Як NORDA Dynamics розвиває автономні системи для дронів. Інтерв’ю з CEO

FPV-дрони — це малогабаритні, високоманеврені безпілотники, які використовуються для розвідки й ударних місій на малій дистанції. Вони швидкі, складні в пілотуванні та часто застосовуються в «камікадзе»-операціях або як ретранслятори звʼязку. Через високу мобільність і відносно низьку ціну вони стали одним із ключових інструментів сучасної тактики на фронті, але водночас мають низку технічних обмежень — радіогоризонт, уразливість до РЕБ і потребу в досвідчених пілотах.

NORDA Dynamics — українська Defense Tech компанія, що виросла з волонтерського руху. Сьогодні її системи автоматичного доведення дронів та оптичної стабілізації активно використовуються на фронті, а команда нещодавно залучила $1 млн для розширення розробок і збільшення штату. 

AIN.UA поспілкувався із CEO NORDA Dynamics Назаром Бігуном про шлях від волонтерського руху до виробництва десятків тисяч систем автодоведення дронів, про те, як компанія використовує $1 млн інвестицій для розширення команди, над яким продуктом зараз працює, чому найшвидший фідбек з фронту команда отримала всього за 26 хвилин і про те, як Україна формує нову індустрію військових технологій.

---

Як з’явилася NORDA Dynamics?

Я почав шукати однодумців, з ким можна робити це все разом, тому що зрозуміло, що сам не потягну всі ці запити. Так я познайомився з Дмитром, нашим операційним директором, і ще кількома людьми. І ми створили волонтерську організацію «Допоможи герою». У принципі, там всі були з ІТ, інженери, і наш фокус залишався тим самим — різноманітні девайси.

У якийсь момент тема FPV-дронів стала досить гарячою, і до нас прилетіло кілька запитів доставити FPV-дрони нашим військовим. Ми почали шукати, де їх можна придбати. Нам сказали: «Оплачуйте дрони, чекайте 3–6 місяців, і будуть вам дрони, тому що в нас величезна черга». 

Ми зрозуміли, що через 3–6 місяців, напевно, навчимося робити самі. Тоді ми знайшли ще двох теперішніх фаундерів NORDA. Один з них вже доволі давно займався дронами як хобі, а інший з волонтерської організації. Ми зробили невелике волонтерське виробництво дронів, яке досі працює і займається вже не тільки виробництвом дронів, але й робить приблизно 200–300 FPV на місяць. 

Оскільки в нас уже було виробництво, ми почали заглиблюватися в тему і досліджувати, чому така низька ефективність на фронті. На той час це було десь 8–10%, тобто один з 10–12 дронів долітав до цілі.

Ми ідентифікували основні проблеми — це радіогоризонт, недосвідчені пілоти та РЕБ (радіоелектронна боротьба). 

Логічним розв’язанням цих проблем є так звана система останньої милі, або система автоматичного доведення до цілі. Ми знову ж таки почали шукати, де можна придбати таку систему, і на той час знайшли тільки одне дуже раннє MVP-рішення в Україні та кілька дуже дорогих іноземних. Тоді ми зрозуміли, що є ринок, попит і проблема, яку потрібно розв’язати, і почали розробку власної системи. 

Переломним моментом і дуже сильним бустом для нас став хакатон, організований Міністерством оборони України та Brave1 на початку 2024 року. Ми туди поїхали, щоб познайомитися з дорослими рішеннями, адже наше було десь на етапі MVP, і ми тільки відправляли перші зразки на фронт. Але вийшло так, що ми перемогли в тому хакатоні, нічого кращого, як виявилося, в Україні не було. І відтоді ми стали отримували дуже багато дзвінків від військових, волонтерів, виробників дронів та інвесторів. Це був дуже сильний поштовх для нашого розвитку.

Про продукти

Зараз у нас є два продукти, які активно використовуються на фронті: система останньої милі та система оптичної стабілізації для ретрансляторів, яка вміє утримувати позицію дрона дуже стабільно. Ми поставили вже понад 50 тисяч систем автодоведення на фронт і виросли до 40 людей.

Underdog — система автоматичного доведення, або Terminal Guidance, або Last Mile Targeting System — це, по суті, маленький комп’ютер, який встановлюється на дрон, яким керує пілот. Коли пілот бачить ціль, він захоплює її (вказує на цю ціль), а наша система починає цю ціль вести. Далі є два варіанти. Перший — пілот перемикає на умовний автопілот і наша система вже керує дроном не потребуючи звʼязок з оператором. Вона самостійно доведе дрон до цілі. 

