим Сиховом. Для цього насправді є всі передумови. Бачимо, як поступово розвивається інфраструктура, з’являються нові ініціативи, зокрема в сфері містобудування.
Наразі виконком іще не видавав відповідних рішень, але на містобудівній раді вже розглядаються деякі проєкти. Наше завдання зробити так, щоб ці ініціативи були збалансованими, гуманними й розвивалися паралельно з соціальною інфраструктурою.
Коли буде реалізований проєкт продовження вулиці Суботівської, який з’єднає Левандівку з Рясним, це стане потужним поштовхом для розвитку всього мікрорайону. У час війни ми, звісно, не можемо цього робити, але рано чи пізно цей проєкт обов’язково буде втілений. Тому я з великим оптимізмом дивлюся на майбутнє Рясного.
Поговорімо про інші проєкти у Львові. Один із таких – пішохідний бульвар на проспекті Чорновола. Міська рада вже досягла угоди з підприємцями?
Пішохідний бульвар на проспекті Чорновола буде реалізований. І це вже зрозуміли всі, зокрема й підприємці. Ми перейшли від етапу заперечень і протестів до етапу комунікації. Ми зацікавлені, щоб цей процес минув спокійно, без ексцесів, з повагою до кожного підприємця.
А якщо щодо МАФів? Уже всі вдалося перенести?
Ми спілкуємося з підприємцями, обговорюємо можливість перенесення їхньої діяльності на інші локації. Уже 13 тимчасових споруд були перенесені. Звісно, трапляються моменти, коли сусіди нових локацій не завжди задоволені.
Процес триває: тимчасові споруди поступово демонтують, а щодо бульвару вже тривають деякі підготовчі роботи, тож рухаємося вперед.
Скільки часу може тривати реалізація всього проєкту?
Це досить великий проєкт, який умовно можна поділити на дві черги: перша – від Липинського до вулиці Панча, друга – від Панча до Варшавської.
Щодо першої черги, думаю, що вже наступного року можна буде виконати значний обсяг робіт, хоча поки не буду стверджувати цього. Адже багато залежить від приватного інвестора, який зголосився профінансувати цей проєкт.
Чи передбачені якісь критерії озеленення й доступності при облаштуванні пішохідного бульвару?
Проєкт, який розробив наш Інститут просторового розвитку, передбачає створення інклюзивного простору з доступними доріжками, громадськими зонами, озелененням, а також ігровими та спортивними майданчиками.
Як щодо інших МАФІв? Бачимо, що в міськраді систематично пишуть про демонтаж споруд у різних локаціях. Можете назвати точну кількість?
Із січня по середину вересня 2025 року у Львові були демонтовані 76 кіосків. Якщо подивитися на ситуацію загалом, від початку 2020 року, відколи я працюю заступником міського голови з містобудування, кількість тимчасових споруд у місті зменшилася з 1560 до 1216. Тобто за цей час стало на майже 350 МАФів менше.
Думаю, це вже помітно кожному львів’янину. Ми й надалі рухатимемося в цьому напрямку – спокійно, еволюційно, без конфліктів і з повагою до підприємців. У місті багато альтернативних локацій, зокрема на ринках, де підприємці можуть продовжувати свою діяльність. І, що важливо, самі підприємці починають розуміти, що тимчасова споруда – це справді тимчасовий формат. Вона має свій початок і свій логічний кінець функціонування.
Хто оплачує демонтаж МАФів – місто чи власники споруд? Всі витрати бере на себе міський бюджет?
У нас розроблена окрема процедура. Спочатку виконавчий комітет ухвалює відповідне рішення, після чого підприємцеві дають можливість добровільно демонтувати свою споруду. Якщо він цього не робить, демонтаж здійснює наше адміністративно-технічне управління.
Витрати, які при цьому має місто, згодом можуть бути стягнуті з підприємця – власника цієї споруди.
Повернімося до міських проєктів. Які з них планують завершити цього року?
