Гадаю, тобто думаю, що мій уважний читач не образиться на провокаційний заголовок цієї публікації. У ньому свідомо вжито два варіанти на позір неправильних слів — «обличчя» та «лице». Це свого роду клікбейт, що виконує свою роль — привернути увагу, але водночас я не маю наміру вводити в оману. Навпаки, детально пояснюю, аби читач міг розібратися і запам’ятати тонкощі надовго. Цікаво, що слово «гадать» у мови нашого божевільного сусіда співзвучне українському «ворожити»:
1. Вгадувати майбутнє або минуле на картах, пророкувати.
2. Використовувати слова, прийоми або чарівну силу, яка нібито впливає на людину чи природу.
3. Поратися біля чогось.
Наприклад, вислів «надвоє баба (бабка) ворожила» означає, що невідомо, що станеться.
Якщо говорити про передню частину голови людини, то уживаємо або слово «обличчя», або — «лице». Проте заміна цих слів не завжди відповідає нормам мови. Розглянемо в чому різниця.
Обидва слова входять до фразеологізмів, створюючи свої варіанти. Наприклад, коли впізнаємо когось за зовнішністю, можна сказати:
– «Знаю його в обличчя» — або —
– «Знаю його в лице».
Коли людина змінює вигляд або вираз обличчя через переживання або хворобу, ми вживаємо такі звороти:
– «Міниться на обличчі»,
– «в обличчі»,
– «на лиці»,
– «в лиці»,
– «на виду».
Якщо ж стан здоров’я або емоції раптово змінюють зовнішність, наприклад, людина блідне і міміка спотворюється, кажуть:
– «Обличчя нема на кому»
або
– «Лиця немає (не знати) на кому».
Щодо рис обличчя, схожості або краси, вживаємо:
– «З обличчя гарна»,
– «З лиця гарна»,
– «На лице гарна».
Після сильного збудження, коли до обличчя приливає кров, правильно казати:
– «Кров ударяє до обличчя».
Виявлення зневаги або презирства виражається через фразеологізм:
– «Плювати в обличчя кому».
Коли хтось концентрує всю увагу на певному об’єкті, мовлять:
– «Він повернувся / став обличчям до нього»,
– або «лицем до чого».
У військовій термінології, коли частини розташовуються фронтом у певному напрямі, використовується конструкція:
– «Повертати (повернути, обертати, обернути) лицем до кого/чого».
Фраза «Людина показала / відкрила справжнє обличчя» означає, що були виявлені справжні наміри, погляди або прагнення.
Словом «обличчя» також позначають:
а) загальний вигляд, зовнішні обриси чогось;
б) найбільш показовий бік явища чи предмета, що визначає його суть;
в) зміст явища у поєднанні з його формою;
г) сукупність основних ознак чогось, його сутність.
Слово «лице» вживається для позначення обличчя як ознаки зовнішнього вигляду людини і має багато фразеологізмів:
– «бити в лице» — бути дуже помітним, впадати в око;
– «в лице» — прямо, відверто сказати щось;
– «з лиця хоч воду пий» — надзвичайно вродливий;
– «змітати (змести, стирати, стерти) з лиця землі» — знищувати;
– «з яким лицем з’являтися (їхати, іти)» — про хвилювання або сором після вчинку;
– «лице (лицем) в лице» — у безпосередній близькості чи віч-на-віч;
– «лице горить (пашить)» — про рум’янець на обличчі;
– «лицем у кого» — схожий на когось рисами обличчя;
– «не вдарити лицем у грязь (болото)» — проявити себе з найкращого боку, не осоромитись;
– «перед лицем кого, чого» — а) перед кимось або чимось; б) у безпосередній близькості;
– «під лице» — до пари;
– «спасти (змінитися) з лиця (на лиці)» — знеможеніти, змарніти;
– «не до лиця що» — а) щось не гармоніює із зовнішністю, не личить; б) не відповідає характеру, становищу.
Варто згадати дієслово «личити», яке означає:
1. Гармоніювати з зовнішністю, бути до лиця;
2. Відповідати установленим правилам, звичаям або певному становищу.
Колись слово «лице» вживалося у сталих виразах, які нині містять слово «особа», наприклад:
– «в лицях» — зображуючи дійових осіб;
– «в трьох лицях» — в трьох особах;
– «в лиці кого» — те саме, що «в особі кого».
Цей останній вираз нерідко можна почути в офіційно-діловому стилі — «в особі директора» — цей варіант є нормативним на відміну від «обличчям» чи «лицями».
Відомо, що юридична особа — це організація як суб’єкт права, що має власну правоздатність і може укладати угоди, брати на себе зобов’язання, бути позивачем чи відповідачем у суді. Тут жодного «лица» чи «обличчя» нема.
Вживання конструкції на зразок «в обличчі гетьмана ми бачимо патріота» є помилковим і, найімовірніше, наслідком калькування з російської мови («в лице гетмана мы видим патриота») та недостатнього знання української мовної історії.
Ще більш хибною вважається фраза «результат на обличчя». Адже, на яке саме обличчя, вибачте? Так не будуть формувати сучасну мову. У попередніх матеріалах я вже роз’яснював, що замість російського «факт/результат налицо» українською доречно казати «факт/результат у наявності». Жодних «облич» чи «лиць» у цій фразі не потрібно. Слово «налицо» в російській мові означає «що присутнє, знаходиться в наявності». Якщо ж хочете вживати відповідний зворот українською, то правильно сказати: «факт/результат у наявності».
Щодо перенесеного значення, слово «лице» означає сукупність ознак, що характеризують щось або когось.
Крім того, «лице» може означати верхню, зовнішню сторону предмета, протилежну до «споду». Це значення закріплене у фразеологізмі «показати товар лицем» — показати щось з найкращого, вигідного боку.
Історично «лице» у множині означало щоки. Це підтверджує речення Михайла Коцюбинського: «Я чую, що мої лиці присохли до вилиць, очі сухі і не змигнуть, наче хто вставив їх у рогову оправу». Вилиця — це опукла кістка черепа між оком і верхньою щелепою.
Щодо слова «вид» як синоніма до «обличчя», звернемо увагу на такі контексти:
– «На виду застигло здивування чи загорівся рум’янець»;
– «По виду тікав піт».
Зауважимо: у місцевому відмінку однини наголос переходить на останній склад слова; у решті форм, включно з множиною, наголос лишається на першому складі.
«Вид» у значенні «вигляд, зовнішність» вживався рідко. Наприклад:
– «Взяла на себе вид Енея, до Турна просто понеслась» (Іван Котляревський);
– «Здалеку веселий вид має сільце» (Михайло Коцюбинський).
Сталим був вираз «з виду», що означає «маючи певний вигляд»:
– «Вже сніг укрив землю, як Лукина вернулась до Клима, страшна з виду» (І. Нечуй-Левицький).
Коли хтось прагне приховати свої почуття, не показувати їх, це описує фразеологізм:
– «Не подавати (подати, показувати, показати) виду».
Отож, шановні читачі, я прагнув допомогти усім розплутати цей мовний клубок. Чи вдалося «показати товар лицем» — судити кожному з вас.
Детальніше про це ви можете дізнатися у відеоматеріалі:
https://www.youtube.com/watch?v=b800OWrPz0I
