Андрюс Кубілюс, європейський комісар з питань оборони та космосу

Європейська комісія створила нову посаду комісара з питань оборони та космосу й доручила обійняти її досвідченому політикові, колишньому прем’єр-міністрові Литви і колишньому членові Європейського парламенту Андрюсу Кубілюсу в той час, коли Європа стикається з найсерйознішими загрозами безпеці після Другої світової війни.

Під час візиту в Україну пан Кубілюс зустрівся з Укрінформом, щоб обговорити зусилля ЄС для посилення власної оборони, уроки, які ЄС отримує від України, та нову архітектуру безпеки на континенті, над якою він тепер працює. Єврокомісар окремо зупинився на кредитах SAFE для оборонного виробництва, загрозах глушіння навігаційних сигналів та спуфінгу, а також питаннях космосу в контексті європейської оборони.

13 КРАЇН ПЛАНУЮТЬ ВИКОРИСТАТИ КРЕДИТИ SAFE ДЛЯ ПІДТРИМКИ УКРАЇНИ

– Єврокомісія позиціонує ініціативу SAFE як історію успіху, і ми знаємо, що всі 150 мільярдів євро, закладені у бюджет програми, були замовлені і розподілятимуться між державами-членами. Чи маєте ви інформацію про конкретні проєкти, які держави вже готові реалізувати разом з оборонною промисловістю України?

– Процедура полягає в тому, що до кінця серпня держави-члени повинні були повідомити нас про обсяг позик, які вони хочуть взяти, їхні мінімальні та максимальні запити. Виявилося, що загальний максимум був навіть більшим за 150 мільярдів євро, тому ми зупинилися на мінімальних запитах. Дев’ятнадцять держав-членів повідомили нас про суму грошей, яку вони хочуть взяти. І з них 13 країн планують використовувати позики SAFE для підтримки України. Але ми не просили їх на той момент точно повідомити нам, скільки саме грошей вони використовуватимуть в інтересах України. Тепер ми переходимо до другого етапу. Ми затвердили суми, які отримає кожна країна відповідно до запитів, і просимо їх до кінця листопада представити точні інвестиційні плани – на які цілі вони збираються використовувати гроші. А ті, хто бажає допомогти Україні, повинні будуть повідомити нам, на які саме проєкти вони використовуватимуть наші позики.

Сьогодні тут, у Києві, я проведу кілька дуже важливих зустрічей – з міністром оборони, міністром фінансів та іншими посадовцями (розмова відбувалася вранці 15 вересня, – ред.). Завтра ми будемо у Львові з першим віцепрем’єр-міністром Михайлом Федоровим, там також перебуватиме міністр оборони Денис Шмигаль, і ми обговоримо, як Україна повинна співпрацювати з державами-членами, які повідомили Єврокомісію, що використовуватимуть позики SAFE для підтримки України. Ми говоритимемо про те, що Україна буде дуже проактивною в координації зусиль разом із цими державами щодо того, на що потрібно витрачати ці кошти.

ПРОТИДРОННА СТІНА ЄС МАЄ БУТИ ПОБУДОВАНА РАЗОМ З УКРАЇНОЮ

– Чи є прогрес в ЄС у вивченні уроків з України з точки зору подолання бюрократичних бар’єрів та оптимізації оборонного виробництва?

– Є, мабуть, кілька історій, які можна розповісти. Досі ми створювали можливості для держав-членів розвивати свій оборонний потенціал. Тепер переходимо до етапу реалізації можливостей, які створюємо.

Передусім це фінансові питання, такі як позики SAFE, Національні положення про відмову від зобов’язань, що дає змогу державам-членам витрачати до 1,5 відсотка ВВП на оборону, і це не буде враховано у розрахунку дефіциту – це також важливо. Ще ми просуваємо так званий Омнібус щодо спрощення у ВПК. Як приклад, можу сказати, що в деяких країнах отримання дозволу на будівництво оборонного підприємства може зайняти до чотирьох років. Це тільки на отримання дозволу.

Тож, безумовно, за таких обставин, коли наші розвідувальні служби кажуть, що Росія може бути готова перевірити ефективність Статті 5 НАТО і розпочати агресію, чотири роки на отримання дозволу – це забагато. У мене є такий жарт: може, нам варто піти і попросити Путіна відкласти свої плани?..

