Англійське вбивство із польським відтінком. Як журналіст одним інтерв’ю розкрив жахливий злочин

В Англії суд виніс вирок у таємничій справі про вбивство, яке сталось багато років тому, але зараз його допоміг розкрити польський журналіст. Інтерв’ю Рафала Залєвського з убивцею стало переломним моментом у слідстві – саме воно, за словами правоохоронців, змусило вбивцю до зізнання.

Понад 15 років Ізабеллу Заблоцьку вважали зниклою безвісти.

Разом зі своєю партнеркою Анною Подедворною жінка приїхала на заробітки в Англію, а з серпня 2010 року перестала виходити на звʼязок. Колишня співмешканка далі собі жила в Англії й 15 років твердила, що нічого не знає про зникнення подруги.

Коли Залєвський приїхав до Дербі, щоб узяти інтерв’ю в Подедворної, зрозумів, що вона щось приховує. У розмові з BBC він сказав: “Вона була дуже здивована й нервувала під час тієї бесіди”.

“Досвідчена м’ясниця” Подедворна вбила Ізабеллу в їхньому домі в Дербі у 2010 році, розрізала її тіло на дві частини й закопала в саду.

У вівторок її визнали винною у вбивстві.

Увага: ця стаття містить подробиці, які можуть засмутити деяких читачів.

Під час судового процесу над Подедворною в суді у Дербі присяжним повідомили, що обидві жінки переїхали разом до Великої Британії з Польщі в пошуках роботи.

Сторона обвинувачення заявила, що 28 серпня 2010 року Ізабела зателефонувала матері до Польщі – і після цього більше не виходила на зв’язок.

Прокурор і королівський радник (КС) Гордон Аспден, зазначив, що невдовзі після цього дзвінка Ізабелу вбила Подедворна, яка “розчленувала тіло, розрізавши його навпіл великим ножем”.

Поліція встановила, що раніше Подедворна працювала “кваліфікованим м’ясником”, а її робота передбачала “обвалювання (видалення кісток) та розподіл індичих туш за допомогою великого ножа”.

Суду повідомили, що тіло було заховане на задньому подвір’ї, який згодом залили бетоном.

Залєвський, який працює репортером телеканалу Polsat – одного з найпопулярніших у Польщі, – отримав листа від доньки Ізабели, Касі, з проханням розібратися в її зникненні.

У 2024 році вона звернулася до польської організації Missing for Years, яка звʼязалася з Подедворною у фейсбуку.

Та стверджувала, що не знає, де перебуває Ізабела, і що їй нічого не відомо про те, що з нею сталося.

За рік, у травні 2025-го, Залєвський попросив Подедворну про інтерв’ю для проєкту Interwencja й прилетів до Дербі, щоб поставити їй запитання просто на порозі її будинку на Бойєр-стріт.

Попри те, що Подедворна достеменно знала, де перебуває Ізабела, вона наполягала, що їй про це нічого не відомо.

Проте Залєвський відчув, що щось не так. Він підозрював, що вона говорить неправду.

“Від самого початку родина Ізабели вказувала (саме її. – Ред.) як людину, яка може бути причетною й мати інформацію про її загадкове зникнення, – сказав він. – Під час тієї розмови вона була дуже здивована й нервувала”.

Після тієї розмови на порозі Подедворна зрозуміла, що приховувати правду більше не вдасться. У прокуратурі зазначили, що тиск, який зростав роками, зрештою змусив її зізнатися – через 15 років після злочину

Після зустрічі з Залєвським вона 15 травня 2025 року написала листа до поліції Дербіширу щодо Ізабели.

Спершу правоохоронці не могли зрозуміти, про що саме йдеться, адже лист з’явився цілком несподівано.

У відповідь поліцейські попросили її надати більше інформації.

Упродовж наступних днів вони продовжували листуватися.

Зрештою 24 травня вона повідомила детективам, що Ізабелу слід шукати в саду будинку на Принсес-стріт у Нормантоні.

Того ж дня вона прийшла до відділку поліції в Дербі й зізналася, що вбила Ізабелу.

Однак наполягала, що Ізабела загинула “випадково” під час бійки між ними, і що вона нібито лише відбивалася.

Та присяжні не прийняли цієї версії, коли підсудна давала свідчення в суді.

Розповідаючи про свою зустріч із Подедворною, Залєвський сказав, що вона наговорила родині Ізабели “стільки брехні”.

“Я бачив, що вона щось приховує, що знає більше, ніж каже, – зазначив він. – І це тільки підтвердилося тим, як вона знервувалася, коли я з’явився на її порозі.

Тепер ми знаємо, що одразу після тієї розмови вона пішла до поліції й сказала, де шукати останки Ізабели. А те, як із тілом поводилися після смерті… це справді щось жахливе й моторошне.

Залєвський зазначив, що ця справа привернула велику увагу як у Польщі, так і серед поляків, які живуть у Великій Британії.

“Коли ми ходимо вулицями Дербі, де перебуваємо вже понад тиждень, до нас постійно підходять люди й розпитують про справу – що ми ще знаємо, коли буде розгляд обвинувачення. Гадаю, резонанс тільки зросте, коли ми почуємо вирок”, – сказав він.

Після оголошення рішення детектив-інспектор Кейн Мартін заявив:

“Роль, яку в цій справі відіграли Кася та пан Залєвський, неможливо недооцінювати. Саме їхні дії змусили Анну Подедворну нарешті звернутися до поліції й повідомити, де шукати тіло Ізабели – і саме там ми його й знайшли”.