Громадський простір на Личаківській практично завершений. Залишилися лише деякі деталі, які зараз обговорюють з архітекторами та митцями, зокрема встановлення мистецького елемента, скульптури. Але сам простір уже готовий.
Також відновлена вілла Стеткевича, де вже почала працювати станиця Пласту. Нам вдалося зберегти й реставрувати її, тепер вілла служитиме молоді.
Ще один важливий проєкт – будівництво корпусу 3D-школи на Варшавській. Це нова будівля для навчання першокласників, вона на дуже просунутому етапі.
Ще хочу наголосити на амбулаторії сімейної медицини в Грибовичах, яку вже відкрили.
Ще один проєкт, який можна виділити, це комунальний ринок на вулиці Садовій. Загальнобудівельні роботи там уже практично завершені, залишилося фіналізувати мережі. Триває етап обговорення з підприємцями ринку «Любінське сяйво», особливо щодо переселення й узгодження місця. Також обговорюємо інтер’єр.
То до кінця року ринок запрацює?
Робимо для цього все можливе, але багато залежить і від підприємців, для яких створювали цю інфраструктуру. Є різні думки. Вірю, що зможемо врегулювати усі питання.
Ви згадували про віллу Стеткевича, яку реставрували. Чи є в місті ще вілли, що потребують відновлення? Чи можуть деякі з них перетворитися на громадські простори, як вілла Стеткевича?
Львів – місто з великою кількістю пам’яток архітектури та історичної забудови. Звичайно, такі вілли є, дуже часто вони перебувають у приватній власності.
До позитивних кроків можна віднести прийняття міською радою історико-архітектурного опорного плану кілька років тому. Згодом були спроби його скасувати, але цей документ продовжує відігравати важливу роль у збереженні історичної спадщини.
Частина девелоперів вважали, що цей документ їм заважає, і подали позови до суду, намагаючись його скасувати. Проте на рівні Верховного Суду вдалося відстояти його чинність.
Ви згадували про 3D-школу, яку, до речі, будують з 2022 року. В процесі також школа на Левандівці, довкола якої активно розвивається сам район. Що з цією школою?
Я був на цьому об’єкті. Це один із тих проєктів, який є прикладом співпраці міста з бізнесом – ми це називаємо соціально-економічним партнерством. На Левандівці будують школу площею близько 5 тисяч квадратних метрів. Загальні будівельні роботи переважно завершені – залишаються фасадні роботи та під’єднання мереж. Підприємці погодилися здати її готовою до експлуатації, не лише коробку. В планах, щоб наступного року вона була готова. Для Левандівки це стане важливим інфраструктурним проривом.
Крім того, перший проєкт у співпраці з бізнесом реалізують на вулиці Героїв Крут – ліцей на Новому Львові площею 6,5 тисячі квадратних метрів, тривають фасадні роботи, наступного року планують завершення.
Коштом міста добудовують корпус гімназії «Провесінь» на Тракті Глинянському і школу в Брюховичах.
Також для мікрорайону Під Голоском місто провело архітектурний конкурс і замовило проєкт, який зараз доробляють. Наступного року розпочнуться будівельні роботи на комплексі школи й садочка.
Це вказує на те, що освіта залишається одним із пріоритетів міста. Хоча розумно ставити за мету розширення будівництва шкіл і садочків без аналізу. Їх, безумовно, треба будувати, але тільки там, де реально збільшується забудова і де є потреба в додаткових місцях для мешканців.
Департамент освіти проаналізував ситуацію та визначив, де є проблеми з браком місць. На основі цього працюємо з бізнесом, виокремлюючи локації, яким необхідні додаткові інвестиції.
Не менш важливі й місця відпочинку. Як ви оцінюєте останні зміни в благоустрої львівських парків? Думаєте, вони стали комфортнішими?
