Латвія – у колі найближчих союзників України та один із лідерів допомоги й підтримки України як на двосторонньому рівні, так і в межах міжнародних інституцій в умовах повномасштабної війни Росії проти України.
Під час безпекового форуму, який днями відбувся у Варшаві, кореспондент Укрінформу поспілкувався з главою МЗС Латвії Байбою Браже про дієвість червоних ліній і безпекові загрози для Латвії та країн Балтії, перспективні напрями співпраці з Україною та надання Києву подальшої допомоги для відбиття російської агресії.
НАЙВАЖЛИВІШЕ – МАТИ ЧІТКІ ПРОЦЕДУРИ, ЩОБ РОСІЯ РОЗУМІЛА, ЩО ПОРУШЕННЯ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ Є НЕПРИПУСТИМИМИ
– Пані міністерко, спецпредставник президента США з питань України генерал Кіт Келлог нещодавно заявив американським ЗМІ, що Дональд Трамп погодився на те, щоб Україна завдавала удари вглиб території Росії. Як ви оцінюєте це рішення?
– Думаю, найкраще не коментувати це. Нехай результати буде видно на полі бою.
– Після порушення російськими винищувачами повітряного простору Естонії в НАТО загострилася дискусія про те, де проходить червона лінія. Якою є позиція Латвії щодо можливого збиття російських літаків? І чи ви очікуєте, що НАТО досягне єдиної позиції із цього питання?
– Спекуляції про червоні лінії не допомагають. Найголовніше – щоб існували чіткі процедури дій та реагування. Найгіршим результатом було б випадкове збиття або інцидент такого роду. Якщо збиття й станеться, то це має бути абсолютно зрозуміло як тим, хто порушив повітряний простір, так і тим, хто на це відповідає. Військові добре знають, що робити. Усередині НАТО ці питання обговорювались, були консультації між союзниками, і чіткі меседжі передані росіянам. Усе доволі просто: найважливіше – мати чіткі процедури, щоб Росія розуміла, що порушення повітряного простору є неприпустимими і що дії мають наслідки.
– Минулої п’ятниці європейські країни, які межують із Росією, провели онлайн-зустріч, щоб обговорити так звану ініціативу «стіни дронів». Як ви оцінюєте реалістичність цього проєкту? Коли він може стати дієвим і яку роль могла б у ньому відіграти Україна?
– Думаю, дрони, як для протидії певним російським можливостям, так і в інших сферах, стануть «новою нормою» як у розвитку наступальних, так і оборонних спроможностей. Дуже важливо вчитися на досвіді України. Звичайно, ситуація в країнах НАТО інша, адже ми не перебуваємо у стані війни. У нас немає закритого повітряного простору, де можна просто все перекрити й де літають лише свої або ворожі об’єкти. У нашому випадку в небі багато цивільних об’єктів, що значно ускладнює ситуацію. «Стіна дронів» – це комплексний, багаторівневий інструментарій, який дає змогу вчасно виявляти, ідентифікувати проникнення чужих дронів у ваш повітряний простір і реагувати на це. Для цього потрібен багаторівневий підхід із різними системами. Як я вже сказала, досвід України є важливим для розбудови цих можливостей.
НА ВИБОРАХ У МОЛДОВІ РОСІЯ ЗАЗНАЛА ПОРАЗКИ
– Росія далі є дестабілізувальним чинником у Балтійському регіоні: від використання «тіньового флоту» для провокацій та глушіння GPS на цивільних літаках – до порушення повітряного простору, міграційного тиску та кібератак. Як Латвія готується до можливої різкої ескалації безпеки в регіоні або навіть прямих провокацій з боку Росії?
Рішення саміту НАТО інвестувати 5% ВВП в оборону є правильним
– Це частина російської воєнної доктрини для досягнення своїх цілей, але методи різні залежно від обраної країни. Йдеться як про неконвенційні методи: кібератаки, інформаційну війну, дезінформацію, глушіння GPS, корупцію еліт чи «компромат», так і про конвенційні методи, якщо Кремль вважає, що війна допоможе досягти мети, як ми бачимо в Україні. Але для Росії це теж неідеальний сценарій, адже вплив через неконвенційні засоби є простішим і дешевшим. Дуже важливо посилювати нашу стійкість – розуміти, що робить Росія, забезпечувати високий рівень координації між цивільною владою, військовими, службами безпеки й суспільством загалом, щоб викривати операції Росії, спрямовані на розкол та поляризацію. Водночас ми повинні мати достатні військові спроможності для стримування.
Рішення саміту НАТО інвестувати 5% ВВП в оборону є правильним. Це те, що ми вже робимо у країнах Балтії, Польщі та інших країнах, адже чим сильнішими ми є, тим менше Росія здатна на нас впливати.
Третій елемент – це подальша підтримка України. Україна демонструє феноменальні результати у війні проти Росії, попри страшні страждання й руйнування. Українська здатність захищати себе від ядерної держави з населенням 140 мільйонів вражає, і ми продовжимо підтримку. Україна воює за всіх нас.
