У Страсбурзі постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький розповів телеканалу FREEДОМ про кроки Києва щодо створення міжнародного трибуналу проти Росії, механізму компенсації за агресію та роль України у зміцненні європейської демократії. Дипломат висловив переконання, що Рада Європи стає майданчиком, де Україна формує справедливість майбутнього.
Ведучий — Олег Борисов.
— Востаннє ми спілкувалися, коли ви ще були міністром культури та стратегічних комунікацій. Зараз ви — постійний представник України при Раді Європи. Які ваші цілі та завдання тут, у цій інституції?
— Моя мета, як і в усіх українців, президента, уряду, — перемога. А для перемоги потрібно повернути до міжнародного права тих, хто перестав його поважати. Раду Європи було створено після Другої світової війни, у 1949 році, щоб запобігти новим війнам. Тому цілком логічно, що ця організація першою вказала Росії на двері, виключивши її з усіх статутних органів за порушення міжнародного права та принципів демократії.
Другий елемент, який підтверджує, що засновники цієї інституції мали рацію, полягає в тому, що Рада Європи стала гарантом демократичних процесів у Європі. Що я маю на увазі? У 2023 році країни Ради Європи на саміті глав держав і урядів у Рейк’явіку заснували механізм реєстрації збитків, підтвердили необхідність компенсаційного механізму та створення спеціального трибуналу.
Ви пам’ятаєте той феєричний момент, коли 25 червня український президент разом із генеральним секретарем організації підписали угоду з Радою Європи про створення спеціального трибуналу за злочин агресії проти України. Таким чином, у нас є весь необхідний набір правових інструментів, щоб реєструвати злочини РФ. Після нещодавнього рішення Комітету міністрів про створення комісії з розгляду заяв щодо таких злочинів у грудні цього року відбудеться дипломатична конференція, де це рішення буде затверджено. Наступним елементом цієї схеми, яка називається “повернення або виплата РФ за скоєні злочини”, стане компенсаційний фонд.
І найголовніше: ми всі переконані, і це не лише питання України, що для запобігання майбутнім агресивним діям Російської Федерації вона має заплатити ціну. Для цього і створюється спеціальний трибунал за злочин агресії проти України.
— Зокрема, трохи про компенсаційний механізм. На минулій сесії Ради Європи за участю української делегації було проголосовано за компенсаційний механізм, якщо я правильно розумію, коштом заморожених коштів. Але, як ми бачимо, деякі країни Європейського Союзу гальмують питання використання цих коштів. Там багато питань — політичних, економічних, репутаційних. Які зараз ведуться діалоги?
— Діалоги відбуваються практично у кожній столиці, не лише тут, у Раді Європи. Я пам’ятаю нещодавній виступ віцепрезидента, єврокомісара Домбровскіса в Європарламенті, де він сказав, що цей діалог має завершитися рішенням про використання заморожених активів Російської Федерації. І навіть у Європейському парламенті, не кажучи вже про Парламентську асамблею Ради Європи, величезна кількість держав підтримує такий підхід.
Єдина проблема на цьому шляху — не стільки політична, скільки юридична. Необхідно створити бездоганну юридичну основу, щоб Росія не могла оскаржити цей механізм. Тому дискусії іноді затягуються. Але в демократичному суспільстві без дискусії неможливо ухвалити правильне рішення.
Як казали засновники цієї інституції, розмов буде багато, рішень — ще більше, але демократія зрештою ухвалює правильне рішення. Ми переконані, що таке рішення буде прийнято, але при цьому потрібно залишати простір для обговорень, адже це основний елемент існування будь-якої демократичної країни.
— Як зараз просувається процес щодо трибуналу, щоб притягнути до відповідальності винних, зокрема Путіна?
— Насамперед хочу сказати, що тут ефективно працює робоча група під назвою JIT Tribunal, яка практично щодня обговорює питання створення дорожніх карт. Результат уже близький. Є елементи, які залежать від виборчих процесів у деяких країнах, що може тимчасово уповільнювати певні кроки.
