Серед численних підрозділів Організації Об’єднаних Націй є один департамент із промовистою назвою: “З політичних питань і миробудівництва”. Його очільницею й одночасно заступницею генерального секретаря є пані Розмарі ДіКарло – американська дипломатка, яка працювала в Москві, Осло і представництві США в ООН.
Пані ДіКарло підтримує мирні зусилля і відіграє роль посередника у їх побудові, допомагає державам-членам проводити вибори. У своїх доповідях для інших країн вона наголошує на тій шкоді і стражданнях, які Росія завдає цивільним українцям. Під час її третього візиту до Києва Укрінформ поговорив із заступницею генсека ООН про роль очолюваного нею Департаменту у наших мирних зусиллях і з’ясував, чи досягає ООН своєї миробудівної місії та як змінилися конфлікти з часів Холодної війни.
ГЕНСЕК ООН ЧІТКО ВИСЛОВИВСЯ ЗА ПОВНЕ, НЕГАЙНЕ І БЕЗЗАСТЕРЕЖНЕ ПРИПИНЕННЯ ВОГНЮ
– Пані заступнице генерального секретаря, розкажіть про деталі вашого візиту до України? Чого вам удалося досягти і з ким ви провели зустрічі?
– Перш за все, я в Києві, щоби продемонструвати непохитну підтримку та солідарність Організації Об’єднаних Націй (ООН) з урядом України в цей особливо складний момент, адже минає четвертий рік з моменту повномасштабного вторгнення Росії.
Україна нам не чужа – Генеральний секретар тричі відвідав Україну після вторгнення. Це також мій четвертий візит: вже відбулися два з моменту вторгнення і один у 2019 році. Це свідчить про те, наскільки важливо для ООН підтримувати український народ. Ми хочемо зміцнювати наші відносини – особливо в моєму Департаменті з політичних та миробудівничих питань (DPPA).
Я також взяла участь у IV Міжнародній конференції з продовольчої безпеки Food from Ukraine (“Продовольство з України”).
– Коли Дональд Трамп став президентом Сполучених Штатів, він намагався відновити переговори між Україною та Росією. Якою мірою DPPA залучений до цього мирного процесу?
– Безпосередньо ми не брали участі в мирному процесі, але ми підтримуємо Україну в цей складний період. Ми часто звітуємо Раді Безпеки ООН про те, що тут відбувається, і намагаємося забезпечити найновішу інформацію про страждання народу України.
Ми також опікуємося низкою питань, пов’язаних із гуманітарною підтримкою людей, зокрема переговорами щодо звільнених із полону військових.
Ми, як і раніше, готові надати всю необхідну підтримку для припинення цієї війни. Генеральний секретар чітко висловився за повне, негайне і беззастережне припинення вогню.
– Чи доводять до відома генерального секретаря та його офісу, що росіяни в Україні не допускають місії ООН на окуповані території для допомоги українцям?
– Так, він, безумовно, про це знає. Генеральний секретар і Рада Безпеки, безумовно, про це знають.
Ми наголошуємо на наших брифінгах, що неможливо дістатися до людей на окупованих територіях, багато з них гостро потребують гуманітарної допомоги та підтримки.
ПОВАГА СУВЕРЕНІТЕТУ І ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ УКРАЇНИ Є ОСНОВОЮ СПРАВЕДЛИВОГО МИРУ
– Як, на вашу думку, має завершитися війна Росії проти України?
– На нашу думку, дуже важливо поважати суверенітет і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Це має бути справедливий мир. І ми хочемо бачити, що Україна здатна рухатися вперед, повністю контролюючи свою територію.
– На жаль, жодна з нинішніх мирних ініціатив не передбачає, що Україна відновить територіальну цілісність повністю. Як ви ставитеся до проголошення перемир’я на нинішній лінії фронту?
– Це вирішувати народу України та її урядові, а не секретаріату ООН чи генеральному секретареві. Ми лише хочемо надати їм якомога більшу підтримку.