Благоустрій парків має змінюватися значно більше. В 2020–2021 роках у нас були дуже амбіційні плани, і міський голова ставив завдання зробити парки одним із пріоритетів, над якими треба активно працювати, збільшувати фінансування й відновлювати їх для відпочинку та здоров’я людей. Тепер це не в пріоритеті.
Відверто кажучи, на реконструкції та капітальні ремонти коштів практично немає. Виняток – Замарстинівський парк, який ми доводимо до ладу. Для нього передбачили фінансування, тому що він виконуватиме реабілітаційну функцію для наших військових.
Проте в будь-якому випадку в парках має бути порядок: чистота, прибирання та мінімальна інфраструктура. Саме для цього в нас діє програма утримання парків. У Львові 42 парки.
Десь мінімально можемо підлатати аварійні доріжки завдяки поточному ремонту, замінити поламані лавочки або докупити урни. Цього недостатньо, але також пробуємо залучати додаткові позабюджетні кошти.
Маємо одну цікаву ідею. Можливо, ви знаєте, що у Львові є акція «Подаруй місту дерево». Думаємо зробити щось подібне з лавками, залучивши до цього бізнес. Насправді це незначні кошти – вартість однієї лавки порівняно невелика. Якщо підприємці допоможуть, ми змогли б закупити в парки необхідну кількість лавок. Наразі готуємо відповідну пропозицію і будемо просити бізнес долучитися.
А як щодо незаконних будівництв? Чи виявляли цього року такі?
Щодо незаконних забудов існує певна проблема, особливо під час воєнного стану. На початку війни держава прийняла постанову, яка зупинила можливість проведення перевірок архітектурно-будівельного контролю. Через це процес тепер значно ускладнений.
Раніше, якщо хтось починав незаконно будувати, приїжджала ДАБІ, видавала припис і зупиняла роботи. Це працювало як годинник. Наразі ж, якщо виявляють незаконну забудову, потрібно писати листа до Києва, в Державну інспекцію архітектурно-будівельного контролю, обґрунтовувати, що ця забудова становить небезпеку для життя і здоров’я громадян, лише після цього вони можуть дозволити перевірку.
На мою думку, це абсурд, адже будь-яке незаконне будівництво вже небезпечне. Неконтрольоване будівництво без дотримання норм завжди створює ризики для людей.
Тобто, незважаючи на всі труднощі, наша ДАБІ працює: моніторить забудови, виїжджає на місця, подає справи до суду. Наприклад, на Личаківській семиповерхівку було демонтовано, тепер на цьому місці громадський простір.
До речі, щодо скандальної ситуації в Сокільниках. Вам ще не вдалося домовитися?
Перспектива забудови 50 гектарів біля аеропорту є шкідливою як для громади Львова, так і для держави, зокрема для стратегічного державного підприємства – аеропорту. В підсумку така забудова негативно вплине й на мешканців Сокільників, адже деякі ініціативи фактично перевертали все з ніг на голову.
Село, яке зазвичай налічує до п’яти тисяч мешканців, за цим генеральним планом хочуть перетворити на велике місто без належної інфраструктури, переклавши весь тягар на Львів. Це створить додаткове навантаження на вулицю Кульпарківську та вже переповнені освітні заклади.
Читайте також: «Не розпалюйте вогонь!» Репортаж із села Сокільники, яке може розростися у місто
Ми звернулися до всіх відповідних державних інстанцій – від обласної військової адміністрації до Кабінету Міністрів і Ради національної безпеки та оборони.
І, за моєю інформацією, зараз це питання дуже ретельно вивчають. У нас створена робоча група. Зі сторони Сокільників ті представники, які були, не виявляють бажання обговорювати якісь зміни. Їхня позиція така: ми самостійна громада і будемо робити що хочемо, а ви не втручайтеся.
На всі аргументи нашого департаменту архітектури та департаменту мобільності, які на робочій групі чітко пояснюють, до чого призведуть такі дії, вони просто розводять руками, кажучи, що це не їхня справа. Ми ж переконані, що це питання стосується кожного мешканця Львова.
