Як війна вплинула на болгарську спільноту в Україні: досвід і традиції на межі
639
Болгари Бессарабії зберігають свою мову й традиції більше 200 років, живучи компактними громадами. Але нині ця модель стикається з серйозними викликами через виїзди молоді та вплив війни.
Петро Добрєв, представник ГО «Болгарський молодіжний клуб «Актив», поділився думками про зниження активності молоді, можливості для національних спільнот протистояти пропаганді та важливість культури у повсякденному житті.
Війна змінила пріоритети
– Петре, як ви помічаєте, змінилась активність громадських ініціатив після вторгнення? Які ресурси наразі є найдієвішими?
– З 2008 року до повномасштабного вторгнення Молодіжний клуб «Актив» провів безліч заходів, залучивши тисячі учасників. Проте зараз все змінилося. Наша робота зосередилась на підтримці армії, відзначаючи важливість роботи волонтерів у цей критичний час.
На початку 2026 року ми зрозуміли: війна загрожує не лише життям людей, а й культурі та традиціям. Саме тому ми повернулися до культурних заходів, які можуть зберігати нашу ідентичність і одночасно збирати кошти для підтримки ЗСУ.
Ми стали активніше допомагати сім’ям, що опинилися у важких умовах, зокрема людям болгарського походження, які потребують медичної підтримки. Це одна з основних задач.
Наші культурні заходи допомагають знищувати міфи російської пропаганди про утиски болгар в Україні. Ми активно демонструємо єдність нашої громади в соціальних мережах, щоб показати, що болгари в Україні можуть вільно говорити рідною мовою.
Вплив війни на молодь
– Як війна позначилась на молодіжному волонтерстві? Чи бачите ви активне залучення молоді?
– Війна негативно позначилась на молодіжній активності. Хоча з’явилося багато волонтерів, великий відтік молодих людей відзначається. Раніше ми могли швидко організовувати акції, а тепер наша команда розпорошена по всьому світу.
Ця ситуація значно ускладнила нашу діяльність. Раніше, коли команда була в одному місці, все проходило легше. Зараз же ми стикаємось з викликами, які торкаються усієї України.
Активізація молоді в громадах
– Як ви думаєте, що може активізувати молодіжні осередки? Можливо, співпраця з іншими організаціями?
– Державна підтримка – перший крок. На базі історії та досвіду болгарської громади ми можемо зрозуміти, як залишити мову та культуру живими. Це відбувається через спілкування та передачу традицій молодшому поколінню.
Безумовно, нинішня модель трохи зруйнована. Молодь, що переїжджає в міста або за кордон, часто переходить на іншу мову спілкування, що загрожує їх ідентичності.
Для відновлення активності важливо створити умови, щоб молодь повернулася, адже їхня участь у розвитку громад є ключовою для майбутнього України.
Культура як сучасність
– Як ви вважаєте, чи можна зробити культуру живою, без акценту на традиції тільки під час свят?
– Це дуже важливе питання, і відповідь на нього варто шукати разом. У наш час культура часто сприймається як щось музейне. Молодь повинна обговорювати сучасні виклики на рідній мові, щоб національна ідентичність не втрачала своєї актуальності.
Зберігаючи традиції, важливо наповнити їх сучасним змістом, актуалізувати мову та культуру у щоденному спілкуванні. Тільки так ми зможемо передати своє коріння наступним поколінням.
Діалог усередині країни
– Якою може бути роль міжнародних партнерів у розвитку національних спільнот?
– Головне – це розмова всередині України. Національні спільноти мають вміти говорити про свої потреби та цінності. Якщо діалог буде сильним, міжнародні партнери можуть стати союзниками, а не посередниками.
Національні спільноти можуть стати містками між Україною і країнами їх походження. Це особливо важливо на прикладі болгарської громади, що підкреслює підтримку з боку Болгарії під час війни.
Отже, підтримка міжнародних партнерів буде корисною лише у випадку, якщо вона базуватиметься на сильних українських громадах.