DPPA був спостерігачем на зустрічах щодо формули миру багато років і підтримував низку ініціатив України, зокрема обмін військовополонених та повернення дітей.
– Чи бачите ви загрозу в майбутньому, якщо міжнародний світовий порядок не буде відновлено без відновлення українських кордонів і притягнення Росії до відповідальності?
– Нам дуже потрібен мир, заснований на міжнародному праві. Цей принцип важливий. Очевидно, що в Україну має прийти мир.
КОНФЛІКТИ СЬОГОДНІ СТАЮТЬ БІЛЬШ КОМПЛЕКСНИМИ І ШИРЯТЬСЯ НА ВЕСЬ РЕГІОН
– Росія порушує міжнародне право і Статут ООН, але зберігає право вето в Раді Безпеки. Багато росіян обіймають посади в різних органах ООН. Чи бачите ви у цьому перешкоду вашій миробудівничій цілі?
– Будь-які зміни в ООН мають базуватися на позиції усіх членів Ради Безпеки. Я особисто не можу передбачити суттєвих змін у найближчому майбутньому.
Навіть в умовах Холодної війни були ситуації, коли ООН могла працювати над численними мирними ініціативами за підтримки п’яти постійних країн-членів Ради Безпеки. Гадаю, нам треба знову перейти до тієї співпраці.
– Як саме в умовах численних конфліктів працює ваш Департамент? Чи не вважаєте ви, що ваша увага надто розпорошується?
– Зараз ми переважно підтримуємо мирні зусилля, які ініціюють інші. Наприклад, DPPA бере активну участь у встановленні миру в Судані. Ми не опускаємо руки.
Конфлікти стають більш комплексними. Вони починаються між двома країнами, а потім ширяться на весь регіон. До них долучається більше акторів, через що конфлікти стає дедалі важче розв’язувати. Є і багато інших проблем, як-от розвиток систем озброєння.
Навіть у часи Холодної війни конфлікти можна було вирішити швидше, ніж сьогодні. Ситуація дуже складна. Міжнародна спільнота більше розділена з низки питань, аніж у період одразу після закінчення Холодної війни.
Але я не сказала б, що ми занадто розпорошуємо увагу. Ми повинні підтримувати зусилля, спрямовані на встановлення миру, коли нас про це просять.
МИ МАЄМО ПРИДІЛЯТИ БІЛЬШЕ УВАГИ ЗАПОБІГАННЮ КОНФЛІКТАМ
– На вашу думку, чи стають нинішні глобальні конфлікти частішими? Чи вважаєте ви, що DPPA наближається до своєї мети з розбудови миру?
– Це ускладнює нам вирішення проблем. Є багато факторів, що впливають на конфлікти, наприклад, удосконалення озброєння.
Нам стає важче, але це не означає, що ми не досягаємо наших цілей. DPPA доводиться працювати з численними гравцями. У Судані, до прикладу, є Африканський Союз, Ліга арабських держав, Міжурядовий орган з питань розвитку (IGAD), ООН і ще низка держав-членів, кожна з яких намагається вирішити цю проблему. Ми потребуємо більшої єдності у наших зусиллях.
– До чого ви готуєтесь у майбутньому: зростання й ескалації конфліктів по всьому світу чи до глобального зниження напруженості?
– Ми повинні працювати над зменшенням напруженості. Рік тому Генеральна асамблея ООН ухвалила Пакт майбутнього, який чітко дає зрозуміти, що слід приділяти більше уваги запобіганню конфліктів. Але нам потрібні ресурси для цього і – найголовніше – політична підтримка.
Мова йде про своєчасне залучення на ранній стадії, щоб розрядити напруженість і запобігти збройному конфлікту між двома сторонами всередині країни або провокації регіональної війни.
Іван Косякін, Київ
Фото: Кирило Чуботін, Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут.
