Півзахисник СК Полтава Арсентій Дорошенко в інтерв’ю «УФ» пригадав події матчу 14 туру УПЛ проти Динамо (1:2), і розповів про одну з головних сенсацій півріччя.
Перемога СК Полтава над Динамо стала однією з головних сенсацій першої половини УПЛ. Дебютант елітного дивізіону пережив чи не найкращий сплеск емоцій з часу підвищення з Першої ліги на тлі 11-матчевої серії без перемог в чемпіонаті.
Сайт «Український футбол» напередодні гри з Епіцентром поспілкувався з півзахисником СК Полтава Арсентієм Дорошенком, який відзначився асистом у ворота Динамо. Хавбек пригадав події сенсаційного матчу та свій дебютний сезон на рівні УПЛ.
«Немає сенсу виходити на матч, якщо одразу думаєш про поразку»
– Арсентію, що змінилось для СК Полтава після перемоги над Динамо?
– Перемога над Динамо – важливий момент для нашої команди. Вона показує, що наша робота на приносить результат і можемо конкурувати на рівні УПЛ. Для команди це ще й додатковий стимул працювати над собою, і підходити до кожного матчу серйозно. Важливо не зупинятися на досягнутому і далі демонструвати стабільність.
– Багато дзвінків та привітань отримав цими днями?
– Сімʼя привітала, друзі. Дуже багато привітань! З кимось вже років по 7-8 не спілкувались, але було дуже приємно.. Потрібно вже забувати гру з Динамо і налаштовуватись на «два фінали» з Епіцентром і Рухом.
– Президент СК Полтава Сергій Іващенко піднімав тему преміальних?
– Президент завжди підтримує команду, але я б не хотів обговорювати внутрішні моменти. Найголовніше – це наша перемога і робота, яку ми показали на полі.
Динамо – СК Полтава. Фото: СК Полтава
– Можна говорити про те, що вам на руку участь Динамо в ЛК?
– Ми дивимось тільки на себе. Динамо – сильний суперник у будь-якому стані. Ми виграли тому, що були дисципліновані та реалізували свої моменти. Десь фортуна була на нашому боці, але їі теж треба заслужити.
– Ти взяв участь у двох гольових епізодах. Це був квиток на найкращі місця?
– Ні. Я просто робив те, що маю робити на полі. Результат – заслуга всієї команди. Без них, мені б не вдалось знайти ці моменти для підборів і передач.
– Коли зрозуміли, що в Києві можна поборотись за очки?
– Ми професіонали, і на кожен матч виходимо з бажанням перемагати. Немає сенсу бути в спорті, якщо одразу думаєш про поразку. Так, Динамо – чемпіон України минулого сезону. Але саме дисципліна, концентрація, віра в себе допомогли нам здобути результат.
«Епіцентр залишився командою, якою був в Першій лізі»
– Висловлювання Віктора Вацка на адресу СК Полтава, що ви «граєте за тарілку супу» обговорювались в колективі?
– Люди можуть говорити що завгодно. Нас це не зачіпає. Ми працюємо, робимо свою справу і рухаємося вперед. Розмови ззовні нам не цікаві.
– Станом на сьогодні відомо, як Полтава готуватиметься в міжсезоння?
– Місце підготовки визначає клуб. Ми, як гравці, працюємо там, де створюють умови. Головне – якість тренувального процесу, а не географія.
– В понеділок закриваєте перше коло грою з Епіцентром. Яку характеристику можеш дати опоненту?
– Епіцентр завжди був організованою і якісною командою ще з часів Першої ліги. Вони багато працюють з м’ячем, добре дисципліновані. В них залишився той самий тренер [Нагорняк], тому особливих змін немає, крім деяких гравців. Вони залишаються сильним опонентом, з яким точно буде непросто. Вони сильні з м’ячем, дисципліновані і борються до останнього. Ми це розуміємо і готуємось відповідно.
– Ти прийшов в команду тільки в жовтні. Як опинився в СК Полтава?