Модуль Underdog 

А другий варіант — це пілот зафіксував, наша система веде ціль, і коли втрачається зв’язок з пілотом через радіогоризонт, РЕБ чи іншу причину, то керування автоматично передається нашій системі. І вона вже доводить дрон до цілі. Ця система працює на дронах літакового типу та квадрокоптерного вдень і вночі. 

Зараз ми підвищуємо рівень автономності, інтегруючи ШІ-моделі, які будуть займатися автоматичним пошуком цілі. Це наступний етап розвитку систем.

StableLink — це система оптичної стабілізації. По суті, це невеличка коробочка з таким же маленьким комп’ютером і цифровою камерою, яка кріпиться знизу від квадрокоптера. Далі дрон вміє автоматично злітати та автоматично сідати. На цей дрон вішається ретранслятор, наприклад, і він утримує висоту і азимут. Це вивільняє передусім пілота, тому що йому не потрібно за цим дроном взагалі дивитись, і він може сфокусуватись на камікадзе. 

Модуль StableLink 

Крім того, це суттєво здешевило носій, тому що раніше військові використовували для ретрансляторів DJI Matrice, це дрон, який коштує в межах 10 тисяч доларів, а зараз вони використовують звичайні коптери, ціна яких приблизно тисяча доларів. Також ми зараз адаптували цю систему, щоб вона вміла автоматично опустити дрон, скинути міну та автоматично піднятися. Тобто це використовується для автономного мінування.   

Наші системи працюють з 99% дронів, які використовуються на фронті. Проте система не працює з DJI, Mavic і так далі, але в цьому і нема потреби. 

Читайте також: Європейські авіарейси під загрозою: росія створює перешкоди в GPS і GNSS. Як реагують авіакомпанії та влада?

Як вирішується питання стійкості систем в умовах глушіння GPS або відсутності зв’язку?

Це наступний етап розвитку, тому що наша система покладається на візуальний сенсор. Тобто поки пілот летить, йому GPS не потрібен, бо він керує дроном. Далі він вказує на ціль і дрон автоматично долітає до цілі. Але для більш дальніх місій, mid-deep strike, туди ти вже так просто не залетиш, бо в тебе не буде зв’язку всю дорогу.

Для цього нам потрібен так званий GPS replacement або GNSS denied navigation. Наразі ми працюємо над власною розробкою, а також інтегруємо кілька рішень наших партнерів, які покладаються або на візуальну одометрію та мап-мечинг, або навігацію за маячками.

Про конкуренцію

Багато команд працює над схожими рішеннями, є кілька компаній, які суттєво попереду. Тому мені здається, що саме проблема автодоведення або проблема так званої останньої милі вже вирішена.

І тому коли я бачу, як молоді команди намагаються знову це реалізувати, то намагаюсь їх переконати, що є дуже багато нерозв’язаних проблем. І саме над цією працювати не має сенсу, якщо у вас немає якогось унікального алгоритму, і ви не зробите це краще, ніж зробили інші команди. 

Які ваші переваги над конкурентами?

Дуже якісною перевагою, на мою думку, є те, що в нас дуже великий нетворк військових, з якими ми співпрацюємо. І оскільки ми з волонтерської тусівки, у нас є певний суттєвий кредит довіри від військових, що допомагає краще отримувати фідбек і якісно комунікувати. 

Також ми першими масштабували наше рішення до десятків тисяч на фронті. Поки в нас були тисячі систем на фронті, все працювало, і ми отримували чудові відгуки. Коли вже масштабувалися до десятків тисяч систем, посипалося трохи негативного фідбеку. Ми ідентифікували дуже багато різних проблем і edge-кейсів ?рідкісний, нестандартний або екстремальний сценарій роботи системи, який перебуває на межі її нормальних умов використання на фронті, на вирішення яких у нас пішло приблизно 8 місяців постійного покращення. 

Модулі Underdog та Stablelink 

Зараз наші конкуренти якраз перебувають на етапі масштабування до десятків тисяч. А це шлях, який ти мусиш пройти з потом і кров’ю, бо ти не можеш його ніяк перескочити. І я вважаю, що це наша перевага в контексті часу. 

Про міжнародний ринок 

Ми зараз працюємо тільки на українському ринку. У нас є кілька контрактів у процесі підписання, і разом з іншими командами ми працюємо над лобіюванням спрощення експортного контролю. Щоб все було прозоро, з мінімумом бюрократії та без корупції.

Ми розуміємо, що наші технології зараз суттєво попереду від будь-яких технологій у світі, окрім технологій нашого ворога, він теж стрімко розвивається. І це наша дуже велика перевага на світових ринках. Це те, що може дуже підвищити генерування ревенью всіх команд, які займаються дефенсом в Україні, і допомогти  українському дефенсу набрати швидкість.

