– Як у вас із рекрутингом? Чи може рекрут, який прийшов на певну позицію, розраховувати, що він довго залишиться саме на цій посаді, і його не відправлять кудись ще?

– Ви натякаєте, що всіх відправляють у піхоту? (сміється) Скажу більше: до нас часто приходять рекрути не стільки на дрони, скільки на позиції, де ведуться бойові дії зі зброєю в руках.

Після відходу з Сіверська наприкінці грудня 2025 року 54-та механізована бригада імені гетьмана Івана Мазепи отримала нового командира. Вадим «Несквік» Черній пройшов усі командирські ланки в механізованих військах під час активних боїв: від командира взводу до комбриг та заступника командира бригади. У 30 років став командиром бригади.

«Несквік» брав участь у Херсонській кампанії (серпень – листопад 2022 року), воював на Донеччині (в обороні Бахмута) та Дніпропетровщині. Наразі його 54-та ОМБр веде боротьбу з російськими військами від Сіверська до Слов’янська та Краматорська.

Із Вадимом Чернієм спілкувались представники проекту “Донбас Реалії” про перспективи оборони Слов’янська, ситуацію в армії та які передумови необхідні для наступу.

## Розпочинається особиста історія

– Скільки ви вже на війні?

– З дитинства (сміється). У 2017 році нас випустили з Академії раніше через брак командирських кадрів. Виконував обов’язки в АТО, а коли почалася ООС, ми були в таких містах, як Гранітне, Мар’їнка та Новомихайлівка. Потім, коли війна стала повномасштабною, ми займались обороною Одеси, а потім нас відправили на Херсон.

Там довелося зупиняти ворога, і хоча було важко, ми впоралися.

На початку було багато недосвідченості. Вищі команди швидко реагували, замінюючи командирів. Я зумів подолати страх і почати керувати підрозділом. У мене була мотивація: родина була всього за 15 км.

Ми виконали задачу: стабілізували ситуацію, поставили умови для наступу, провели успішні наступальні дії. Після цього нас перекинули на північ області, але росіяни відступили. Потім зайнялись Бахмутом.

## Ситуація на фронті

– Багато хто тоді говорив, що «це ж «друга армія» світу, вони воюють краще». Як ви оцінюєте російську армію на Херсонщині?

– Ми «вигрібали» їх нормально. Коли ми їх зупинили, навіть не бачили жодної БМП-2, лише нові БМД і танки Т-90.

Ми намагались підлаштуватись, і хоча у нас теж була своя техніка, вона не завжди підходила до нових зразків. Тоді доводилось проявляти кмітливість і складати плани, щоб потрапити у тил ворога.

## Воюємо за справедливість

Ситуація на фронті залишається складною, але контрольованою. Протистоїть ворог, у якого значна перевага в живій силі. Ми тримаємось на виграшних позиціях, контролюючи Сіверськ.

Ми завдаємо їм значних збитків, хоча наші можливості обмежені. Важливо, що ми виграємо за рахунок мотивації, отримуючи перевагу в умовах нерівності.

## Оборонні позиції

– Яка ситуація у вашій бригаді з ротаціями?

– Залежить від людей, які точно розуміють умови бойових дій. Середній термін перебування – близько місяця. Але йдеться не лише про терміни: важливо, чи є умови для відпочинку. Якщо роботи, регіон небезпечний, необхідно все продумати заздалегідь.

## Як зміцнити оборону

Наразі ми намагаємось залучити всіх, намагаємось працювати з тилом для збільшення оборонних потужностей. Облаштування та підготовка позицій на першому місці.

Серед основних питань – навчання особового складу та їхня психологічна підтримка. Залучаємо сім’ї, щоб зустрічалися з військовими, але все ж керуємося дисципліною.

## Оборона на майбутнє

– Якими шляхами можна перейти до наступу?

– Перш ніж планувати наступ, необхідно зупинити ворога. Потім формується воєнний тягар. Для цього повинні бути зупинені усі ворожі спроби просування, зокрема завдавати їм значних втрат.

Ясно, якщо ми хочемо досягти успіху, мусимо спільно працювати, вчитися на минулих помилках і не забувати про людей, які за цим стоять.