Як війна впливає на здоров’я українців: ризики та виклики
Війна сильно виснажує українців: постійний стрес і брак сну ставлять націю на межу ризику передчасного старіння і інвалідності працездатного населення. Без підтримки з боку держави захворюваність на хронічні недуги може зрости на 20-30%.
У інтерв’ю для РБК-Україна генеральний директор ДУ “Інституту медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України” Богдан Божук розкриває, як війна позначається на стані здоров’я українців, яка цивільна професія найбільше страждає, і чи готовий ринок праці до повернення ветеранів.
Основні моменти:
- Національні ризики: Хронічний стрес і брак сну ведуть до втрати трудового потенціалу. Якщо не буде програм підтримки здоров’я, захворюваність на серцево-судинні, ендокринні та інші хронічні захворювання може зрости на 20-30%.
- Психологічний стан: Кількість випадків з симптомами психічних розладів (включаючи ПТСР) зросла в 3-5 разів. Приблизно 10 мільйонів українців можуть потребувати професійної допомоги.
- Професійне вигорання: Найбільше страждають фахівці “допомагаючих” професій (медики, освітяни, рятувальники, поліція), які працюють під постійним стресом та нестачею сну.
- Інтеграція ветеранів: Бізнес та робоче середовище в Україні поки що не адаптовані для повернення ветеранів. Потрібна загальнодержавна політика з організації адаптації робочих місць.
- Пенсійний вік: У 60-65 років українці можуть ще працювати, але це може підривати їхнє здоров’я і зменшувати якість життя. Працездатність у такому віці сильно залежить від професії та стану здоров’я.
- Ефективність праці: Роботодавцям варто впроваджувати гнучкі графіки, програми підтримки психічного здоров’я, “дні відновлення” після обстрілів, а у тестовому режимі – 4-денний робочий тиждень.
Фото: війна та її вплив на здоров’я українців (інфографіка РБК-Україна)
Вплив війни на здоров’я нації
– Яким є стан здоров’я працездатного населення України на сьогодні?
– Можна виділити два основні аспекти: професійні захворювання та загальні недуги серед працюючих. Війна кардинально змінила умови праці: до традиційних загроз додалися стрес, повітряні тривоги, переміщення, порушення режиму праці та відпочинку, перебої в енергопостачанні.
Наші дослідження показують, що середня тривалість сну українців скоротилася на 40 хвилин. А економічна невизначеність посилює психоемоційний стрес, що призводить до загострення хронічних серцево-судинних і ендокринних недугів, а також проблем із травленням.
Фото: Директор “Інституту медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України”, експерт з психічного здоров’я, Богдан Божук (інфографіка РБК-Україна)
Хоча професійні захворювання, пов’язані з роботою, зменшилися, це не означає, що на виробництвах стало безпечніше. Раніше найбільше потерпали шахтарі та працівники металургійної галузі, однак під час війни багато підприємств призупинили свою діяльність.
Зростання серцевих захворювань та психічних розладів
– Чи спостерігається аномальний зріст серцевих захворювань?
– Наступ на серцево-судинні захворювання не критичний, але є. Окремі групи людей в зоні бойових дій мають обмежений доступ до медичної допомоги, тому результати можуть бути затриманими, але це не системне явище.
У той же час психічні розлади, зокрема ПТСР, почали проявлятися в значно більшій кількості. Міністр охорони здоров’я підрахував, що близько 10 мільйонів українців потребують допомоги через погіршення психічного здоров’я.
Робочі запити: хто найбільше потерпає?
– Які професії найуразливіші до вигорання?
– Це, зокрема, працівники медичної сфери, поліції, ДСНС, освіти та соціальних служб, оскільки вони постійно перебувають під стресом та потребують психологічної стійкості. Співробітники часто змушені ухвалювати рішення в умовах підвищеного тиску, що сприяє вигоранню.
Енергетики та ризики для здоров’я
– Яким чином війна вплинула на енергетиків і рятувальників?
– Робота в таких умовах надмірно нагружує їх психіку, що може призвести до серйозних фізичних недуг. Працівники енергетичного сектору та ДСНС стикаються з психологічними розладами, і їхній стан потребує системної підтримки.
Інтеграція ветеранів у робочу силу
– Чи готовий ринок праці до повернення ветеранів?
– Потрібна загальнодержавна стратегія для їхньої інтеграції. Багато хто після війни потребує реабілітації, а діючі програми не охоплюють всіх можливих аспектів.
Дослідження в інших країнах, зокрема в Ізраїлі, показали, що люди, які проходили програми адаптації, успішніше інтегрувалися в суспільство.
Роботодавці та адаптація умов праці
– Чи запроваджують роботодавці програми підтримки здоров’я?
– На жаль, наразі системної політики немає. Багато роботодавців намагаються покращувати умови: надають можливість дистанційної роботи, організовують курси з психічного здоров’я. Проте існують і ті, хто продовжує елементи диктату: не надають достатніх відпусток і примушують до понаднормових робіт.
Багато значить зрозуміти, що більша кількість відпрацьованих годин не завжди забезпечить результат. Інвестиції в психічне здоров’я співробітників, згідно з даними Всесвітньої організації здоров’я, забезпечують до 4,5 гривень повернення на кожну інвестовану гривню.
Перспективи здоров’я українців після війни
– Які можуть бути наслідки для здоров’я?”
– Без сталих природозахисних програм ми можемо очікувати зростання неінфекційних захворювань, і зокрема серцево-судинних недуг, на 20-30%. Не менш значною проблемою є передчасне старіння та інвалідизація трудової громади.
Пропозиції для збереження здоров’я
– Що б ви порадили українцям?
– Важливо не ігнорувати навіть незначні симптоми. Регулярні профілактичні огляди можуть зберегти життя. Налагодження режиму сну, помірні фізичні навантаження та якісне харчування допоможуть поліпшити ваше самопочуття.
Якщо виявляєте будь-які ознаки психологічних розладів – не зволікайте з відвідинами лікаря. Пам’ятайте, що під час війни і навіть у найскладніші часи важливо знаходити сфери радості й задоволення, щоб підтримувати своє здоров’я на належному рівні.
І не забувайте: ваше ментальне здоров’я – це не менш важливе питання, ніж фізичне. А бажання покращити стан – це перший крок до відновлення.
