Дипломатичні ігри: чи варто Україні сподіватися на підтримку з Вашингтона?
Поки Вашингтон заглиблений у справи з Іраном, тема України невпинно відходить на другий план. У Києві це відчувається дедалі більше. Саме тому Володимир Зеленський відкрито наголошує: переговори щодо України не можна “поставити на паузу” до того, як США завершать розгляд ситуації в Тегерані. Адже хто сказав, що після вирішення іранських питань у Вашингтоні знайдеться більше часу, ресурсів і бажання тиснути на Путіна?
А наразі адміністрація Дональда Трампа виглядає зовсім не як сторона, яка прагне “закрити кейс” будь-якою ціною. Цією ціною часто є поступки, які дивним чином збігаються з вимогами Кремля. Не випадково в Києві звертають увагу на знаковий факт: головний переговорник адміністрації Трампа Стів Віткофф багато разів відвідував Москву, але так і не завітав до України.
У цій ситуації особливу вагу має можливий перший візит представників Трампа до Києва, про який повідомив президент України після візиту секретаря РНБО Рустема Умєрова до США. Новітня українська влада явно намагається продемонструвати, що контакти з американцями ще не розірвані остаточно, а переговорний трек формально живий. Але постає незручне запитання: з чим саме американці можуть приїхати до Києва? Чи з реальними гарантіями безпеки? Чи з черговим набором “компромісів”, які Київ має прийняти заради швидкого політичного успіху для Білого дому?
Цинічна гра Москви та ключові вимоги
На фоні цього Москва демонструє цинізм і водночас прагматизм. Кремль фактично знову вимагає ультиматум, вказуючи, що спочатку українські війська мусять залишити частину Донбасу, а вже потім можна говорити про переговори. Тобто Росія продовжує наполягати на капітуляції, маскуючи це під “мирний процес”. І поки це відбувається, вона уважно стежить, як американці заплутались у близькосхідних справах, а європейці починають хвилюватись і готувати власні формати переговорів без повної залежності від Вашингтона.
Роздуми українського дипломата
Про ці та інші питання в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA висловив свою думку надзвичайний та повноважний посол України Ігор Долгов, який мав інтенсивний досвід роботи в НАТО, а також у Міністерстві закордонних справ України.
— Президент України наполягає, що переговори не можна відкладати до закінчення війни в Ірані, яка нібито порушила тристоронній процес. Чи вважаєте ви, що це основна причина? Можливо, проблема полягає більше в позиції Кремля? – Загалом, війна в Ірані відволікає американську увагу, це факт. Однак ці переговори поки не принесли жодних результатів. Ми ж говоримо про нашу ситуацію.
По-перше, те, що відбувалось раніше, можна назвати переговорами лише з великою часткою умовності. Це не зовсім те, що в дипломатії вважається справжніми переговорами між державами. По-друге, важливо підкреслити, що більшість часу делегації витрачали на двосторонні контакти, скоріше на обміни інформацією та позиціями, ніж на повноцінні переговори. При цьому, Україна готова до переговорів у будь-який момент — готова до зустрічей, за винятком Москви та Мінська, але результату це не приносить.
Перекриття можливостей Москви
— Нещодавно Кремль фактично відмовився від тристоронніх переговорів з Україною без виведення ЗСУ з Донбасу. Це вже звучало раніше, чи не так? – Це не нова позиція. За останнім офіційним прикладом, Росія використовує вимогу про виведення військ як привід для заяви про недоцільність переговорів.
Чому Москва так наполегливо вимагає переговорів?
Це може свідчити про те, що Росія відчуває тиск з кількох причин. По-перше, погіршується економічна ситуація в країні. По-друге, Збройні сили України підвищують своє бойове спроможності, завдаючи шокуючих ударів, які боляче вражають російську армію. На тлі таких змін уважається, що Москва може наважитись на нові ескалаційні пропозиції.
— Чи не вважаєте ви, що росіяни розуміють, що їхні можливості поступово зменшуються? – Тут є чтені фактори. Наприклад, виділення Європою 90 мільярдів Україні дає чітке розуміння того, що ситуація змінюється. Не менш важливими є й удари по інфраструктурі Росії, які завдають війська України.
Чи є надія на підтримку з Вашингтона?
— Імовірно, Україна ще може покладатись на підтримку США, навіть якщо зараз все виглядає складно. Слід продовжувати наполегливу роботу у досягненні укладення угод, які будуть вигідні Україні, і це повинно залишатись пріоритетом. Підтримка союзників, зокрема США, є важливою у питаннях військової і економічної стабільності.
Вашингтон має можливість не лише допомагати у військових питаннях, а й формувати стратегічну політику, щоб протидіяти російським погрозам. Спільно з союзниками на міжнародному рівні Україна повинна продовжувати активну політику у дипломатії, аби забезпечити свою безпеку та незалежність.