– Була невелика затримка з документами до середини серпня, всі клуби на той час вже були укомплектовані, тому знайти варіант було непросто. Я тренувався з аматорською командою в Тернополі, підтримував форму індивідуально. Коли з’явився варіант із СК Полтава, приїхав, потренувався півтори тижні – і мені запропонували контракт. Фізично було важко, три місяці без футболу далися взнаки, але індивідуальні тренування допомогли швидко увійти в ритм.
– Це був єдиний варіант з УПЛ?
– Я хотів спробувати свої сили в європейських чемпіонатах і чекав на варіанти звідти. Було три пропозиції, але через затримку з документами з кожним все відкладалось. Я опинився в СК Полтава і дуже щасливий, що так сталося.
Арсентій Дорошенко. Фото: СК Полтава
«Його філософія футболу мені дуже близька»
– У свої 25 ти проводиш перший сезон в УПЛ. Як проходила твоя адаптація в елітному футболі?
– Адаптація була досить швидка, але відчувалась різниця в темпі та інтенсивності. Потрібно швидко приймати рішення, думати на кілька кроків вперед. Допомогли партнери по команді і тренерський штаб. це дозволило швидко увійти в ритм.
– Контраст з Першою лігою сильно різниться?
– Відчувається одразу. Якість полів, організація, стадіони, темп і швидкість гри. Все набагато вищого рівня. Це відчувається в кожному матчі і на тренуваннях. Такий рівень мотивує і приємно бути частиною цього.
– Який з матчів першого кола Полтави міг би виділити?
– Звісно матч із Динамо Київ. Такі матчі залишаються в памʼяті на все життя.
– Що потрібно СК Полтава, аби вилізти з підвалин таблиці?
– Нам потрібно просто грати стабільно і використовувати свої моменти. Якщо команда буде працювати, результат обов’язково прийде.
– Переважну частину своєї кар’єри ти пропрацював під керівництвом Євгена Калиниченка (асистент головного тренера Олександрії, – прим. УФ). Можна говорити, що тобі пощастило зустріти свого тренера?
– До приходу Сергійовича у мене був непростий період у Ниві: багато чого не виходило, накопичувалась втома, було внутрішнє виснаження і відчуття, що я топчусь на місці. Але з його появою все змінилось – повернулось натхнення і бажання працювати більше. Спрогресував не тільки я, але й інші хлопці. Це давало ще більший стимул.
Сергійович відіграв дуже важливу роль у моїй кар’єрі. Про нього можу сказати тільки хороше – це справжній професіонал і дуже порядна людина. Мені близька його філософія футболу, підхід до тренувального процесу і детальність у всьому, що він робить.
У нас були теорії, яких я до цього ніде не зустрічав: подача матеріалу допомагала зрозуміти, що і як потрібно виконувати на полі. Це велика заслуга як Сергійовича, так і аналітика Олександра Сірика. Ми й зараз багато спілкуємось – іноді він дає поради, обговорюємо мої матчі. У нас збереглись дуже хороші, людські стосунки.
– Так само ви перетинались в Ниві (Тернопіль) та Минаю. Що запам’яталось найбільше?
– У Ниві (Тернопіль) Калиниченку просто не дали достатньо часу, щоб проявити себе. Ми грали у хороший футбол, але не було результату. Я переконаний, що якби ми попрацювали разом хоча б ще пів року, це була б команда, яка реально боролася б за вихід в УПЛ – з якісною, поставленою грою.
Євген Калиниченко. Фото: Нива
«Шанс заграти в Колосі був, просто я не був готовий забрати його повністю»
– Можеш привідкрити завісу, чому Минай вирішив призупинити виступи в професійному футболі?
– Чесно кажучи, я не знаю всіх подробиць і не заглиблювався в організаційні моменти клубу. Усі розуміли, що клуб у підвішеному стані, і у Сергійовича не було умов для реалізації того футболу, який він пропагує. Але навіть у тій ситуації він залишався професіоналом до кінчиків пальців.В команді була дуже хороша атмосфера, колектив підтримував один одного, і це залишило у мене приємні спогади про період у Минаї.
