Київська сцена цієї осені переживає справжню культурну подію. У Національній опері України вперше представили «Варіації Доніцетті» — балет легендарного Джорджа Баланчина, який назавжди змінив світ танцю.
І це не просто ще одна красива вистава з витонченими костюмами та віртуозними па. Для українського балету прем’єра стала історичним кроком, адже хореографія Баланчина вперше офіційно увійшла до репертуару вітчизняного театру.
Чому «Варіації Доніцетті» стали історичною прем’єрою
Джордж Баланчин — один із найвпливовіших хореографів XX століття, якого називають батьком американського балету.
Саме він переосмислив класичний танець, відмовившись від надмірної театральності, складних декорацій та обов’язкових казкових сюжетів.
У його постановках головними стають музика, рух і майстерність танцівників.
«Варіації Доніцетті» створені 1960 року для New York City Ballet. Музичною основою стали фрагменти опери італійського композитора Гаетано Доніцетті «Дон Себастьян, король Португалії».
І хоча балету вже понад 65 років, для української сцени він став справжнім відкриттям.
Олексій Ратманський повернув світову класику до Києва
Постановку до Національної опери переніс всесвітньо відомий хореограф Олексій Ратманський разом із дружиною та асистенткою Тетяною Ратманською.
Саме їм довірили відтворити оригінальну хореографію Баланчина.
Це особливо важливо, адже права на постановки митця контролює George Balanchine Trust. Фонд ретельно стежить за тим, щоб театри зберігали авторський стиль.
Через повномасштабну війну представники фонду не могли приїхати до України. Тому цю відповідальну роботу доручили подружжю Ратманських.
Олексій переконаний, що українським танцівникам необхідно опановувати різні світові хореографічні школи, аби розвивати власну.
За його словами, Баланчин зробив революцію в балеті, перетворивши танцівників на живе втілення музики.
Легкість, гумор і неймовірно складна хореографія
На перший погляд «Варіації Доніцетті» здаються легкою, майже безтурботною виставою.
На сцені — головна пара та дев’ятеро танцівників ансамблю. Вони кружляють, виконують витончені стрибки й створюють відчуття справжнього свята.
Проте за цією легкістю приховується надзвичайно складна техніка.
Швидкі обертання, точні рухи ніг, складні комбінації та постійна зміна темпу вимагають від артистів максимальної концентрації.
Особливого шарму виставі додають костюми знаменитої дизайнерки Варвари Каринської, уродженки Харкова, яка здобула премію «Оскар» за роботу в кіно.
Пастельні спідниці, приталені ліфи та елегантні чоловічі костюми створюють атмосферу класичного балету XIX століття.
Чому цей балет особливо важливий під час війни
Прем’єра відбулася у вересні 2026 року, коли українські театри продовжують працювати попри повітряні тривоги та постійну небезпеку.
Для Ратманського ця вистава має особливе значення.
Він хотів подарувати глядачам можливість хоча б ненадовго відволіктися від жахів війни та відчути радість.
«Це один із дуже красивих, абстрактних, чистих, радісних балетів», — пояснив хореограф в інтерв’ю Vogue Ukraine.
Водночас поява Баланчина в українському репертуарі демонструє, що навіть у найскладніші часи українське мистецтво не зупиняється, а продовжує інтегруватися у світовий культурний простір.
Коли можна побачити «Варіації Доніцетті» в Києві
Найближчий показ запланований на 10 жовтня 2026 року о 18:00 у Національній опері України.
У програмі вечора також представлені балети «Весна і осінь» та «Елегія воєнного часу».
На сцені виступають провідні артисти театру, зокрема Микита Сухоруков, Катерина Миклуха, Ярослав Ткачук, Анна Єлісєєва, Марія Кірсанова та Ілля Морозов.
«Варіації Доніцетті» — це можливість побачити, як класичний балет може бути сучасним, легким і водночас неймовірно складним.
А для Києва ця прем’єра означає значно більше, ніж черговий театральний вечір. Це ще один крок українського балету до світової сцени — впевнений, красивий і по-справжньому історичний.
