У самому серці старовинного Ужгорода всіх радо зустрічає простір SOBI — осередок українських брендів та сувенірів. Його засновниця, Яна Біров, створила атмосферне місце, де зібрано понад 50 українських виробників, чимало з яких є унікальними та почали свій шлях саме у SOBI.
Ми поговорили з Яною про розвиток простору, українські бренди, культуру подарунків і любов до свого.
— Ви часто називаєте SOBI не «шоурумом», а «простором». Чому?
— Бо «шоурум» звучить занадто вузько. Я не люблю це слово, бо воно обмежує: ніби йдеться про кімнатку, де щось показують. Для мене SOBI — це осередок, де бренди почуваються вільно. Тут немає прямої конкуренції, бо кожен виріб — унікальний. Це живий простір, де майстри і клієнти спілкуються, надихаються і розвиваються.
— Як формувався асортимент? Напевно, знайти якісні українські бренди спочатку було нелегко.
— Так, у 2019 це було складно. Якісні виробники були для нас занадто дорогими, а бюджетні — не відповідали нашій ідеї. Ми шукали баланс. Зараз ситуація змінилася: зʼявилося багато нових брендів — глибоких, змістовних та доступніших.
— Яке місце займають закарпатські бренди у SOBI?
— У SOBI ніколи не ділили речі на «закарпатські» чи «українські». Ми не розмежовуємо майстрів за походженням, — вироби з Ужгорода, Харкова чи Львова звучать в унісон, підсилюють одне одного, створюють цілісну картину. Утім, хотілося б бачити більше саме закарпатських брендів: попит на них є, а ось пропозиції — поки що бракує.
— SOBI також розвиває напрямок сувенірів. Із чого зародилася ця ідея?
— Справді, з часом стало помітно, що поруч з українськими брендами одягу формується ще один напрям — сувенірна продукція ручної роботи від українських майстрів. Для мене слово «сувенір» означає пам’ять. Але в загальній свідомості його дещо зіпсували асоціаціями із дешевими магнітиками. Ми хотіли повернути цьому слову гідність. На початку повномасштабного вторгнення SOBI певний час був гуманітарним хабом, і до нас приходило багато людей із різних міст. Вони ділилися своїми життєвими історіями — а потім хотіли обов’язково взяти собі «щось із Ужгорода». Так і виникла потреба створювати речі, які нагадують про наше місто. Це ідея емоційних «якорів» — дрібниць, що повертають тебе у спогад.
— І ось тут ми підходимо до асоціації з Ужгородом та нашої лінійки сувенірів, яка вже є в SOBI. Що в ній особливого?
— Так, ми почали формувати ужгородську лінійку, і, звісно, її головний символ — сакура. У нас є сакурові свічки, листівки, керамічні прикраси, шкарпетки, навіть браслети з відстріляних гільз із квітами сакури. Але ж Ужгород живе не лише весною. Це місто з особливою атмосферою — архітектура, кав’ярні, набережна, тепло й затишок, що відчуваються цілий рік. Поділюсь секретом: SOBI готує власну сувенірну лінійку у співпраці з людьми, які добре знають Ужгород та його таємниці, іноді — неочевидні символи. Але про це розповімо згодом.
— Заінтригували! А поки ми чекаємо на оновлення, розкажіть детальніше про ще один важливий напрям SOBI — підтримку майстрів і брендів. Як саме ви будуєте цю співпрацю?
— У SOBI все тримається на чесності — і перед клієнтами, і перед майстрами. Ми не зовсім посередники — скоріше місток зв’язку між виробником і покупцем. Наше завдання — допомогти обом сторонам почути і зрозуміти одне одного. Ми відповідаємо перед клієнтами — щоб вони знайшли саме те, що шукають. І перед майстрами — щоб їхні роботи були гідно подані. SOBI — це майданчик живого діалогу. Наші клієнти дуже практичні, але водночас щирі. Вони не критикують, а підказують. І завдяки цьому ми бачимо, як бренди ростуть, десь змінюються, десь переглядають стратегії. Це природний процес розвитку. А ще є глибший сенс. У багатьох українських майстрів досі живе сумнів у власній цінності — комплекс меншовартості. І ми намагаємося це змінити: підтримати, надихнути, допомогти повірити в себе. Також дуже уважно ставимося до тих, хто стоїть за брендами, до їхньої філософії та репутації.
— Як відбувається селекція брендів для SOBI?
— Від початку війни ми всі переживаємо емоційні гойдалки: то закохані в українські бренди, то розчаровані, то знову захоплені. А репутацію дуже легко зруйнувати. Тому ми співпрацюємо лише з тими, хто справді стоїть на проукраїнських цінностях, хто працює чесно, офіційно, платить податки, створює робочі місця. Це для нас важливо не менше, ніж якість виробу. Ми любимо виробників, які закохані у свою справу й думають про кінцевого споживача. Такі завжди виграють. Бо любов до свого продукту — це прекрасно, але потрібно ще розуміти, для кого ти це робиш. Яке рішення закриває ваш виріб — це подарунок, частина інтер’єру чи функціонально корисна річ, для туриста чи місцевого, для чоловіка чи жінки, підлітка чи літньої людини тощо. Можна бути безмежно закоханим у свій продукт, але якщо він не несе функціональної цінності — це любов у вакуумі.
— SOBI відомий іменами своїх майстрів. Розкажіть про декого з них.