Однак нас дуже тішить, що під час недавнього візиту до України міністр закордонних справ Нідерландів Давід ван Віл заявив: Нідерланди готові створити спеціальний трибунал за злочин агресії РФ проти України на своїй території. Це важливий перший крок і серйозний сигнал. Ба більше, він пролунав напередодні парламентських виборів у Нідерландах.
Такі заяви робляться тоді, коли суспільство до цього готове. Це означає, що в Нідерландах — і серед політиків, і серед громадян — є розуміння і підтримка. Крім того, міністр має впевненість у підтримці цього процесу іншими країнами — членами Ради Європи.
Нагадаю, що трибунал створюється на основі відкритої угоди — до нього можуть долучатися всі держави, які поділяють цілі та принципи Ради Європи. Вони зможуть брати участь не лише юридично, а й фінансово. Адже йдеться не лише про заморожені активи, а й про інші механізми, через які Росія має заплатити за завдану шкоду.
Звичайно, шкоду, завдану українському суспільству, українським родинам, відшкодувати неможливо. Але відповідальність — матеріальна і моральна — має бути.
— Перед форумом демократії ви сказали: “Європа сильніша з Україною, а світ — кращий з Україною”. Дуже влучні слова, особливо якщо врахувати, що Україна є бар’єром між російською агресією та мирною Європою. Тут, за 2500 кілометрів від фронту, розуміють, що там відбувається і що робить РФ?
— Я би злукавив, якби сказав, що всі розуміють. Звісно, ні. Але розуміння є в тих політиків, які не бояться і знають: без відвідання України складно бути її адвокатом. Ті, хто приїздять, стають нашими рупорами, що доносять правду про боротьбу України.
Другий елемент — культурна дипломатія. Ми з нашими партнерами з Києва, колегами з асоціації “Дивись українське”, створюємо культурний контент, який показує мужність і стійкість українців. Ми прагнемо, щоб це розуміння поширювалося через культуру та м’яку силу серед суспільств країн — членів Ради Європи.
Я надзвичайно вдячний партнерам, зокрема проєкту “Спроможні”, а також тим, хто надає книжки для університетської бібліотеки Страсбурга. Важливу роль відіграє й український аудіогід — ініціатива першої леді України Олени Зеленської. Незабаром він з’явиться в музеї Рогана у Страсбурзі.
Усе це формує правильне розуміння того, чому Росія поводиться агресивно. По суті, вона завжди такою і була, адже її мета — утримання влади. А для цього потрібні зовнішні вороги. Після розпаду Радянського Союзу Росія постійно їх шукає: раніше — Грузія, Придністров’я, тепер — Україна.
Наше завдання — пояснювати партнерам, хто є джерелом руйнування демократичних принципів на континенті. Аудіовізуальні проєкти, фільми на кшталт “Ярослав Мудрий — тесть Європи” або “Паляниця”, які невдовзі покажуть у Раді Європи, а також концерти — це частина культурного спротиву України.
Рада Європи — не просто найстаріша організація. Це інституція, створена для захисту статутних принципів і міжнародного права. І я впевнений, що разом із колегами з країн — членів Ради Європи ми досягнемо цієї мети.
— Чи не перебільшую я, якщо скажу, що Україна зрушила з місця ці, так би мовити, ліниві інституції?
— Ви не перебільшуєте. Я не думаю, що вони були лінивими, радше — загрузли у власних проблемах. Україна допомогла їм зрозуміти, що війна — не десь далеко. Ми вже бачимо, що дрони літають не лише біля кордонів Європи, а й над столицями ЄС, у Бельгії.
Сучасні війни не обов’язково супроводжуються звуками артилерії чи танків — сьогодні Росія діє через технології та штучний інтелект. Її пропаганда груба й агресивна, і саме тому Рада Європи має протистояти їй через освіту, культуру та розвиток критичного мислення.
До речі, наступного року ми за підтримки наших колег і асоціацій міст проведемо тут кінофестиваль, присвячений нашій боротьбі. Це ще один спосіб донести до Європи, за що стоїть Україна.
Читайте також: Україна та ЄС: між реформами, війною та очікуванням політичного рішення