У наших пропозиціях ми скорочуємо час, необхідний для отримання дозволу, до двох місяців. Тож уряди повинні ухвалювати рішення швидко.

Але що ще важливіше, ми багато дізнаємося про нову військову доктрину, з якою ви стикаєтеся, захищаючись від російської агресії, та про нові технології. І саме тому однією з нещодавніх дуже чітких вимог, про яку раніше говорила президентка Єврокомісії і яку ми обговорювали в так званих прикордонних державах-членах, де нещодавно побували разом з Урсулою фон дер Ляєн, була «антидронна стіна» (Drone Wall). У цих прикордонних країнах нам потрібно створити цю антидронну стіну разом з Україною та включити Україну до цього проєкту.

Інцидент з російськими дронами над Польщею показав, що наші можливості захищатися від імовірних атак дронів потрібно дуже швидко нарощувати. Саме тому ми будемо співпрацювати з Україною у розробленні цього дуже важливого проєкту.

УГОРЩИНА КАЖЕ, ЩО НЕ ХОЧЕ БУТИ ВТЯГНУТОЮ У ВІЙНУ, АЛЕ ВСЕ ОДНО БЕРЕ ГРОШІ НА СВІЙ ВПК

– Критики президентки фон дер Ляєн вважають, що її звернення «Про стан справ в ЄС» було надто войовничим. Угорщина поскаржилася, що вона згадала Україну 35 разів. Тоді як фон дер Ляєн каже, що «Європа бореться», ці критики говорять, що Європі взагалі не слід думати про війну. Що ви відповісте таким критикам?

– Що це взагалі означає? Звичайно, ми хочемо уникнути війни на нашій території, але як можна уникнути війни, якщо не розвивати оборонний потенціал? Важливо та цікаво, що коли ми говоримо про позики SAFE та про 150 мільярдів євро, ці гроші беруть не лише прикордонні країни, такі як країни Балтії чи Польща.

Дійсно, Польща взяла найбільшу суму, але Італія, Франція та навіть Угорщина також замовили досить велику кількість цих позик. Що це означає? Угорщина каже, що не хоче бути втягнутою у війну і тому не підтримує Україну тощо. Але вони беруть досить велику суму грошей на розвиток свого оборонного потенціалу – щоб захиститися від кого? Вони насправді думають так само – щоб захиститися від Путіна.

Отже, є чітке розуміння: якщо ви хочете уникнути війни на своїй території, вам потрібно бути готовими захищатися, і це спосіб стримати війну. І президентка Єврокомісії дуже чітко говорить про це і бере на себе лідерство із цього питання, що дає нам змогу дуже швидко рухатися вперед.

Усі досить здивовані, як швидко ухвалюються рішення щодо позик SAFE – від ідеї, потім нормативної бази, прийнятої за два місяці, і до моменту, як гроші вже починають надходити, особливо знаючи традиційно низьку швидкість таких процесів. Це дивовижно. Для Брюсселя це щось унікальне. Її послання дуже просте. Нам потрібно стати незалежними та сильними, щоб бути готовими захищатися.

ЄС ПОВИНЕН НАВЧИТИСЯ НА ПРИКЛАДІ НОВОЇ СИСТЕМИ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ

– Ви поділяєте думку, що європейська оборонна стратегія потребує підходу так званого Великого вибуху. Що ви маєте під цим на увазі?

– Передовсім це випливає з дуже чіткого розуміння: коли розвідувальні служби Німеччини, Данії та Нідерландів, а потім і їхні лідери кажуть, що Путін може бути готовий випробувати Статтю 5 протягом наступних трьох-чотирьох років, це означає, що нам потрібно бути готовими до того, як цей момент настане. Це означає, що у нас є три, чотири або, можливо, п’ять років. Ось чому ми говоримо про «Оборонну готовність – 2030». Щоб досягти цієї Оборонної готовності у 2030 році, нам потрібно зрозуміти, що поетапний підхід, зокрема поліпшення наших промислових потужностей тощо, – це не те, що нам потрібно. Насправді нам потрібно застосувати те, що я називаю підходом «Великого вибуху». Це означає великі гроші, швидкі рішення і стрімкий розвиток. Це те, чого нам потрібно досягти.