Наразі процедура експорту дуже повільна і це те, що нас блокує від початку продажу за кордон, але ми над цим працюємо.

Що, на вашу думку, є основними викликами для розробників автономних систем управління для БПЛА в умовах активної РЕБ? 

Перше — це нестача кваліфікованих кадрів. 

Друге — це робота з дешевим залізом. Оскільки в нас обмежені бюджети, завжди потрібно тримати в голові обмеження заліза, hardware, яке ми використовуємо. Це складна інженерна задача. 

Плюс, якщо говорити вже про штучний інтелект, а не просто computer vision і математику, то є дуже багато edge-case, де машинне навчання не відпрацьовує так, як треба. Крім того, накладаються проблеми маскування, погодні умови й так далі. Це теж дуже цікава задача, але водночас і те, що дуже сильно стримує, щоб всі дрони були суперрозумними.

Як відбувається тестування продукту в польових чи бойових умовах?

В нас є команда тестування, яка практично кожного дня їде в поле, літає на дронах і тестує їх. Також ми маємо дружні підрозділи, з якими ми проходимо етап бета-тестування. Вони розуміють важливість розвитку таких технологій, вони дуже відкриті та не зляться, якщо раптом щось не відпрацьовує, як потрібно. Та дають дуже конструктивний і важливий фідбек. 

З цікавого, і це конкурентна перевага українських компаній над іноземними, це feedback loop. Наприклад, найшвидший фідбек з фронту від моменту, коли ми закінчили розробку фічі до першого застосування, був 26 хвилин. Тобто ми зробили продукт (функціонал), відправили його пілоту, пілот завантажив на дрон, полетів і протестував. Це те, чого немає ніде у світі.

Яким чином фінансується ваше рішення для військових?

Ми працюємо з військовими напряму в контексті підтримки та впровадження, але наша основна модель — це B2B. Тобто ми, по суті, працюємо з виробниками дронів, інтегруємо наші системи на їхні борти. Наша основна комунікація — наш технічний відділ з технічним відділом виробників дронів. 

Відповідно виробники дронів платять за нашу систему, а далі вже дрони з нашою системою йдуть або через агенцію оборонних закупівель, або напряму в закупівлі частини, або через волонтерські фонди тощо.

Яке майбутнє автономних систем для дронів?

На мою думку, монстр — це рій автономних дронів. І та сторона, яка першою отримає цю технологію, матиме нову ядерну зброю. До того ж набагато ефективнішу зброю, ніж ядерна, яка не залишає за собою радіаційного засмічення та не знищує всієї інфраструктури; якою можна просто зачистити зону в лічені хвилини, залишивши майже неушкодженим довкілля.

І я думаю, що ця технологія буде розвинута не пізніше, ніж за 5 років від сьогодні. А можливо і раніше з пришвидшенням прогресу і розвитком LLM (велика мовна модель), з тим як LLM стають розумніші, допомагають швидше писати код і так далі. 

І ще важливий етап розвитку або важливий наслідок цього розвитку — зараз не вистачає пілотів, і ми робимо все, щоб один пілот міг будувати місії з 10–20 дронів. Ми розуміємо, що неможливо повністю вивести людину з першої лінії оборони, на жаль. Але я бачу розвиток у мінімізації участі людей, щоб це радше були інженери, які керують роботом.

Про останнє фінансування

Ми недавно анонсували закриття раунду на 1 млн доларів. Нам дуже пощастило, тому що ми знайшли кілька не просто інвесторів, які дали гроші, а саме партнерів-однодумців, які вірять у нас, в нашу місію і в те, що ми робимо. Для яких основна ціль, як і для нас, — це вплив на фронті, а гроші вже на другому місці. 

Нам ці кошти потрібні для суттєвого збільшення нашої команди, що зараз і відбувається. Ми дуже R&D-інтенсивна компанія, на R&D йде дуже великий відсоток наших витрат. 

Ще ми почали активнішу розробку ще одного продукту, про який я наразі не можу нічого говорити, але який розв’язує дуже-дуже важливі проблеми для нашої країни. 

Які плани на майбутнє?

Ми бачимо нашу місію так: ми розв’язуємо конкретні проблеми на фронті, які є зараз, таким чином, щоб всі наші рішення і продукти складалися в одну екосистему. 

Ми вважаємо, що це все дуже важливо, тому що виконання місії без можливості побачити результат або якимось чином отримати зворотній звʼязок, або якийсь звіт. Це повільний шлях, це шлях, який дуже сповільнює розробку. Тому екосистема збільшить рівень автономії дронів.

Читайте також: «Прихід в оборонні технології став логічним продовженням мого волонтерства» – інтерв’ю з новою CEO Defence Builder Ліне Ріндвіг