Європейський Союз знову опинився у звичній для себе ситуації: гучні політичні заяви про підтримку України не узгоджуються з реальними рішеннями щодо її майбутнього в блоці. Схвалений кредит на 90 мільйонів євро виглядає більше як символічний жест, ніж дійсний прорив – і це підкреслює важливий факт: усередині ЄС немає ані єдності, ані реальної політичної волі щодо конкретної дати членства України. Кіпрський саміт лише виявив цю суперечність. Формально умови для переговорів створені, але на практиці ніхто не готовий обговорювати терміни і механізми завершення цього процесу.

Європейські столиці: нові виклики і внутрішні сумніви

Цікаво, що навіть зникнення з порядку денного фактору Віктора Орбана не розв’язало проблему. Навпаки, це робить її більш явно вразливою. Європейські столиці вже не можуть ховатися за “угорським вето” і змушені відкрито висловлювати свої сумніви: від економічних ущемлень до політичних наслідків інтеграції великої воюючої держави. Ідея прискореного вступу, яка раніше звучала як політичний сигнал підтримки України, нині втрачає сенс і перетворюється на риторику без конкретики.

Компромісні формати і їх можливості

Серед нових пропозицій виникають компромісні формати – “асоційоване” чи “символічне” членство, участь у нарадах без доступу до бюджету чи голосування. Для ЄС це шанс виграти час і зменшити внутрішні ризики, але для України цей підхід може виявитися пасткою, де тимчасові рішення загрожують стати постійними. Загрозливе питання виникає з кожним днем: чи готовий Євросоюз до геополітичного розширення на тлі російської загрози, чи повернувся до обережного підходу без стратегічних ривків? І відповідь на це питання визначить не лише європейське майбутнє України, а й роль самого ЄС у безпековій архітектурі континенту.

Ексклюзивне інтерв’ю з експертом

Своїми думками про ці та інші важливі питання в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA поділився експерт з публічної політики, кандидат наук Ілля Котов.

Всередині ЄС: сумніви і побоювання

– ЄС схвалив кредит на 90 млн євро та новий пакет санкцій проти РФ, але це не приховало внутрішніх розбіжностей щодо України. На Кіпрі визнали: умови для початку вступу створені, але реальних термінів вступу немає. Чи готовий ЄС підтримати Україну не лише деклараціями?

– Я був одним із перших, хто у листопаді 2025 року зазначив, що ми повинні стати членами ЄС до кінця 2026 року. Тоді ще не було чіткої розуміння, що це є частиною мирного плану Сполучених Штатів. На жаль, зараз треба сказати, що процес призупинився. Ми як і раніше триваємо в розмовах про прискорений вступ, але вже не за ініціативою США. Я вважаю, наш президент активно відстоює це питання.

Перешкоди на шляху до інтеграції

– Багато голосів проти швидкого вступу, і це не із ненависті до України. Це економічні міркування. Наприклад, Польща – аграрний сектор України може стати економічною загрозою для них. Німеччина також висловлювала застереження. Канцлер не підтримує прискорений вступ, оскільки це порушує всі формальності ЄС. Тобто, під час війни формалізація стає питанням дискусії.

Неочікувані фактори

– Питання не лише в Орбані. Ера блокувань завершилася, але питання у майбутньому розвитку ЄС. Якщо ЄС залишиться таким, як є – економіко-політичним союзом, що не пов’язаний із оборонними стратегіями, Україні буде важко. Потрібно вирішити багато питань взаємовідносин з іншими європейськими державами.

Внутрішні труднощі та реформи

– Однак не все так просто. Чи дійсно проблеми в економіці більше, ніж політичні? Під час війни країна не може імплементувати ті ж норми, які ЄС реалізовував десятиліттями. Війна впливає на всі процеси. Чи можуть байдужі ризики бути підставою для відмови Україні?

• Корупція та повільна імплементація законів.
• Війна не дозволяє приймати швидкі зміни.
• Фінансування реформ потребує великих ресурсів.

На важливому перехресті

– Поки триває війна, ніхто не планує приймати нас. Це логічно. Тому питання членства дискусійне: війна – перешкода для членства. Як на практиці домогтися необхідних змін?

Подальші можливості для України

Є ще поняття “балканського коридору”, коли країна формально виконує всі умови, але сам процес затягується на роки. Нам важливо не потрапити в таку ситуацію. Весь цей час Європа повинна усвідомлювати свою безпекову політику. Чи готова вона думати стратегічно?

Події, що формують майбутнє

– Чи можливий прискорений вступ? Не дуже ясно. Є дві основні складові – моральна та практична. Моря на практичному рівні: хочеться, щоб ЄС думав стратегічно про свою безпеку.

Конструктивний діалог для України

Ми готові до конструктивного діалогу. Ця розмова повинна точно розкривати, що ми можемо отримати в обмін на співпрацю. Однак формат “бути присутніми без прав” не має сенсу.Також важливо, чи зможемо ми знайти спільну мову з усіма європейськими країнами, щоб віднайти взаєморозуміння.