І знову ж таки, ми можемо повчитися в України. Коли я дивлюся на ваші показники оборонної промисловості, у 2022 році, коли почалася війна, український ВПК міг щорічно виробляти зброю на суму 1 мільярд євро, а тепер ви виробляєте зброю на суму 35 мільярдів євро. Це означає 35-кратне збільшення.

Європі не потрібне 35-кратне збільшення, але принаймні нам потрібно зрозуміти та навчитися, як нарощувати наші потужності, що нам слід дерегулювати, і як нам швидше ухвалювати рішення. Наприклад, коли ми говоримо про антидронну стіну, нам потрібно навчитися в України не лише виробляти якісь конкретні типи дронів, наприклад далекобійні, майже як «Фламінго», тому що виробництво дрона – це лише половина справи. Дуже важливо навчитися створювати цілу екосистему навколо, щоб використовувати ці дрони найефективніше. Це те, чого нам слід навчитися.

Це питання містить один елемент, який залишається для нас великою проблемою, але українці вже з нею справляються. Йдеться про те, що ви змінюєте свою систему оборонних закупівель. Тобто навіть низові армійські підрозділи, такі як взводи, можуть закуповувати дрони самі та дуже швидко. В Європі, якщо уряд вирішить закуповувати дрони, це може зайняти два роки. Тож, безумовно, за обставин, з якими ви стикаєтеся, захищаючись від агресії, це було б абсолютно неприйнятно.

Саме тому ми разом з вашим першим віцепрем’єр-міністром Михайлом Федоровим цього літа оголосили про створення нової платформи Brave Tech EU. Brave походить від Brave 1(онлайн-платформа, що об’єднує українських військових і розробників для інтеграції інноваційних рішень у сфері оборонних технологій до Сил безпеки та оборони України, – ред.), тоді як Tech та EU говорять самі за себе. Ми бачимо, що платформа вигідна обом сторонам. Вона буде використовуватися європейськими та українськими стартаперами, невеликими гравцями оборонної промисловості, щоб об’єднуватися для розроблення нових проєктів, випробовувати свою зброю на передовій, а також для того, щоб європейці могли вивчити екосистему, яку ви створили в Україні.

КОНЦЕПЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ОБОРОННОГО СОЮЗУ ПОВИННА МІСТИТИ УКРАЇНУ

– Останнє опитування Eurobarometer показало, що 68 відсотків громадян ЄС хочуть, щоб ЄС відігравав більшу роль в їхньому захисті від криз та безпекових ризиків. Водночас підтримка вступу України не є рівномірною серед держав-членів. Враховуючи, що саме українська армія тепер має найбільший досвід у веденні сучасної війни, що потрібно зробити, щоб пояснити громадянам ЄС, що разом з Україною ЄС стане лише сильнішим та безпечнішим?

– Саме це ми і намагаємося зробити. Моє послання дуже просте. Якщо врахувати те, що кажуть наші розвідувальні служби, що Росія може випробувати Статтю 5 протягом трьох-п’яти років, тобто розпочне агресію проти, можливо, країн на східному фланзі, нам потрібно розуміти, що російська армія вже перевірена в боях, що вона набагато сильніша, ніж була у 2022 році, з можливістю використовувати мільйони дронів. Українці добре керують безпілотниками, але росіяни також досить сильні в цьому. Саме із цим ми й зіткнемося. Але я не впевнений, що ми на піку нашої форми, щоб захистити себе від такої перевіреної боями армії.

Водночас на демократичній стороні нашого європейського континенту є ще одна перевірена в боях армія, і це армія України. Також Україна має перевірену війною оборонну промисловість. І не включити Україну до нашого оборонного планування було б великою помилкою. Саме тому ми готуємо можливості, і тепер ми постачатимемо те, що необхідно для підвищення нашої матеріальної оборонної готовності. Коли я кажу «матеріальні», маю на увазі зброю, безпілотники та інші види озброєння – все, що нам потрібно виробляти та закуповувати. Але нам потрібно почати говорити – і про це я вже неодноразово згадував – про інституційну оборонну готовність. Беручи до уваги не лише відому російську загрозу, але й розуміння того, що американці, можливо, тепер поступово почнуть більше зміщувати увагу в напрямку Індо-Тихоокеанського регіону, щоб мати противагу китайській військовій присутності, нам потрібно думати про те, як самим організувати таку роботу на своєму європейському континенті.

