Після Другої світової війни у міжнародному гуманітарному праві були закладені принципи, що передбачають обов’язкове звільнення полонених після завершення бойових дій. Проте, починаючи з 2014 року, Україна продовжує відстоювати права своїх громадян, повертаючи їх із російського полону.

У 2022 році, з початком повномасштабного вторгнення, був утворений Координаційний штаб, завдяки якому цього року вдалося повернути 9048 українців.

Богдан Охріменко, керівник Секретаріату Коордштабу, бере участь у перемовинах, які проходять на територіях, захоплених росіянами, і в Білорусі.

Спілкуючись з Укрінформом, ми дізналися про кількість українців, які залишаються у російських тюрмах з моменту початку вторгнення, специфіку обмінних процесів та інші важливі аспекти.

Складнощі у перемовинах: Військові та цивільні

– Пане Богдане, скільки полонених вдалося повернути цього року? Які особливості перемовин?

– Перемовини тривають постійно. Інколи відбувається кілька переговорів щодо різних категорій полонених, таких як вікові чи медичні. Підготовка до обміну займає близько двох днів, але питання, пов’язані з територіями, де наших людей утримують, можуть тягнутися роками.

Наприклад, угоди щодо військових, які потрапили в полон під час боїв, можуть тривати роками. У нас вже створена законодавча база для обміну російських солдатів, але процес помилування в Росії є складним.

В умовах полону: Чисельність та стан полонених

– Згідно з останніми даними, яку кількість українців ми маємо в полоні, а яку з них було захоплено під час повномасштабного вторгнення?

– Наразі у полоні перебуває понад тисяча людей, яких захопили під час наступу на Київ. Говорячи про стан полонених, важливо зазначити, що їхнє здоров’я та побутові умови викликають серйозне занепокоєння. Погане харчування і відсутність медичної допомоги стають критичними проблемами.

Взаємодія з окупованими територіями: Повернення людей з Чечні

– Яка ситуація із полоненими в Чечні?

– Ми активно працюємо над поверненням українців звідти. Ситуація там ускладнена, оскільки умови утримання не підлягають контролю Федеральної служби Росії. Проте ми сподіваємося, що найближчим часом вирішимо це питання.

Взаємодія з російською стороною: Чи всі просять на обмін?

– Якою є позиція росіян у переговорах?

– Мабуть, найбільші труднощі виникають саме через брак зацікавленості росіян у поверненні власних громадян. Інколи нам доводиться їх вмовляти забрати своїх людей з полону.

Цікаво, що росіяни не проявляють жодного інтересу до іноземців, які воювали з ними. Мова йде про достатню кількість осіб, які також перебувають у нас.

Делікатні питання обміну: Північні Корея та Китай

– Наскільки складно вирішити питання з північнокорейцями та китайцями, які потрапили до нас у полон?

– Це справді делікатна ситуація, оскільки відповідальність за них несе країна, що їх залучила до конфлікту. Північнокорейці не бажають повертатися, що ускладнює питання обміну. Щодо китайських громадян, які воювали на стороні Росії, їхня ситуація також є ризикованою, оскільки кримінальна відповідальність може загрожувати їм вдома.

Обміни: Шпигуни та зрадники

– Яка ситуація з російськими шпигунами та колаборантами в Україні?

– У нас існує проєкт «Хочу до своїх», спільно з яким вже 70 колаборантів виїхали до Росії. Зрадники, яких цікавлять обміни, мають шанс повернутися за умови повернення наших полонених.

– Чи є інтерес до обміну священників УПЦ МП?

– Наразі росіяни не виявляють зацікавленості до цієї категорії осіб. Можливо, вони вважають, що врешті-решт ми їх звільнимо, і вони знову стануть дестабілізуючими чинниками.

Стан полонених українців: Підтримка та допомога

– Яку роль відіграє Міжнародний Комітет Червоного Хреста?

– МКЧХ забезпечує підтримку, але їхня діяльність на території Росії залишається обмеженою. Кількість представників там залишається такою ж, а результати роботи не покращуються. Українська сторона активно співпрацює з ними для забезпечення умов утримання наших полонених.

Кроки до змін у гуманітарному праві

– Чи можливо адаптувати Женевські конвенції до сучасних реалій?

– Так, дійсно, періодично виникають дискусії про доцільність оновлення Женевських конвенцій. На базі нашого досвіду Координаційний штаб розробив пропозиції щодо внесення змін, які можуть допомогти в адаптації до сучасних умов.