Важливо також відзначити, що Росія знову зазнала поразки – цього разу на виборах у Молдові. Проєвропейські та прозахідні сили отримали міцний мандат і парламентську більшість для продовження інтеграції Молдови до ЄС. Ми цьому дуже раді. Ми підтримуємо шлях Молдови до ЄС завдяки багатьом практичним проєктам, які продовжуватимемо.
Ми також це бачили на президентських виборах у Румунії та інших місцях, де Росія намагається діяти всередині суспільств, щоб захопити владу. Ми повинні визнати це, залишатися сильними та єдиними в наших цілях щодо безпеки ЄС та успішно протидіяти такій тактиці.
СПІЛЬНЕ ЗАВДАННЯ – ПРИМУСИТИ РОСІЮ ДО ПЕРЕГОВОРІВ
– Як Латвія бачить перспективу можливих мирних переговорів із Росією? Які червоні лінії не можна перетинати? Чи повинні європейські союзники України також бути за столом переговорів?
– Є лише одна перепона на шляху до миру – це Росія і президент Путін. Це вже зрозуміло президентові Трампу, США і давно зрозуміло європейцям. Примусити Росію до мирних переговорів – наше спільне завдання. Для цього потрібен політичний, економічний, військовий тиск на Росію й довготривала підтримка сильної, стійкої, демократичної України.
– Єврокомісія запропонувала виділити Україні 140 мільярдів євро зі заморожених російських активів у формі так званого репараційного кредиту. Наскільки реально, що країни ЄС погодяться? Чи підтримує Латвія цю ініціативу?
– Ми давно виступаємо не лише за замороження, а й за конфіскацію російських активів і використання їх для підтримки України. Знову ж таки, політичні заяви важливі, але для втілення цього в життя потрібна практична робота, і це потребуватиме певного часу.
У ЛАТВІЇ Є МІЦНИЙ КОНСЕНСУС ЩОДО ПІДТРИМКИ УКРАЇНИ
– Яка на сьогодні роль Латвії в наданні військової, фінансової та гуманітарної допомоги Україні? Які найбільш перспективні сфери подальшої співпраці між нашими країнами?
Ми й надалі підтримуватимемо вступ України до ЄС
– Загалом Латвія надає Україні допомогу, що становить близько 1% ВВП. Із них понад 0,25% щорічно – на військову підтримку, що навіть перевищує двосторонні зобов’язання.
Ми допомагаємо розвивати різні спроможності – від постачання вироблених у Латвії бронетранспортерів Patria до безпілотників, де ми з Великою Британією очолюємо міжнародну «коаліцію дронів».
Ми також беремо участь в ініціативі PURL із закупівлі американської зброї для України, надаємо значну допомогу суспільного рівня – волонтерську, гуманітарну й медичну, підтримуємо енергетичну інфраструктуру, поліцію. Ми також активно залучені у приватний та неурядовий сектор. У Латвії є міцний консенсус у суспільстві щодо підтримки України, оскільки це в наших інтересах і наш моральний обов’язок.
Є перспективні напрями економічної співпраці: взаємодіють наші енергетичні підприємства, співпрацюють оборонно-промислові комплекси. Як ви знаєте, Латвія разом із Великою Британією очолює «коаліцію дронів», яка створює безпечне середовище для країн-учасниць та їх промисловостей щодо тестування, розвитку, обміну знаннями та експертизами, пошуку партнерів, щоб бути найкращими в цій сфері.
Ключову роль відіграє фінансування з боку ЄС, оскільки разом з Україною та іншими країнами ми можемо спільно подавати заявки на проєкти в межах SAFE та інші проєкти у сфері ОПК, створюючи значні можливості для тіснішої та глибшої співпраці.
Ми й надалі підтримуватимемо вступ України до ЄС. Переговори мали б уже розпочатися. Але, як ми знаємо, одна країна ЄС (Угорщина, – ред.) блокує цей процес, і нам потрібно подолати цю перешкоду. Переговори не будуть простими. Наші тривали довго, навіть попри те, що ми вже імплементували законодавство ЄС і створили відповідні інституції. Цей процес базується на досягненнях, і всі країни-члени зацікавлені в цих переговорах, щоб бути впевненими в тому, що після вступу до ЄС країна повністю відповідатиме стандартам Спільноти в усіх сферах.
– З 1 вересня Латвія запровадила нові правила в’їзду для іноземців, зокрема й для українців, задля безпеки. Які перші результати цих змін і як ви оцінюєте підхід Латвії до українських мігрантів і біженців від війни?
– За це відповідає міністерство внутрішніх справ. Нові правила передбачають, що необхідно надати певну інформацію про себе за 48 годин до в’їзду. Це простий процес, який не має створювати труднощів для тих, хто дотримується правил безпеки та відповідних критеріїв.
Юрій Банахевич, Варшава
Фото: Кирило Чуботін
Фото Укрінформу можна купити тут.