— Нам справді є чим пишатися. Коли говориш про бренди чи майстрів, іноді боїшся щось упустити — це як запитати, кого зі своїх дітей любиш більше, а в мене їх четверо (усміхається, — прим. авт.). Часто ми стаємо для багатьох брендів тим простором, де їх представляють уперше. Це велика честь і водночас велика відповідальність. У SOBI є низка імен, які вже стали нашою невіддільною частиною. Наприклад, Беата Корн — ужгородська керамістка, чиї роботи сьогодні відомі по всій Україні. Вона створила окрему лінійку, натхненну нашими клієнтами, і це для мене справжня магія співпраці. Є в нас і майстер Ян Павло Роман, який створює прикраси з відстріляних гільз — підвіски і браслети з гербами Ужгорода та Закарпаття. А з кожного реалізованого виробу частина коштів він спрямовує на допомогу ЗСУ.
Ameli — бренд натуральної косметики. Зазвичай ми не беремо цей сегмент продукції, але тут зробили виняток через аромат місцевих трав, гідролати, виготовлені нашими дівчатами. Це справжня історія, що пахне домом.
Ще багато брендів ми знайшли випадково — серед шуму ярмарків. Так ми відкрили Kilimart: побачили ткані власноруч вироби і закохалися. Тепер вони — частина SOBI.
Ми дуже цінуємо глибокі авторські історії. Наприклад, бренд Сойко, який створює одяг і аксесуари з авторськими принтами художниці Наталії Сойко. Її роботи мають сильне емоційне навантаження.
Інший приклад — ювелірний бренд Denma, який робить срібні прикраси вручну. Це Денис Максимів, ювелір, що релокувався з Херсона. Кожна його колекція — з глибоким сенсом.
У SOBI є й унікальні бренди, представлені тільки у нашому просторі. Наприклад, I am Ukrainian — мерч із малюнками дітей із Харківської художньої школи AZANIZIMAZA. У лютому 2022 вони разом з наставником розписували метро, в якому переховувалися. Їх історію можна побачити у фільмі (на кожній речі є qr з посиланням).
Ми намагаємося показувати конкретних людей за брендами, адже «підтримати українське» — це не просто гасло, а конкретна історія і руки. Наприклад, за маркою VERETA стоять жінки із сіл, які тчуть тканину на старовинних верстатах із залишків виробництв. Це автентичність, екосвідомість і неймовірна краса.
Коли ми підсвічуємо цих людей, їхню живу історію, покупець розуміє, кого саме підтримує. Іще один момент, який для нас має велике значення — це пакування. Майстер по дереву Микола Радченко (Jagger), наприклад, створює вироби з особливою увагою до деталей та пакування, і це не просто продукт — це готовий подарунок.
— Знаю, що у SOBI завжди є можливість підібрати ось цей подарунок на будь-який бюджет. Але чи доводилося вам чути запитання: «Чому так дорого?» Як ви це пояснюєте?
— Звісно, доводилося. І насправді це питання не стільки про гроші, скільки про сприйняття. Дозвольте пояснити: коли ми їдемо, наприклад, до Франції, ми не поспішаємо купувати речі з масмаркету в торгових центрах як сувеніри. Натомість ми шукаємо маленькі крамнички з виробами, що мають свою історію і передають дух місця. Найчастіше це питання «чому так дорого» ставлять українці, які тривалий час живуть за кордоном. Вони співставляють ціни з тими, що пам’ятають зі свого проживання тут, іноді переводять у крони, злоті чи долари, або порівнюють із масмаркетом. А це трішки неправильно. Бо купуючи в масмаркеті, люди задовольняють базову потребу — щось швидко й недорого. Купуючи ж локальне українське, ми робимо свідомий вибір — кажемо «так» своєму, особливому та унікальному. Це зовсім інша категорія.
Якщо вже вдаватися до порівнянь, то варто знайти щось схоже із брендів Італії чи Англії, які також працюють у ручній техніці, створюють авторський дизайн і дбають про етичність виробництва. Тому для мене дуже важливо формувати та розвивати культуру свідомого споживання і підтримки українського.
— А хто ж покупець у SOBI? Турист, ужгородець, іноземець — чи все разом?
— Усе разом. І навіть більше — нашим клієнтом часто є сам виробник. Так-так, вони ж теж, як будь-який місцевий чи турист, приходять по подарунки, по мерч чи просто придбати щось для настрою. Ми навіть маємо глобус, на якому клієнти позначали, куди «полетіли» вироби з SOBI. Є точки в Китаї, Киргизстані, Австралії… Я мрію зробити такий глобус інтерактивним — щоб кожен покупець міг залишити свою позначку.
Наш клієнт — це людина, яка любить якісне, свідомо обирає українське, аби вкладати в нашу економіку, обирає бренди в обличчях.
— І насамкінець дві тези: що вас надихає та якою ви б бачили місію SOBI на перспективу (без, можливо, великих спойлерів)?
— Мене надихають люди, в усіх аспектах роботи. Вони — моя зона росту, моє натхнення і мій стимул. А місія SOBI? Ми хочемо, щоб люди ставали адвокатами українського виробника, навіть не стільки бренду SOBI, скільки самого українського продукту. Який попри всі виклики воєнного часу, знаходить у собі сили й можливості ставати тільки кращим. Також прагнемо до розвитку і залучення інших яскравих, унікальних українських виробників, а особливо — локальних майстрів саме із Закарпаття. Тому розширення простору — це один із наших планів. Розвиваємо й онлайн-напрям: зараз ми активно працюємо над наповненням нашого сайту. Але це лише інструменти. Насправді я щиро хочу, щоб всі ті, хто дотичний до нашого простору, ставали амбасадорами слогана: «Купуй SOBI найкраще — українське».
Завітайте у SOBI за адресою: площа Фенцика, 13, Ужгород
Дізнайтесь більше на Instagram сторінці SOBI та на facebook сторінці.
На правах реклами
Олександра Артюхіна для Varosh
Фото надано партнером