– На твоїх очах Колос виходив з Першої ліги в УПЛ, але свого шансу в еліті ти не отримав. Тоді не сильно довіряли молодим?
– У Колосі шанс давали всім – і мені теж. Конкуренція там була божевільна: досвідчені гравці, високі вимоги, серйозна боротьба за кожну хвилину на полі. І в такій атмосфері молодому футболісту непросто одразу стати ключовим. Довіра була менша через вік і нестачу досвіду, але це нормально. Не використав свої можливості на максимум. Піти в оренду було правильним рішенням. Спершу Поділля, де я нарешті отримав стабільну практику. Потім сильний період у Краматорську, де я відчув, що прогресую
Не скажу, що в Колосі не дали шанс у УПЛ. Шанс був – але на той момент я не був готовий забрати його повністю. Зараз я навіть радий, що все склалось саме так.
– На твій погляд, Костишин першої і другої каденції – два різних тренери?
– У Колос я прийшов лише у 18 років. Це був період, який я згадую з теплом. Там я реально виріс як гравець і як людина. Руслан Володимирович завжди був вимогливим тренером і сильним мотиватором. Для мене це важлива людина в кар’єрі. Він давав поради не тільки футбольні, а й життєві, ставився до мене майже як до свого – міг і жорстко стряхнути, і підтримати в потрібний момент. Я завжди відчував, що він щиро хоче, щоб я прогресував. Я вдячний йому і всьому тренерському штабу, а також всьому персоналу клубу – усім, хто створював умови для розвитку.
Зустрівшись під час гри з Колосом, ми дуже тепло поспілкувались. Я був щиро радий бачити всіх, і це навіяло дуже гарні спогади. Колос для мене був справжньою родиною. Руслан Володимирович вміє будувати колектив, і я впевнений, що й зараз у клубі панує правильна, здорова атмосфера.
«Довбик завжди після тренування залишався щось доробити»
– Ти вихованець дніпровського футболу. Хто з вашої грядки зумів про себе заявити у великому футболі?
– У нас було дуже сильне покоління. З тих, з ким я грав у першій команді Дніпра, коли клуб опустили в Другу лігу, багато хлопців зараз грають у хороших клубах: Олександр Назаренко – у Поліссі, Єгор Назарина – у Шахтарі, Артем Довбик – у Ромі, Юра Вакулко — в Ордабаси, Денис Тарадуда – у Спартак Трнава, Денис Костишин – у Дріті, Олег Ільїн і Діма Семенов– в Оболоні, Максим Войтиховський – зараз переходить у Буковину, Сергій Палюх – в Агробізнесі, Іван Понмаренко – у Поділлі, Олексій Бандурін – у Металурзі Запоріжжя.
Багато хлопців грають за сильні клуби, деякі навіть у національній збірній. Олександр Володимирович Поклонський із своїм штабом допоміг нам розвиватися і рости як футболістам.
Артем Довбик. Фото: Рома
– На той момент було помітно, що Довбик може вирости в нападника світового рівня?
– Було видно, що в Артема є хороші дані: робочий характер, бажання рости і фізичний потенціал. Ніхто не може гарантувати, що футболіст стане гравцем світового рівня. Це поєднання праці, середовища, збігу обставин.
Довбик завжди після тренування залишався щось доробити: удари, рухи, моменти по позиціях. І коли бачиш таке ставлення, ти розумієш, що гравець піде далеко. Артем скористався своїм шансом і виріс туди, куди виріс. Це його заслуга.
***
- Матч СК Полтава – Епіцентр відбудеться 8 грудня о 15.30.
- Полтавці мають в активі 9 очок і займають останню, 16-ту сходинку в турнірній таблиці УПЛ, їх сьогоднішній суперник набрав 11 балів і йде на 14-му місці.
