Onet.pl пише: «Ярослава Грицака вважають провідним авторитетом в українській історіографії. В інтерв’ю німецькому репортеру, який висвітлює події в охопленій війною Україні, Ярослав Грицак, серед іншого, обговорює авторитарні тенденції президента Володимира Зеленського, а також значний польський вплив, який, як він пояснює, “сильніший” за російський вплив у контексті його країни». Насамперед же Ярослав Грицак нагадує, що Путін планував не стільки захоплення Донбасу, скільки розділ України на три частини, серед яких «Новороссія» — російськомовні території на узбережжі Чорного моря, від Одеси до Маріуполя, разом із промисловим серцем України — Дніпром та Запоріжжям. Друга частина — сільськогосподарський центр країни та третя — західна Україна, як

Українська б’юті-блогерка та підприємиця Дарія Кисла п’ять років тому переїхала до Південної Кореї, де вийшла заміж за корейця та виховує з ним спільну дитину. Як їй вдалося призвичаїтися до життя у країні, де вік рахують із моменту зачаття, роботодавець може не прийняти на роботу через зайву вагу чи носіння окулярів, а успіх вимірюється красою, кількістю дітей та наявністю собаки? Відео дня В інтерв’ю OBOZ.UA б’юті-блогерка розповіла, як у день найважливішого іспиту в Південній Кореї – Сунину, до якого діти починають готуватися ще з першого класу, зупиняють навіть літаки, а рівень стресу в учнів настільки високий, що трапляються випадки суїциду, адже

Фотографка Елена Субач працює з темами війни у художній спосіб, шукаючи красу серед напруги та викликів, які стали повсякденним життям в Україні. Парадоксальним чином її формальний погляд пропонує дуже людяний і гуманний підхід до зображення вразливого тіла. Нещодавно Субач знімала ветеранів з ампутаціями у центрі Superhumans – нині цю серію вона показує у київській галереї The Naked Room. Про те, як працювати з новою тілесністю, про кінематографічність зйомок біженців на кордоні та про момент прощання з Пінзелем для УП.Культура з фотографкою говорить кураторка Ліза Герман. Ліза Герман: Ми з тобою давно знайомі і дружимо, але я вже не можу пригадати,

Сьогодні Львів є тиловим містом, що підтримує ветеранів і захисників на фронті. У Львові працює центр Unbroken, що є вже не просто лікарнею, де наші захисники проходять реабілітацію, а цілою системою, що навіть готує фахівців для реабілітації військових. Також місто допомагає військовим дронами та антидроновими системами. Проте об’єктів ВПК у місті немає. Мер Львова Андрій Садовий в інтерв’ю 24 Каналу розповів, що раніше обговорювалося відкриття порохового заводу, проте цю ідею жорстко відкинули та застерегли від таких дій. Більше деталей про це, реформу поліклінік, відкриття Львівського аеропорту та скандал з мером Одеси Геннадієм Трухановим – читайте далі у матеріалі. До речі

2026 рік стає для України не просто черговим роком війни, а точкою стратегічного вибору, наслідки якого можуть визначити безпекову архітектуру Європи на десятиліття вперед. Ключовим ризиком стає не військова поразка в класичному розумінні, а нав’язування так званого миру, який насправді є лише паузою перед новою, ще небезпечнішою фазою війни. У центрі цього ризику – сценарій “замороженої поразки”: припинення активних бойових дій без відповідальності агресора і без реальних гарантій безпеки для України. Відео дня Головна небезпека 2026 року полягає в тому, що міжнародний контекст дедалі більше працює не на справедливий мир, а на зручну стабілізацію для Заходу. Втома союзників, внутрішні політичні

Дорогі друзі, закінчується 2025 рік. Яким цей рік був для Львова і для львів’ян, про Україну у війні спілкуємося сьогодні із міським головою Львова Андрієм Садовим. «Я на себе приймаю великий удар» Я хотів би почати нашу розмову із питання про атмосферу свята. Чи є у вас відчуття свята, бо у Львові зараз багато вертепів, колядників, звіздарі ходять. Все це яскраво виглядає, водночас в нас триває війна, тривають прощання із захисниками. І взагалі в країні ситуація непроста у зв’язку з обстрілами, атаками. До Львова часто приїжджають для того, щоб відчути цей дух різдвяних свят. У вас особисто є відчуття свята?

31 грудня 2025 року вийшов фінальний епізод серіалу “Дивні дива” — понад двогодинна серія “The Rightside Up”, яка зібрала мільйони глядачів і стала символічним прощанням з епохою телевізійної монокультури. Творці серіалу Метт та Росс Даффери в інтерв’ю 1 січня Variety розповіли про долю Одинадцятої та новий серіал. Попередження: у матеріалі присутні спойлери! Чи жива Одинадцята? Найбільша дискусія в мережі розгорілася навколо фіналу героїні Міллі Боббі Браун. В останній битві Ел приносить себе в жертву, щоб знищити Виворіт і не дати військовим створити армію клонів на основі її ДНК. Проте фінальні кадри залишають простір для трактувань. Брати Даффер свідомо залишили фінал

Антон Проза – український режисер і сценарист. Після початку повномасштабного вторгнення він долучився до лав Збройних сил України. Його фільм «Заповіт» здобув перемогу у Національній секції Myth: Social Impact Film Award у категорії «Кращий сценарій». Стрічка «Заповіт» – камерна історія про пам’ять і спадщину, яка розповідає про хлопця Максима. Він створює власний проєкт, що дозволяє людям залишати справжній заповіт — свої останні слова на камеру. 15 листопада фільм Антона представили у підземному переході «Вагабундо» в Івано-Франківську. В інтерв’ю для Інформатор Івано-Франківськ режисер розповів про себе та про свій шлях в режисурі, службу у війську, про «Заповіт» та розповість про свої плани

Шахи часто називають грою терпіння і точності, але це також постійна робота над собою. Тут важливо не лише знати теорію, а й приймати рішення під тиском, тримати емоції та робити висновки після кожної партії. Саме тому прогрес гравця вимірюється не тільки результатами, а й тим, як він проходить складні моменти і продовжує зростати.  Для Ігоря Самуненкова 2025 рік став саме таким етапом. Цього року шахіст мав чимало турнірів, сильних суперників та викликів. Одним з таких став чемпіонат світу FIDE з рапіду та бліцу 2025, який завершився в кінці лютого 2025 року. Ігор досяг чудових результатів, завершивши рапід із результатом 6,5