17.11.2025

Ірина Павлова

«Найдурніше запитання у світі» як засновник Вікіпедії пішов з інтервʼю за 48 секунд

Коли я вперше побачив вирізку з цього інтервʼю з засновником Вікіпедії, навіть перемотала назад, щоб упевнитися що не помилився. Інтервʼю тільки почалося, ведучий ще навіть не встиг розігрітися, а Джиммі Уейлз уже піднявся і вийшов. На таймері ледь минуло 48 секунд.

Почалося все доволі буденно. Уейлз представився як засновник Вікіпедії, а журналіст уточнив. Ви засновник Вікіпедії чи співзасновник. Здавалося б, стандартне уточнення про посаду. Але для Джиммі це прозвучало як особиста атака. Він відмахнувся, назвав це найдурнішим запитанням і просто залишив інтервʼю.

Я ловлю себе на думці, що у світі де кожен бореться за правильний титул на візитці, така реакція засновника чи співзасновника виглядає показово. Тут не лише про образу, тут про контроль над історією проєкту.

Хто взагалі такий засновник Вікіпедії

Джиммі Уейлз для більшості з нас – це людина, яка запустила Вікіпедію і стала її обличчям. Саме він роками їздив по конференціях, давав інтервʼю про історію створення Вікіпедії, пояснював, як працює волонтерська енциклопедія і чому вона безкоштовна для всього світу.

Паралельно існує інша важлива фігура Ларрі Сейнгер. Для багатьох саме він співзасновник Вікіпедії і людина, яка допомагала перетворити хаотичну ідею у структуру. Звідси й вічний скандал з Вікіпедією навколо того, хто головний засновник, а хто співзасновник.

Я розумію, чому питання засновник чи співзасновник так дратує Уейлза. Воно ніби натякає, що він привласнює собі більше авторства Вікіпедії ніж заслужив. А це вже болюче місце для будь, якого творця великого IT-проєкту.

Чому питання про посаду стало детонатором

Для пересічного глядача інтервʼю з Джиммі Уейлзом – це шанс почути людину, яка стояла біля витоків найбільшої онлайн енциклопедії. Для журналіста це можливість поставити провокативне запитання про конфлікт через посаду.

Я бачу тут кілька шарів конфлікту.

  • Перше. Спір за титул засновника тягнеться роками і в інтернеті давно існують дві групи прихильників – одна впевнена, що Вікіпедія це дитя УейлзаЮ. інша нагадує про роль Сейнгера.
  • Друге. Для людини, яка десятки років асоціюється з брендом Вікіпедія будь-яке нагадування про співзасновник Вікіпедії звучить. як спроба зменшити його внесок.
  • Третє. Коли це питання ставлять на початку інтервʼю, воно не сприймається як чесна спроба розібратися, швидше як удар нижче пояса.

Тому емоційна реакція Джиммі Уейлза в цей момент виглядає вже не так дивно. Він не захотів ще раз входити в одну і ту саму дискусію і просто вийшов. Скандальне інтервʼю засновника Вікіпедії закінчилося навіть не встигнувши початися.

Як це впливає на репутацію Вікіпедії

Мені здається, що ця історія не тільки про характер Джиммі. Вона про те як влаштований наш інтернет світ. Ми бачимо гучний заголовок скандал в прямому ефірі і автоматично переносимо емоції на сам продукт.

У цьому випадку продукт – це онлайн енциклопедія, якою людство користується щодня. Репутація Вікіпедії і так давно під мікроскопом, то її звинувачують у неточних фактах , то у війнах правок то у прихованих упередженнях. Такий медіаскандал навколо Вікіпедії тільки додає палива у вогонь.

Для частини аудиторії інцидент працює просто. як розважальне вірусне відео інтервʼю. Хтось сміється з того, як дорослий чоловік зривається через запитання про посаду. Але для інших це сигнал, що навіть люди на вершині великих проєктів не завжди готові до відкритої розмови.

Чому нас так тригерять титули

Якщо чесно, я бачу в цій історії щось дуже людське. Ми всі хочемо. щоб наш внесок помічали і називали правильно. Особливо, коли йдеться про роки роботи.

У великих IT-компаніях титул засновник чи співзасновник означає не тільки рядок у біографії. Це вплив на рішення, частка в компанії, історичний статус. Тому авторство Вікіпедії перетворилося на поле бою яке не вщухає.

Тут важливий один момент. Для користувача Вікіпедії питання, хто головний не змінює того, як працює сайт. Але для історії інтернету це маркер. Від того,. як ми зафіксуємо ролі сьогодні, залежить як майбутні покоління будуть розповідати про народження найбільшої енциклопедії світу.

Чому ця історія корисна нам з вами

Коли я все це переосмислила, у мене народилося кілька простих висновків для себе і для кожного хто читає цю історію.

Перше що варто памʼятати

  • Кожен великий проєкт це не тільки красивий сайт на головній сторінці, а й живі люди з амбіціями, образами та конфліктами.
  • Репутація Вікіпедії тримається не лише на засновнику, а на тисячах редакторів які щодня правлять статті й додають джерела.
  • Скандал з Вікіпедією не робить її автоматично поганою, але нагадує нам що варто критично мислити й перевіряти інформацію.

Друге на що варто звернути увагу

Коли ми бачимо черговий конфлікт через посаду в інтервʼю з Джиммі Уейлзом чи будь-ким іншим, корисно запитати себе. А що за цим стоїть. Боротьба за історію бренду. Питання грошей. Его. Чи все разом.

Для великих IT-проєктів – це своєрідний урок для великих IT-проєктів. Якщо ви будуєте продукт на мільйони людей, рано чи пізно вам доведеться чесно відповісти на питання хто стояв біля витоків. І краще зробити це спокійно і прозоро, ніж виходити з інтервʼю за 48 секунд.

Я не виправдовую і не засуджую Джиммі Уейлза. Він живий, емоційний і має своє бачення того як виглядає історія створення Вікіпедії. Він не хоче знову проходити через той самий допит, про те чи він засновник Вікіпедії, чи співзасновник Вікіпедії.

Для мене ця історія – це нагадування, що за будь-якою глобальною платформою стоять люди зі своїми слабкостями. Ми користуємося енциклопедією щодня і рідко думаємо про те що десь у студії в цей момент може знову спалахнути конфлікт через одне просте, але болюче запитання.

І поки одні сперечаються за титули, інші просто відкривають сторінку, шукають потрібну інформацію і рухаються далі. Можливо саме це і є головна перемога Вікіпедії. Вона живе далі попри скандали, образливе запитання журналіста і короткі зірвані інтервʼю.

Залишити коментар