Андрій Парех – яскрава фігура у світі кіномистецтва. Його ім’я стало символом успіху, коли він отримав coveted Primetime Emmy Award за режисуру епізоду культового серіалу HBO «Спадкоємці». Його талант проявився також у проєктах «Хроніки Таймс-Сквер» та «Вартові». За спиною цього оператора-постановника безліч відомих фільмів, таких як «Напів-Нельсон», «Дружина доглядача зоопарку», а також «Це дуже кумедна історія». Його ім’я часто фігурує у списках найперспективніших операторів світу від журналів на кшталт Variety і Filmmaker Magazine.

Народившись у Сполучених Штатах у родині українки та індійця, Парех досягнув значних висот у кар’єрі, не забуваючи про свої корені. У серпні 2020 року він давав інтерв’ю Укрінформу, де обговорював важливість українського кіно, плани відвідати Львів та бажання звернутися до теми Тараса Бульби.

Старт у Кіно: Перші Кроки в Україні

– Ви навчалися у знаменитій кіношколі FAMU у Празі. Як європейська освіта вплинула на ваш досвід на американському кіноринку?

– Мій перший досвід з 35-мм плівкою почався у 1998 році, коли я взяв участь у літній програмі FAMU. Це був справжній поворотний момент у моїй кар’єрі. Я мав честь бути під впливом професора Яроміра Шофра, який отримав «Оскар» за чеський фільм «Потяги під пильним наглядом». Він навчив мене, що кінематографія може бути настільки ж прекрасною, як живопис.

– Чи відвідували ви Чехію згодом?

– Так, я зняв кілька фільмів там, зокрема трейлери для фестивалю у Карлових Варах. Як оператор я подорожував по всьому світу, але багато часу приділив і Україні.

Зв’язки з Україною: Кіно та Гуманітарна Допомога

– Розкажіть про ваші зв’язки з українськими кінематографістами. Чи є у вас нові проєкти?

– Зараз я займаюсь обміром вражень, але більшість моїх перших робіт були в Україні, а саме в Києві. У мене були друзі-українці, з якими я працював на продакшн-компанію Radioactive.

• Під час навчання у NYU я знімав свою дипломну роботу в Києві.
• Це дало мені можливість не тільки практикувати свою мову, але й поглибити зв’язок з культурою.

– Чи залишилися у вас якісь контакти з українською кіноіндустрією?

– Так, багато моїх друзів-українців працюють зараз за кордоном, але я продовжую бути залученим до українських проєктів, зокрема гуманітарних.

Важливість Позиції Українського Кіно

– Яка ваша порада українським режисерам у цей складний час?

– Вкрай важливо донести українську перспективу до глядачів. Світ повинен знати про мужність та стійкість українського народу.

– Які проєкти ви виділили б серед українських митців?

• «2000 метрів до Андріївки» – документальна стрічка Мстислава Чернова варта уваги.

 

– Як зберегти увагу до української тематики у мистецтві?

– Впевнений, що потрібно шукати нові способи висвітлення війни, створюючи персонажів, з якими глядачі зможуть емоційно пов’язатися. Війна в новинах – це одне, а війна на екрані – зовсім інша історія.

Культурне Спадщина: Зв’язок З Родиною

– Як ваше українське коріння впливає на вашу творчість?

– Я виховався в українському дусі: спілкувався українською, брав участь у «Пласті». Індійську частину почав відкривати лише у дорослому віці, але українська культура завжди залишалася близькою мені.

– Ви згадували про свого брата. Чи є у вас родичі в Україні?

– Так, мій брат проживає у Києві, а в Херсоні живуть далекі родичі. Важливо підтримувати зв’язок, щоб не втрачати культурну ідентичність.

Враження від України та Традицій

– Як ви відчуваєте себе, приїжджаючи в Україну?

– Я був у Києві в липні 2022 року та був вражений впливом війни на життя. Першого разу моя донька відвідає Україну, і я хвилююся, але це важливий досвід для неї.

– Чи часто ви спілкуєтеся з українською діаспорою?

• Так, у Нью-Йорку та Міннесоті у мене багато друзів. З ними ми підтримуємо зв’язок.

Майбутнє Кіно: Плани та Проекти

– Які ваші творчі плани на майбутнє?

– Зараз працюю над кількома серіалами для HBO та Netflix. Це неймовірно цікавий процес.

– Щодо «Спадкоємців» – чому цей серіал так вразив світ?

– Цей серіал став особливо популярним під час президентства Трампа. Це класичний приклад, коли реальність втілює художній вимисел.

– А які ваші думки про майбутнє війни в Україні?

– Це складне запитання. Я вважаю, що є один центральний персонаж, який має зникнути, щоб настав мир.

– І останнє, могли б ви звернутися до українського народу українською?

– Дорогі друзі! Тримайте вашу мужність і силу!