Герої Маріуполя: Історія Вільгельма Вітюка
Як все починалося?
Вільгельм Вітюк, у свої 19 років, став частиною війська, намагаючись походити на своїх батька та брата-солдата. Після невдалої спроби потрапити до 36 бригади, він вирушив до 56 бригади в Маріуполі. Словами Вільгельма: "А чим я гірший?"
Обираючи шлях захисника, деякі рідні намагалися відговорити його, але для Вільгельма це не було варіантом.
Перші дні війни в Маріуполі
"На початку це була звичайна робота: підготовка до патрулювання, контроль ситуації в місті… Але потім почалось справжнє пекло: бомби, літаки, постійне бомбардування." Згадує Вільгельм, як Маріуполь перетворився на арену страшної боротьби, як вже на третій тиждень після початку війни місто заполонили руйнування.
Власні спостереження показали йому, що важливо вижити в умовах безперервної агресії. "Наш мозок налаштований на виживання, тому все інше відходить на другий план."
Потрапляння в полон
Коли Маріуполь опинився в оточенні, Вільгельм разом з екіпажем покинув свої позиції. 14 квітня 2022 року він потрапив у полон. "Це був момент втраченого контролю, але мої думки були з родиною. Я завжди обіцяв матері повернутися додому," – ділиться Вільгельм.
Кетамін-асистована терапія: шлях до відновлення
Вільгельм згадує, як важливо акумулювати досвід, а не зациклюватися на ньому. "Я зрозумів, що можу звертатися до своєї пам’яті, але не можна дозволяти їй керувати мною."
Кетамін-асистована терапія стала важливим етапом у його житті. Вона допомогла Вільгельму справитися з депресією, відновити нейронні зв’язки. "Це значно швидше, ніж звичайна терапія, і дає можливість розпочати нове життя," – додає захисник.
- Ставлення до терапії
- Може стати натуральним методом.
- Допомагає будувати нові зв’язки в мозку.
Важливість комунікації з ветеранами
"Важливо, щоб суспільство розуміло, які переживання та труднощі можуть мати ветерани," – стверджує Вільгельм.
Коли він повернувся, з’явилася необхідність у взаєморозумінні та підтримці. "Можливо, не завжди варто питати, як там було. Краще просто слухати і намагатися зрозуміти," – говорить він.
Створення книги
Вільгельм також поділився процесом написання своєї книги "Щоденник з полону". "Це не просто історія; це спосіб розповісти світові, як війна змінює людину," – зізнається він.
Кожен, хто читає цю книгу, зможе знайти в ній щось близьке, зрозуміле. "Я хотів, щоб мій досвід став голосом для тих, хто також пережив подібні труднощі," – зазначає автор.
Підтримка та повага
Важливо не забувати, що ветерани — це звичайні люди з особистими переживаннями. "Дайте їм простір та повагу. Замість того щоб порівнювати досвіди, краще намагатися зрозуміти їхній," – радить Вільгельм.
Через свій досвід він показує, що не тільки сильний дух, але й підтримка оточуючих допомагає пройти через всі випробування.
