У Львові відбувся дводенний освітній інтенсив "Точка старту", у якому взяли участь 30 підлітків. Програма була присвячена вивченню дизайну стільця як культурного, історичного й дизайнерського феномена. Участники навчалися дивитися на цей повсякденний предмет меблів не лише як на функціональний об’єкт, а як на «дзеркало епохи», що відображає розвиток технологій, соціальні трансформації та естетичні тенденції часу.
Освітній процес поєднував теоретичні знання з практичними вправами. Підлітки знайомилися з легендарними зразками дизайну стільців, зокрема:
- Стілець №14 Міхаеля Тонета.
- "Wassily chair" Марселя Бройєра.
- Роботи Альваро Аалто.
- Сучасні моделі моноблоків.
Вони аналізували контекст створення цих виробів, досліджуючи, як матеріали, конструкція та форма пов’язані зі станом технологічного розвитку та суспільними змінами в різні історичні періоди. Програма також включала відвідування креативного простору KIVSH, шоуруму re+stare, а також майстер-класи з макетування.
Менторський склад інтенсиву складався з:
- архітектора і дизайнера Назара Павлеси, засновника Dobro design;
- студентів четвертого курсу Харківської школи архітектури Володимира Петрика та Ольги Козаченко,
які поділилися з підлітками досвідом роботи над дизайном у реальних проєктах і середовищах.
Викладач Володимир Петрик наголосив: «Через дослідження дизайну стільців можна побачити соціальні, політичні та матеріальні зміни в суспільстві. Працюючи з макетами, учасники не лише відтворювали конструкцію, а й переосмислювали її — розглядали, як вона функціонує, які ідеї лежать в основі форми та як невеликий предмет інтер’єру може стати частиною більшої архітектурної мови».
Завершальним етапом програми стала самостійна розробка й виготовлення персональних макетів стільців. Для більшості це було першим досвідом роботи з макетуванням та глибоким аналізом дизайну як системи взаємопов’язаних рішень.
Одним із учасників було відзначено: «Під час інтенсиву я вперше зрозумів, що кожен предмет довкола нас — продуманий, від дверної ручки до цілого будинку. Найбільше мене вразило, що навіть у макеті стільця можна передати сенс і розповісти історію».
Фото: ХША
Переглянути повний матеріал на сайті Galinfo
Повернутися на головну сторінку