Моє завдання, яке президентка Єврокомісії прописала у моїх функціональних обов’язках, полягає в розробленні та впровадженні концепції справжнього Європейського оборонного союзу, який я розглядаю як певну нову архітектуру безпеки на європейському континенті, що включатиме також  Україну, Велику Британію та Норвегію, щоб ми мали всі можливості для того, щоб стати максимально сильними.

40 ВІДСОТКІВ УСІХ ПОЛЬОТІВ В ЄС СТИКАЮТЬСЯ З ГЛУШІННЯМ СИГНАЛУ АБО СПУФІНГОМ

– Проблема глушіння сигналів Росією є серйозною для авіаційної та морської галузей. Відомо, що ЄС працює, зокрема разом з ІКАО, над більш загальним планом боротьби з такими загрозами. Які конкретні кроки можна зробити для посилення безпеки навігації? Окрім цього, як ЄС планує захищати свої космічні проєкти?

– Космос є частиною мого функціоналу, і дуже важливою частиною. Безумовно, тепер неможливо уявити сучасну оборону без космічних сервісів. Отже, з одного боку, є космос для оборони, а з іншого боку, є оборона космосу. Це два пріоритети, і ми багато робимо для розвитку наших космічних оборонних можливостей. Наприклад, є урядова служба спостереження за Землею, яка дасть нам можливість отримувати найточніші розвідувальні дані з космосу. Ми також будуємо безпечний супутниковий зв’язок, щоб мати свою європейську систему й не залежати від Starlink. Наші експерти кажуть, що наш супутниковий зв’язок Iris² буде кращим за Starlink, але це потребуватиме часу. Ми поступово впроваджуватимемо деякі послуги, але очікуваний термін повноцінного запуску – 2030 рік.

Тепер щодо глушіння та спуфінгу. Безумовно, це велика проблема. Я виступав з цього приводу минулого тижня в Європейському парламенті. Ви, напевно, пам’ятаєте історію, коли ми летіли разом з президенткою Єврокомісії до Болгарії, і, на щастя, лише після приземлення нам сказали про проблему, щоб ми не надто нервували.

Загалом дані щодо випадків глушіння та спуфінгу досить вражаючі. Наші служби кажуть, що тепер в Європі 40 відсотків усіх авіарейсів стикаються з тим чи іншим глушінням сигналу. Наприклад, у Литві в серпні було зареєстровано 1000 таких випадків. Ми хочемо зрозуміти, з якими небезпеками ми стикаємося, а з іншого боку, робимо кроки вперед, щоб посилити безпеку наших систем.

По-перше, дуже скоро ми матимемо Державний регульований сервіс Galileo (Galileo PRS), і це означає, що урядові установи отримають доступ до зашифрованих каналів передавання інформації, які будуть набагато безпечнішими.

Також ми просуваємося із впровадженням космічних можливостей для виявлення носіїв глушіння та спуфінгу, для попередження пілотів, водіїв або капітанів суден. Ще ми працюємо над одним проєктом, який займе більше часу для впровадження. Це LEO PNT – виведення супутників на низьку навколоземну орбіту додатково до наявних супутників Galileo. Це зробить систему Galileo набагато безпечнішою від глушіння або спуфінгу. Якщо я не помиляюся, система почне працювати у 2027–2028 роках.

ІТАЛІЯ МАЄ АМБІТНІ ІДЕЇ ЩОДО БОРОТЬБИ З ДЕЗІНФОРМАЦІЄЮ

– Чи плануєте інтегрувати боротьбу з дезінформацією в європейську оборонну стратегію?

– Так, це дуже-дуже важливий момент. Уже напрацьовано певні інструменти, вживаються деякі кроки для боротьби з дезінформацією та іншими гібридними загрозами, але, безумовно, нам потрібно робити набагато більше. Ці зусилля мають бути ширшими та набагато ефективнішими.

Я бачу, що починають надходити певні ідеї від держав-членів. Наприклад, я нещодавно обговорював деякі з цих ідей з міністром оборони Італії. І в нього досить амбітні думки, що потрібно зробити. Тож ми побачимо, як можна розвинути їх, щоб робота була більш практичною, щоб мати змогу реагувати на гібридні загрози з Росії так, щоб перестати просто говорити, що «ми стурбовані» або «дуже глибоко стурбовані», а діяти так, щоб Росії також було боляче.

Євген Матюшенко

Фото: Геннадій Мінченко