На початку широкомасштабного вторгнення в Україну Кремль мав лише один план: захопити нашу країну протягом кількох днів і поставити в Києві маріонетковий уряд. Але коли цей задум зазнав фіаско, Москва просто почала розв’язувати проблеми в міру їх надходження, діяти ситуативно, без жодного чіткого плану.
Кремлівський диктатор Володимир Путін напевно вже подбав про шляхи відступу й особистого порятунку, але і закінчення війни, і крах путінської Росії не можуть відбутися відразу. Як і у випадку з розвалом Союзу, знадобиться кілька років, щоб ця “імперія” припинила існування. З великою часткою ймовірності можна спрогнозувати, що війна в Україні закінчиться у 2026 році. Потім почнуться процеси, які призведуть до загибелі Росії в її нинішньому вигляді, а у 2029 році про таку країну вже ніхто не згадає.
Такий прогноз в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA озвучив антиросійський активіст, голова фонду “Стоп Російський Терор” (США) Герман Обухов.
– Заступник редактора The Economist Едвард Карр заявив, що у Путіна немає чіткого плану щодо війни в Україні. Ви згодні з цим?
– Загалом тут немає нічого нового. У Путіна від початку не було плану, окрім як за кілька днів дійти до Києва і поставити Медведчука. Коли цього не вийшло, три роки всіх годували казками про те, що, мовляв, у нас є план, але, по суті, його не було із самого початку. Адже ті плани, які були спочатку, були планами утопістів, не більше того. Будь-яка нормальна людина, напевно, зрозуміла б (хоча Путін уже давно перестав бути нормальним), що ніякий Київ за жодних три дні не взяти, бо це ціла країна і ніхто нічого просто так віддавати не буде.
– Окей, Київ за три дні, слава богу, не вийшов, але потім плани якось коригувалися, хіба ні? Чи можна сказати, що на сьогодні, через більш ніж майже чотири роки повномасштабної війни, плани Кремля не скориговані і немає чіткого розуміння, куди рухатися далі?
– Вони вирішували завдання в міру надходження проблем або в міру якихось поворотів у політиці – то Європи, то Америки, то з урахуванням того, що відбувалося тут, у Росії. І цих планів не було протягом трьох із гаком років. Плани постійно змінювалися, щодня або щотижня. Тому говорити про те, що за планом колись щось станеться, – це просто нонсенс, тому що ніхто не знає, що взагалі може статися завтра і про які там плани може йти мова.
Страшно Путіну чи не страшно? Я не хочу гадати, але, напевно, є якісь парашути, якісь запасні варіанти, куди можна в разі чого звалити. Але це не питання завтрашнього дня. Радянський Союз не розвалився за одну ніч. Навіть якщо війна припиниться завтра, то нічого в Росії не відбудеться за один день.
Вона буде розсипатися, поки десь там не рвоне, якась частина не відколеться, одна, інша, третя, і тоді вже все посиплеться. Але це процес не одного тижня і, можливо, навіть не одного місяця, а займе рік-два. За моїми припущеннями, за моїми прогнозами, це десь 2027 рік, осінь, коли світ прокинеться в інших реаліях.
– Ви сказали про парашути і запасні варіанти, а також про 2027 рік. Що конкретно ви маєте на увазі?
– Що або Путін, або хтось інший оголосить, що у зв’язку з тим-то, з тим-то ми не вважаємо за можливе перебувати при владі, як це колись зробив Горбачов. Або придумають ще щось, мовляв, усе, хлопці, живіть як хочете.
А куди вони всі зникнуть, я не знаю. Можливо, у Путіна є якийсь Кайманів острів, куди він полетить і де буде доживати своє життя. В інших теж, напевно, є якісь варіанти. А народ як жив, так і буде жити. Будуть, імовірно, якісь інші господарі або ще щось, я не знаю, і ніхто не знає.
– А чому саме 2027 рік? До речі, і Пугачова теж у великому інтерв’ю натякала на 2027 рік.
– Я не знаю, хто така Пугачова, про це буде сказано в моїй книзі, в останньому розділі. У Росії є якийсь сакральний, доленосний період часу, який обчислюється 12 роками. Він почався 1881 року з моменту вбивства Олександра II терористами народної волі. А потім починаєте додавати 12, 12, 12, 12 – і ви побачите низку подій, які потрясали всю країну: революції, поворотний 1929 рік, перша п’ятирічка, колективізація, війна, смерть Сталіна, потім Хрущов, нова конституція Радянського Союзу, розвал Союзу, прихід Путіна, Майдан.
Якщо додати до 2014 року 12, виходить 2026. Але я не вірю, що наступного року щось станеться, тому що в цьому є певний люфт. Але цю періодичність просто категорично не можна викреслювати з історії. Вона має місце, і нікуди від неї не подітися.
Мені кажуть, це конспірологія, але ні, це якась закладена в долю Росії фатальна, доленосна закономірність. Тож у 2027 році буде продовження того, що почнеться у 2026-му, певний підсумок. Адже Радянський Союз теж не 1989-го розвалився, а 1991-го, але 1989-го почалися процеси в усіх радянських республіках, які вже не можна було зупинити. Найімовірніше, у 2026-му війна закінчиться і почнуться якісь процеси.
– Стало відомо про те, що російський мінфін розмістив держоблігації на суму понад 4 трлн рублів. Тобто фактично Кремль почав воювати в борг. Чи доживе ця путінська машина до кінця 2026 року?
– Імперії, як і всі великі утворення, корпорації, мають властивість не розсипатися за один день або за один тиждень. Цей процес потребує якогось часу, тому що інерція велика. Навіть якщо все настільки все погано, якщо всі в борг надрукують грошей, буде інфляція, але це все одно мине не один день, не один тиждень. Навіть за найгіршого сценарію це займе якийсь час.
Наступного року, найімовірніше, війна припиниться з якихось причин, а потім почнуться процеси розпаду імперії. Я не знаю, який це буде момент. Цього ніхто не знає, ніяка розвідка. Але це станеться. У найближчі два роки ми побачимо, що все зовсім не так, як сьогодні підносять. Мовляв, усе чудово, ми ще всім покажемо. Генерали бундесверу кажуть, готуйтеся до війни у 2029 році. У якому там 2029 році? У 2029-му вже ніхто про Росію не згадає, її на карті не буде.
У цьому сенсі війна з НАТО – це теж блеф, оскільки не витримає Росія війни з НАТО. Це війна двох днів, після чого вона буде розсипатися набагато швидше, ніж вона могла б розсипатися в результаті війни в Україні.
Але навіть за найгіршого сценарію це все одно займе час.
Радянський Союз теж розпався не з політичних причин. Це і Афганська війна, яка забрала дуже великі ресурси країни, це і ціни на нафту. У 1986-1987 роках барель нафти коштував 12 доларів. Припинилися валютні надходження – і не було на що купувати. Це були економічні причини. Так само, як і зараз. Політика політикою, але економіка свою справу робить. У Росії така доля. Усі імперії розпадаються рано чи пізно.
