У Росії розгортається історія, яка дедалі більше нагадує інформаційний детектив. 28-річна Дар’я Шипілова, співробітниця Іркутського науково-дослідного протичумного інституту, раптово захворіла і померла. Після цього в регіоні почали запроваджувати карантинні обмеження, а людей, які контактували з нею, взяли під медичний нагляд.
Спочатку в інформаційному просторі заговорили про легеневу чуму. Згодом російські чиновники почали це заперечувати, а причиною смерті назвали «пневмонію невстановленої етіології».
На цьому дивні деталі не закінчилися: окремі російські медіа видалили свої перші публікації, а один із чиновників відредагував допис, у якому спочатку прямо згадав смерть від чуми.
Що сталося з Дар’єю Шипіловою
Шипілова працювала в Іркутському протичумному інституті. Наприкінці вересня її стан різко погіршився. 29 вересня жінку госпіталізували, а в ніч проти 2 жовтня вона померла.
Незалежні російські медіа та Telegram-канали поширили версію, що незадовго до захворювання працівниця могла випадково розбити в лабораторії пробірку з матеріалом, який містив збудник чуми.
Однак ця інформація офіційно не підтверджена. Російські відомства заявляють, що аварій із патогенними мікроорганізмами в інституті не було.
Після смерті Шипілової ситуація набула значно більшого масштабу. Шелеховську лікарню, де вона перебувала, закрили на карантин, а співробітників інституту та інших контактних осіб ізолювали або взяли під медичне спостереження.
У різних повідомленнях ішлося приблизно про 200 контактних осіб. Карантинні обмеження запроваджували й у низці медичних закладів регіону.
Спочатку — «особливо небезпечна інфекція»
Особливу увагу привернуло те, як змінювалися офіційні формулювання.
Губернатор Іркутської області Ігор Кобзєв повідомляв про підозру на випадок «особливо небезпечної інфекції», не називаючи конкретної хвороби.
До регіону прибула очільниця Росспоживнагляду Анна Попова, після чого відбулося засідання протиепідемічної комісії.
Згодом Росспоживнагляд заявив, що Шипілова хворіла на «пневмонію невстановленої етіології», а проведені дослідження нібито не виявили мікроорганізмів, пов’язаних із її професійною діяльністю.
Тобто офіційна російська версія зараз полягає в тому, що чума не підтверджена, а захворювання працівниці не було пов’язане з її роботою в протичумному інституті.
Чиновник написав про чуму — а потім змінив допис
Ще більше запитань викликала ситуація з главою Бурятії Олексієм Циденовим.
На тлі чуток про те, що Шипілова могла відвідувати Бурятію, чиновник вирішив спростувати інформацію про її поїздку.
Однак у першій версії свого повідомлення він назвав її «жінкою, яка померла від чуми в Іркутській області».
Пізніше текст відредагували. Категоричне формулювання змінилося на значно обережніше — «жінка, можливо, померла від чуми».
Ця правка швидко привернула увагу журналістів, адже фактично представник російської влади спочатку прямо згадав чуму, яку інші відомства згодом почали заперечувати.
Російські ЗМІ почали видаляти публікації
Не менш показовою стала поведінка частини російських медіа.
За даними «Людей Байкала», які наводить Meduza, 2 жовтня російські «Известия» повідомили про порушення кримінальної справи за статтею про порушення санітарно-епідеміологічних правил, що спричинило смерть людини.
Згодом публікацію видалили.
Зникли й деякі інші матеріали про можливий спалах легеневої чуми. Зокрема, новину прибрало регіональне відділення «Аргументів і фактів», хоча її копія залишилася в кеші пошукової системи.
Саме поєднання карантину, суперечливих заяв і видалення новин стало однією з головних причин недовіри до офіційної версії.
Чи справді в Росії почалася епідемія
Поки що говорити про підтверджену епідемію немає підстав.
Російська влада заявляє, що аналізи не підтвердили чуму. За повідомленнями західних медіа, серед людей, які перебували під наглядом, нових підтверджених випадків чуми також не виявили.
Всесвітня організація охорони здоров’я оцінює міжнародний ризик як низький, однак ситуація привернула увагу інших держав. США закликали Росію надати більше інформації та забезпечити прозорість щодо обставин смерті працівниці лабораторії.
Тому головна проблема зараз полягає не лише в тому, яка саме інфекція вбила Дар’ю Шипілову, а й у дефіциті перевіреної інформації.
Масштабні протиепідемічні заходи самі по собі не доводять спалаху чуми — у випадку підозри на особливо небезпечну інфекцію такі дії можуть бути запобіжними.
Але й суперечливі заяви російської влади не допомагають розвіяти побоювання.
Поки одна версія змінює іншу, публікації зникають, а остаточні результати розслідування не оприлюднені, історія смерті молодої співробітниці протичумного інституту залишає значно більше запитань, ніж відповідей.