Судовий процес може тривати довго. Наразі генеральний план прийнятий, але його поки що не можуть реалізувати через відсутність рішення про розширення меж населеного пункту. Це питання зупинилося на рівні Львівської районної ради, яка, відповідно до чинного законодавства, має його затвердити. Мені здається, що депутати Львівської районної ради дедалі більше розуміють суть проблеми, але поки що відповідне рішення не ухвалене. Сподіваюся, його не ухвалять.
Цікаво, що лобісти цієї забудови навіть просунули окремий законопроєкт, який мав би видалити районну раду зі списку органів, які мають погоджувати такі рішення. Уявіть масштаб лобіювання, якщо для цього навіть створюють окремий законопроєкт.
Звісно, ми вже обговорили ситуацію з колегами – народними депутатами і сподіваємося, що ніхто не підтримає таке рішення. Але тиск значний, тому важливо спільно переконувати і державні структури, і місцевих депутатів, щоб такого рішення не ухвалили.
Поговорімо про інші громади. На якому етапі формування Львівської агломерації?
Минулого тижня у нас відбувся надзвичайно цікавий форум агломерації. Це вже другий міжнародний форум. Проте основний акцент був на міжнародних експертах – представниках міст, фахівцях із Барселони, Амстердама, Лондона, Риги та багатьох інших. До нас особисто приїхав Чак Бін, який раніше очолював Вашингтонську метрополію – одну з найбільших і найпотужніших у США. Він модерував цю панель, до якої долучалися різні експерти зі США.
Ми мали можливість ознайомитися як з американським, так і з європейським досвідом. Насправді це дуже цікаво, адже саме в цьому наше майбутнє. Процес урбанізації незворотний і постійний.
Для таких метрополійних територій навіть передбачені окремі фінансові кошики підтримки від Євросоюзу на різноманітні проєкти. Для України це, на мою думку, унікальний шанс. Після війни, коли постане питання відбудови та економічного відновлення, саме великі міста й агломерації повинні тягнути країну вперед. Їм знадобляться лише трохи допомоги, поштовх і певна підтримка.
Не варто сподіватися, що після закінчення війни нам дадуть купу грошей і ми миттєво відновимо все так, як було. Так не буде – це процес на десятки років, а країну треба перезапускати вже.
Насамперед потрібно створювати умови для розвитку агломерацій, щоб вони могли реалізовувати економічні проєкти. У Львові ми активно працюємо в цьому напрямку. Створена асоціація «Львівська агломерація», до якої на сьогодні входять 12 громад разом із Львовом. Ще одна громада, Мурованська, вже ухвалила рішення про приєднання. Юридично це ще не затверджено загальними зборами асоціації, але фактично це вже 13-й учасник.
Це така м’яка форма співпраці, де кожен зберігає свою самодостатність, але в межах асоціації можемо працювати над спільними проєктами.
Представник Барселони сказав на форумі: річка тече через усі громади, не зупиняючись на межі однієї та не обходить другу, тож неможливо займатися нею окремо. Тому до створення їхньої метрополії річки були місцем, куди скидали сміття або нечистоти, як це буває й в Україні. Метрополія взяла це під контроль і кардинально змінила ситуацію.
Те саме стосується транспорту. Агломерація – це люди, які з навколишніх громад приїжджають до Львова. Основне питання тут – логістика. Наразі Львів займається своїм транспортом, окремі громади – своїм, а все, що поза межами населених пунктів, є питанням області. Але така модель працює не зовсім ефективно.
Ми хотіли б організувати це в межах агломерації, проте чинне законодавство не дає такої можливості. Разом із колегами-нардепами обговорюємо, як це виправити. Деякі депутати вже висловили готовність працювати над законодавчими змінами або навіть над урядовим експериментом, щоб у Львові запустити пілотний проєкт метрополії з додатковими можливостями для управління агломерацією.
