2025 рік можна вважати роком феритину. Щодня у Threads з’являються понад 40 публікацій і коментарів за запитом «феритин», де користувачі діляться своїми аналізами, спостереженнями динаміки та обговорюють ефект від оптимального рівня цього показника.
Популяризація вітамінно-мінеральних комплексів має безперечні переваги: все більше людей проходить медичні обстеження, цікавиться здоров’ям і приходить до лікарів із конкретними запитаннями. Водночас спостерігаються і певні проблеми — тривога, самодіагностика та емоційні коливання.
Наукова експертка з розробки дієтичних добавок Віра Радзюк розкриває, як насправді функціонує залізо в організмі та де проходить межа між профілактикою й лікуванням.
Основні функції заліза
Найчастіше люди проходять перевірку рівня заліза, керуючись естетичними причинами: поганий стан волосся, ламкість нігтів, проблеми з шкірою. Це не випадково, адже залізо дійсно відіграє важливу роль у цих системах. Дослідження Journal of the American Academy of Dermatology показало, що жінки з хронічним випадінням волосся здебільшого мають знижені запаси заліза. Проте варто враховувати, що на стан волосся впливає комплекс факторів: інші поживні речовини, рівень стресу та загальний стан організму.
Відкинувши поверхневі асоціації, слід зосередитися на ключових функціях заліза в людському організмі, а саме:
- Транспортування кисню. Гемоглобін і міоглобін відповідають за доставку кисню до органів і м’язів, що забезпечує енергію і витривалість.
- Участь у виробленні енергії. Без достатньої кількості заліза організм не може ефективно підтримувати базові фізіологічні процеси.
- Підтримка когнітивних функцій. Залізо необхідне для синтезу нейромедіаторів дофаміну та серотоніну; його дефіцит призводить до «туману» в голові, уповільненого мислення і погіршення концентрації уваги.
- Забезпечення імунітету. Недостатній рівень заліза понижує стійкість до інфекцій, роблячи людину більш вразливою до застуд.
Отже, дефіцит заліза часто проявляється не зовнішніми симптомами, а внутрішніми відчуттями: втомою, задишкою при фізичних навантаженнях, головними болями та труднощами з фокусуванням уваги.
Профілактика та лікування: ключові відмінності і запобігання шкоді
Профілактика передбачає підтримку здоров’я за допомогою збалансованого харчування, здорового способу життя та м’яких харчових добавок. За словами Європейського агентства з безпеки харчових продуктів (EFSA), профілактична добова норма заліза для жінок репродуктивного віку становить близько 16 мг. Тому добавки для профілактики зазвичай не містять значних доз заліза і не вимагають медичного контролю. Особливо це актуально для жінок у період менструації, адже саме він є основною причиною розвитку залізодефіциту.
Лікування – це комплексний процес, який здійснюється під наглядом лікаря. Воно необхідне при наявності анемії, підтвердженого дефіциту заліза або захворювань, що впливають на його рівень. За даними GBD/WHO, анемія охоплює близько 24–30% населення світу, що становить приблизно 1,9–2 млрд осіб. Серед найбільш вразливих категорій — вагітні жінки (приблизно 37%) та жінки віком 15–49 років (біля 30%). В таких випадках лікар визначає лікувальне дозування, а також тривалість і спосіб терапії.
Чому варто чітко розмежовувати ці поняття?
- Низький рівень феритину може бути викликаний надмірними фізичними навантаженнями, незбалансованим харчуванням, порушенням всмоктування заліза, вагітністю або хронічними захворюваннями.
- Підвищений рівень феритину не завжди свідчить про надлишок заліза, іноді він сигналізує про запальний процес або реакцію організму на інші патології.
Саме тому початкова точка завжди базується на результатах аналізів: загальному аналізі крові, рівні феритину та трансферину. Ці показники допомагають виключити надлишок заліза навіть перед початком профілактичного прийому добавок. Якщо ж присутні симптоми або результати аналізів виходять за межі норми, обов’язково варто звернутися до спеціалістів, які об’єктивно оцінять ситуацію і підберуть оптимальну терапію — з урахуванням індивідуальних потреб і безпеки.
Як покращити засвоєння заліза в щоденному раціоні
Залізо міститься у різних формах, і його засвоєння залежить від хімічної структури та джерела. Є дві основні типи заліза:
- Гемове залізо — тваринного походження, міститься в печінці, червоному м’ясі та рибі. Його засвоєння відносно стабільне і становить у середньому 15–35%. Також гемове залізо менш чутливе до впливу напоїв, таких як кава чи матча. Проте у більшості людей у раціоні його недостатньо.
- Негемове залізо — переважно рослинного походження та знаходиться в харчових добавках. Його засвоєння значно менш ефективне — від кількох відсотків до приблизно 17%. Це пов’язано з високою чутливістю негемового заліза до харчового контексту.
Щоб підвищити засвоєння негемового заліза, необхідно звернути увагу на такі фактори:
- Вживання вітаміну С, який активізує поглинання заліза та сприяє його ефективному засвоєнню в кишківнику.
- Правильний розподіл часу прийому заліза і напоїв — чаю, кави або матча необхідно уникати одночасного споживання з добавками заліза.
- Збереження здорової кишкової мікрофлори, оскільки несприятливе середовище може перешкоджати нормальному всмоктуванню мікроелементу та сприяти його окисленню.
Історичноми лідерами серед добавок заліза були препарати ферум сульфату — неорганічна форма, що швидко засвоюється, але потенційно дратує слизову оболонку кишечника. Натомість сучасні стандарти надають перевагу формі бісгліцинату — м’якій і високо біодоступній, яка краще переноситься шлунково-кишковим трактом. Сучасні інновації включають ліпосомальні форми: залізо у вигляді мікросфер, захищених липідами, що дозволяє уникнути окислення в шлунку і забезпечує більш комфортне та ефективне засвоєння.
Попри наявність заліза у багатьох продуктах харчування, повністю покрити добову потребу лише за допомогою їжі складно, особливо якщо орієнтуватися на рослинні джерела. Біодоступність заліза серед продуктів відрізняється: тваринні продукти, такі як м’ясо або печінка, містять засвоюване гемове залізо, натомість у рослинних джерелах залізо часто пов’язане з іншими компонентами, що заважають його абсорбції. Наприклад, 100 г яблук містить лише приблизно 0,1 мг заліза. З огляду на це, у окремих випадках доцільно застосовувати харчові добавки для підтримання оптимального рівня заліза з чітким дозуванням.
Як приклад, Liposomal Iron від Perla Helsa пропонує поєднання ліпосомальної технології та бісгліцинату, забезпечуючи високу біодоступність і щадний вплив на шлунок. До складу добавки входить вітамін C, який підсилює абсорбцію заліза, та МСТ-олія, що сприяє ефективному транспортуванню мікроелемента в організмі. Добова доза цієї добавки становить 20 мг, трохи перевищуючи профілактичний рівень, і підходить для підтримки заліза, а при дефіциті — за рекомендацією лікаря.
Ключові аспекти при виборі якісних добавок заліза:
- Форма заліза: бісгліцинат, ліпосомальна чи інші варіанти.
- Додаткові компоненти: вітамін С, МСТ-олія і інші речовини, що покращують засвоєння.
- Якість сировини: чистота та відповідність стандартам виробництва.
- Дозування: відповідність індивідуальним потребам і рекомендаціям спеціаліста.
- Стабільність і безпека: відсутність шкідливих домішок та штучних барвників.
Таким чином, уважний та відповідальний підхід до вибору добавок може забезпечити оптимальне підтримання рівня заліза в організмі й уникнути непотрібних ризиків.
