Із Джанмарко Дель Ре, італійським режисером та журналістом, який працював у Великобританії та виявив інтерес до Східної Європи, познайомилися майже всі українські музиканти за останні чотири роки. Це були зустрічі під час подкастів “A Closer Listen” на британській радіостанції Resonance FM, е-мейл-інтерв’ю або ж бесіди, що проходили за чашкою кави в Києві, Львові чи Одесі.

“Українські польові нотатки”: народження проекту

Заінтригованість Дель Ре українською музичною сценою після 2022 року вилилася у формування книги, яка стала важливим надбанням – “Ukrainian Field Notes: Sound, Music and Voices from Ukraine After the Full-Scale Invasion”. Ця публікація, що з’явилася на світ на початку березня в британському видавництві Velocity Press, прагне зафіксувати акустичний, ментальний та індустріальний сум, пов’язаний із чотирирічним військовим конфліктом.

Чому обрано таку складну тему та що в результаті вийшло, explorює Олена Погонченкова.

Дослідження в умовах війни

З початком повномасштабного вторгнення культурна критика в Україні зазнала змін. На фоні неможливості написати щось концептуально зрозуміле, дослідження музичного життя після 2022 року може здаватися майже утопічним завданням.

Необхідність поринути в цю тему змусила Джанмарко Дель Ре, лапающаяся за перші кілька місяців війни, навчитися унікальною мові української музики, взаємодіючи із текстами авторських пісень, аналітичними матеріалами на незалежних платформах.

До середини 2025 року він уже мав у своєму арсеналі понад триста спілкувань за допомогою електронної пошти з артистами, продюсерами, діджеями та журналістами. Дель Ре не просто проводив інтерв’ю, він намагався зрозуміти, як війна перетворює процес створення та сприйняття музики.

Глобальний погляд на українську музику

“Я знаходив респондентів на Bandcamp та SoundCloud, і для мене не важливо, чи у когось з них лише 15 підписників, чи сотні тисяч”, – розповідає він. Найцікавіші історії приходили від тих, хто не шукає слави, а просто намагаються висловити свої почуття через музику.

У війні всі документальні свідчення мають величезне значення, адже мова йде не лише про музику, а про реальності, які можуть легко змінитися в один момент. Важливим аспектом є те, що кожен голос, кожна історія стають частиною великого наративу про українську культурну спадщину у складні часи.

Структура дослідження

Книга Дель Ре складається з п’ятсот сторінок, які не є строгою науковою роботою, а радше синтезом інтерв’ю, що обрамлюють чіткі контексти і висновки. Кожна розмова — це ключ до різноманітності української музики.

Ці муси, які ніколи не перестають бути живими, перекривають цілі епохи, від кобзарських дум до сучасних електронних треків.

Автор намагається вловити та проаналізувати, як війна та культурна ідентичність сплелися в новий музичний ландшафт України.

Музичний контекст війни

Дель Ре проводить аналіз, відзначаючи, що “музика під час війни постала між патріотизмом та глибоким екзистенційним переживанням”. Війна формує не лише новий контекст, а й шляхи, якими українські артисти можуть висловлювати свої думки.

Ця крихка музична тканина виливається у різноманіття жанрів і звучань. Від патріотичних пісень до особистих спогадів – кожен звук, кожен вірш, стає частиною великої картини.

Важливим аспектом є те, що через особисті переживання артистів формується новий стиль, що відображає сучасну українську ідентичність на світовій арені.

Феномен української музики

Дослідження Дель Ре демонструє унікальність української музики в контексті війни. Її голоси, різноманітні і потужні, стають відображенням відчайдушності та надії. Дель Ре не лише фіксує, а й ставить запитання про місце української музики в глобальному контексті.

“Ця книга – це не просто збірка інтерв’ю, це свідчення і спроба дати зрозуміти, що насправді означає бути українським музикантом в умовах війни“, – підкреслює він, підкреслюючи важливість культурного зв’язку під час конфлікту.

Так, непримітні “польові нотатки” перетворюються на важливий об’єкт дослідження, який переживе війни і кризи, розкриваючи глибини української музичної сцени.