Раніше повідомлялося про цифрову карту рельєфу Львова, яка показує ризики підтоплень. Чи планує місто використовувати ці дані при розробці містобудівної документації та генерального плану? Крім того, на карті позначені зони, де накопичується дощова вода. Чи розглядається створення рекреаційних просторів у цих місцях і як це поєднуватиметься із забудовою?
Насправді таку екологічну карту напрацьовують, вона стане складовою комплексного плану розвитку громади, про який я вже говорив. Суть цього документа полягає в тому, щоб урахувати транспортну інфраструктуру, екологічну мережу та питання забудови.
Для нас екологія є важливим пріоритетом, тому в комплексному плані максимально закладатимемо збереження зелених зон.
Наприклад, на півночі історично розташоване торфовище. Львівська міська рада ухвалила рішення про створення там окремого ландшафтного заказника «Північне торфовище» площею 525 гектарів. Це буде територія, повністю захищена від будь-якої забудови – житлової або виробничої. Тут залишиться вільний простір, що стане зеленою зоною, яка захищатиме місто від екологічного дискомфорту.
Так само працюємо над створенням ландшафтного парку «Щирецьке водосховище» (в народі озеро Наварія). Тут у нас налагоджена добра співпраця з Пустомитівською міською радою на відповідній території.
Я це до того, що якщо взяти Львівську громаду й населені пункти, з якими ми обʼєдналися, то під час формування громади багато хто кричав, що Львів хоче захопити ці землі під забудову. А вийшло навпаки.
Якщо ж подивитися на окремі території, які не ввійшли до Львова, то там, на жаль, часто інша політика. Не узагальнюю, адже є й громади, подібні до Львова, які теж дбають про зелені зони й розвиток інфраструктури.
Чи є в міста бачення, як адаптувати старі промислові зони під житло, бізнес, громадські простори?
На мою думку, необхідно максимально зберігати промислові зони, адже виробництво в місті має бути. Звісно, якщо мовиться про виробництво, шкідливе для екології, незручне для комфортного проживання мешканців, то його можна перенести за межі міста. Підходимо до цього питання збалансовано.
Є окреме рішення міської ради, в якому зафіксовані промислові зони, де не допускається зміна функціонального призначення. Тобто щодо цих зон не можна розробляти містобудівну документацію для зміни призначення, і цей механізм працює.
Є території, які потребують додаткового опрацювання. Наприклад, де поряд вже є громадська забудова і залишилися невеликі анклави. З такими ділянками треба працювати дуже виважено, розробляючи відповідну містобудівну документацію.
Водночас основні відповіді на ці питання має дати комплексний план розвитку Львівської територіальної громади. Адже в нас є генеральний план міста, плани населених пунктів, які доєдналися до Львова, а також території поза межами населених пунктів. Комплексний план має поєднати все це, створити єдиний підхід і сформувати загальну стратегію.
І на завершення поговорімо про найактуальніше. Цьогорічна зима може бути складною, тож фахівці радять готуватися заздалегідь. Як ви особисто готуєтеся до можливих знеструмлень? Чи маєте план дій на випадок, якщо не буде газу, як пишуть у соцмережах?
Ми всі бачимо, яка зараз ситуація в країні, як розвивається війна.
Видається, росія не збирається зупинятися. Навіть сьогодні були атаки на енергетичну інфраструктуру, тому місто активно готується до можливих знеструмлень і припинення опалення.
Особисто я торік придбав зарядну станцію – потужний акумулятор. Чесно скажу, що ще жодного разу її не підключав, бо попередні зими минули відносно спокійно. Але цього року, на жаль, напевно доведеться скористатися. Планую підключити до станції котел у квартирі, щоб діти не мерзли, якщо відключать електроенергію. Якщо ж не буде газу, то, ймовірно, переїдемо на якийсь час до товариша за місто, який опалює житлове приміщення дровами.
Антоніна Костик
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
_______________________________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
