Захоплива подорож у світ сучасної української скульптури: Назар Білик та його Меморіал розвідникам
Шевченківська премія 2026: нові горизонти для сучасного мистецтва
Назар Білик, український скульптор, отримав визнання на міжнародному рівні завдяки своїй останній роботі — Меморіалу розвідникам у ГУР. Спільно з архітектором Андрієм Лесюком і командою Guess Line Architects, він створив витвір, який не тільки відзначає жертви війни, а й додає унікальності київській архітектурі.
Меморіал, що змінює сприйняття пам’яті
Цей монумент став першим у столиці, який охоплює сучасні теми пам’яті про війну. Необхідність відзначення важливих подій нашої історії стає все більш актуальною в умовах сучасних реалій.
Цікаво, що це вже друга соціально значима робота Білика. Перша з’явилася у 2020 році на згадку про легендарного журналіста Павла Шеремета.
Погляд на сучасну культуру пам’яті: інтерв’ю з Назаром Біликом
У розмові з журналістами Суспільне Культура Назар ділиться своїми думками про майбутнє монументального мистецтва. Він підкреслює, що його скульптури — це не просто досить естетичні об’єкти, а важливі елементи, які впливають на міський простір.
Назар Білик. Надано для Суспільне Культура
Споглядаючи своє творіння: важливість меморіалізації
На запитання про роль меморіалу у формуванні сучасної меморіальної політики, Білик вказує на важливість свого особистого підходу як художника. Його роботи сприяють формуванню нової культури пам’яті в Україні, виховують повагу до героїв, що загинули у боротьбі за свободу.
Цікаві факти:
- Білик свідомо уникає традиційних замовлень на пам’ятники.
- Меморіал розвідникам створений не лише як арт-об’єкт, а для згуртування суспільства.
- Скульптор акцентує на ролі сучасного мистецтва у розвитку міського середовища.
Символізм у сучасній скульптурі
Білик наголошує на обережному підході до використання символіки. Замислюючись над формою меморіалу, він прагне уникнути банальних асоціацій, створюючи натомість простір, котрий запрошує до розмірковувань:
«Коли людина підходить, вона бачить ритми і площини, які за своєю формою можуть відсилати до головного символу ГУР — сови». Це дозволяє спостерігачам зазирнути у глибини власних думок та почуттів.
Роль суспільства у взаємодії з меморіалами
Щодо взаємодії з меморіалом, Білик підкреслює важливість архітектурного контексту. «Меморіал не лише для споглядання; він створює динаміку відчуттів, коли людина проходить через простір пам’яті». Це важливо — не просто побачити, а відчути.
Спадщина та нові підходи до пам’ятників
Образи старих радянських пам’ятників так само важливі, але Білик вважає, що слід знайти баланс між новими ініціативами та повагою до минулого. Він зазначає:
- Потреба вчасного реагування на сучасний запит на пам’ять.
- Важливо зберегти актуальні пам’ятники в музеях як частину історії.
- Не варто поспішати з установки нових монументів — порожнє місце також цінне.
Творчі плани на майбутнє
Зараз Назар працює над пам’ятним знаком Георгію Нарбуту, проект якого тісно пов’язаний з містом і його історією. Це не просто черговий монумент, а частина його особистої історії та спадщини.
Він вражає своєю відданістю мистецтву, продовжуючи досліджувати як скульптура може формувати суспільні уявлення про пам’ять та відповідальність.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok!