Президент США Дональд Трамп роздратований тим, що кремлівський диктатор Володимир Путін не готовий до навіть незначних компромісів щодо закінчення війни в Україні. При цьому історія з “атакою” України на резиденцію Путіна на Валдаї, яка виявилася фейком, була фатальною помилкою Кремля, через яку Трамп кардинально змінив свою думку і, відповідно, спосіб дій щодо путінської Росії. Про таку зміну вже свідчить низка останніх рішень, ухвалених у Білому домі.
Ба більше, тотальна незговірливість Путіна, його відверта брехня і прагнення реалізувати виключно свої “хотілки” можуть підштовхувати мешканців Кремля до шаленої думки про здачу “придурка Путіна” Трампу. Якщо до цього справді дійде, то ця операція виглядатиме інакше, ніж у випадку із захопленням венесуельського диктатора Мадуро.
Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA висловила російська опозиціонерка Ольга Курносова.
– Стало відомо про те, що Трамп дав “зелене світло” спільному законопроєкту республіканців і демократів про санкції проти Росії. Він передбачає покарання для країн, які купуватимуть дешеву російську нафту. За вашими оцінками, про що це свідчить? Як цей крок може позначитися на економіці Російської Федерації та на планах Путіна щодо війни в Україні?
– У принципі, з економікою Російської Федерації взагалі все погано. І, звичайно, цей закон, якщо його ухвалять, ще більше погіршить ситуацію для Путіна. Я не відкидаю, що вже цього року може статися, що гроші на війну в Путіна закінчаться.
Бо йдеться не тільки про гроші на виробництво озброєнь, а й про ті гроші, які він платить живій силі, гарматному м’ясу, яке він набирає не тільки в Росії, а й у закутках усіх найбідніших країн світу. І всім потрібно платити. А це теж гроші. У цьому сенсі гроші закінчуються.
Щодо Дональда Трампа, то ми бачимо відразу кілька моментів. Історія з двома танкерами, які затримали США, показує, що ставлення до Путіна, судячи з усього, дійсно нарешті змінилося.
До того ж ця несусвітня дурість, яку спробував здійснити Кремль. Точно так само, як Лукашенко був готовий показати карти, звідки готувався напад на Білорусь (у березні 2022 року Лукашенко виправдав вторгнення російської армії в Україну тим, що це був “превентивний удар” у ситуації, коли Україна нібито була готова завдавати ударів по Білорусі. – Ред.), точно так само і Путін зі своїми дронами, які нібито летіли на його резиденцію…
Сказати таку дурість, не розуміючи або забувши, що у Сполучених Штатів є супутникове угруповання, яке дає змогу бачити майже все. Мабуть, це було тією остаточною точкою, коли Трамп зрозумів, що Путін весь час бреше.
– Тобто це було фактично фатальною помилкою Кремля – вчинити саме так?
– На мій погляд, так. Я вже не знаю, з чого вони вирішили піти на це. Можливо, перед цим вдавалося досить добре обманювати Трампа, тож подумали, що можуть дозволити собі це й надалі.
Але насправді Трампа вже давно почало дратувати, що, на відміну від Зеленського, який погоджується на його пропозиції, нехай і не відразу, Путін не робить рівно нічого для того, щоб хоч якось кудись посунутися. А компроміс – це завжди поступки з обох сторін. Не буває одностороннього компромісу. Односторонній компроміс – це вже не компроміс.
Це почало дратувати Трампа, і, на мій погляд, це була остання крапля – історія з нібито нападом, атакою на резиденцію на Валдаї.
– Ми бачимо, що останнім часом Трамп ввів у коло перемовників свого зятя Кушнера, почалися розмови про те, що Трамп може бути особисто зацікавлений, з погляду фінансових інтересів своєї сім’ї, у співпраці з Російською Федерацією. Чи вважаєте ви, що сьогодні Росії, Путіну, Кремлю є що запропонувати особисто Трампу і його сім’ї для того, щоб розв’язати свої питання в Україні?
– Взагалі шириться багато чуток, що нібито Трамп домовився з Путіним і обміняв Венесуелу на Україну. Я вважаю, що це міф, створений у надрах Кремля і який активно впроваджується Кремлем же. І питання не в тому, чи є що Путіну запропонувати Трампу. Питання в тому, а чи потрібно в принципі Трампу сьогодні на сьогодні домовлятися з Путіним?
Якщо і коли те, що він робить у Венесуелі, завершиться успіхом із погляду Трампа, то чому таку конструкцію не можна застосувати й в іншому місці? Я впевнена, що багато кремлівських чиновників, бачачи те, що відбувається у Венесуелі, можуть почати думати: а навіщо нам цей придурок Путін, який від усього відмовляється? Йому ж Трамп в Анкориджі пропонував досить цікаві речі, які давали змогу вийти з міжнародної ізоляції й почати знову торгувати хоча б зі Сполученими Штатами. Але цей придурок – я маю на увазі Путіна – від цього відмовився.
Чому в цій ситуації якісь люди не подумають: може, і нам точно так само домовитися з Трампом і здати йому Путіна, і тут-то і відкриються можливості для економічної взаємодії зі Сполученими Штатами? А з цим старим ідіотом, який дбає тільки про свої забаганки і перестав про нас думати, що робити? Тільки мішок на голову та у вертоліт або в літак.
– Ви звернули увагу, що роль Дмитрієва як головного перемовника зі Сполученими Штатами істотно зросла? Він уже й Лаврова посунув, тому говорять про їхній конфлікт. Чи допускаєте ви, що в контексті того, що ви сказали раніше про ідею здачі Путіна, саме Дмитрієв може проводити тематичні переговори й консультації зі Сполученими Штатами?
– Я думаю, що такого роду консультації проводитимуть зовсім інші люди, а не Дмитрієв. Щодо Лаврова, то все-таки є досить обґрунтовані чутки про те, що він хворий. Цілком можливо, що він настільки мало в усьому бере участь через стан здоров’я. До того ж він давним-давно збирався йти у відставку, але Путін його весь час не відпускав.
Тому, мені здається, що Дмитрієв сьогодні радше декоративна фігура, яка важлива для Путіна як певний символ того, що переговори зі Сполученими Штатами тривають. Але дивіться, які ж переговори, якщо танкери затримуються, які ж переговори, якщо вноситься законопроєкт про пекельні санкції? Здавалося б, тут уже пахне не переговорами, а чимось зовсім іншим.
Але те, про що ми з вами говорили, про можливі інші сценарії розвитку подій, – на мій погляд, це буде пізніше, після того, як ситуація з Венесуелою трохи просунеться далі й всі побачать, про що можна домовлятися з Трампом.
– Тобто ви допускаєте, що Трамп може реалізувати сценарій щодо Путіна, подібний до того, який він реалізував щодо Мадуро?
– Не в прямому вигляді, бо Росія все-таки більша, ніж Венесуела, і для того, щоб такий сценарій було здійснено, він має бути впевненим, що ті люди, які готові йому віддати Путіна, у змозі контролювати ситуацію в країні. Тому тут сценарій все-таки буде трохи вибагливішим.
Але в нас ще на черзі Іран, тож подивимося, який сценарій буде здійснюватися там, якщо він, звісно, буде здійснюватися. Тому, мені здається, цього року на нас чекає дуже багато цікавого.
