Фото: архів Алексі Одоне У 19 років француз Алексі Одоне вперше приїхав до України — і згодом залишився тут. Уже понад 1500 днів він перекладає французькою щоденні підсумки війни, живе в Івано-Франківську, говорить про Київ як про місто свого дорослішання і допомагає Україні звучати в Європі.  “ТиКиїв” поговорив з Алексі про рішення вивчати українську мову, його родину, Майдан і про те, як нещодавно поезія Катерини Калитко у його перекладі опинилася в метро Парижа. Перші поїздки до України та улюблені слова Коли ти вперше приїхав до України, якою її уявляв? Я вперше приїхав до України наприкінці жовтня 2018 року. Але вчити українську

Детальніше

Мюнхенська конференція з безпеки 2026 року стала не просто черговим дипломатичним ритуалом, а жорстким дзеркалом для Заходу. Формально її порядок денний виглядав традиційно: європейська оборона, трансатлантичні відносини, підтримка України. Але за цими трьома темами стояла одна спільна тривога – руйнування старої архітектури безпеки, до якої всі звикли після холодної війни. І хоча цьогорічний тон був м’якшим, ніж на попередній конференції, політичний ефект виявився набагато глибшим. Відео дня Риторика Вашингтона вже не лунала як рік тому, коли віцепрезидент США Джей Ді Венс фактично читав Європі лекцію про її слабкість. Держсекретар Марко Рубіо говорив про спільну долю союзників і необхідність оновлення Альянсу.

Детальніше

Сергій Жук з Чернігова у 2014-му брав участь у деблокуванні Луганського аеропорту, а наразі несе службу у стрілецькому батальйоні поліції на Покровському напрямку, що на Донеччині. Чоловік має позивний “Джоні”, воює з часів АТО. Після демобілізації служив у патрульній поліції та департаменті боротьби з наркозлочинністю ГУНП. З початком повномасштабного вторгнення долучився до оборони Чернігова. За словами Сергія Жука, він з дитинства хотів бути дотичним до війська. “Але військовим не в плані здобути вищу освіту. Хотів просто піти відслужити строкову службу. І надалі так у мене й відбулося”. Після строкової служби Сергій Жук ще на три роки уклав контракт. Каже, це

Детальніше

Війна проти України стала каталізатором трансформації російської економіки у воєнно-мобілізаційну модель. Частка оборонних витрат б’є рекорди, цивільні сектори скорочуються, а зовнішні ринки поступово звужуються через санкції та політичну ізоляцію. Однак авторитарна система здатна довго приховувати глибину проблем, перекладаючи їх на регіони та населення. Чи витримає ця модель багаторічне навантаження, які слабкі місця є найбільш вразливими та чому стратегія «замороженого миру» лише консервує загрозу — в інтерв’ю Укрінформу пояснює Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. ВІЙНА З’ЇДАЄ САМУ РОСІЮ – Сьогодні існують два протилежні оцінки: «економіка РФ ось-ось завалиться» і «РФ здатна воювати

Детальніше

У ситуації стрімкого погіршення стану економіки країни-агресора Росії арешт “тіньового флоту” РФ у поєднанні з подальшим зниженням світової ціни на нафту призведе до того, що Кремль буде змушений погодитися на довгострокове перемир’я у війні проти України, а також забути про свої вимоги про капітуляцію нашої країни. Усі важелі для такого тиску є у президента США Дональда Трампа. Крім того, він і сам зацікавлений, щоб війна закінчилася до листопада, коли в Штатах пройдуть довибори. Насправді, з суто економічних причин, Кремль і сам мав би бути зацікавленим у заморожуванні війни, якби не маніакальна одержимість Україною кремлівського диктатора Володимира Путіна. Розкриті факти про

Детальніше