Підполковник ЗСУ, начальник відділу міжнародного військового співробітництва Командування Сил ТрО Тарас Березовець поділився своїми думками в інтерв’ю 24 Каналу.

У бесіді з ведучим Максимом Шевченком Березовець аналізує майбутнє українського ракетного озброєння, оцінює ймовірність загальної мобілізації в Росії до 2026 року та обговорює гібридні загрози Кремля щодо Польщі та країн Балтії.

Експерт також зосереджується на плані Сил оборони для блокади Криму, рідного краю Березовця. Він впевнений: втрата Криму означатиме фізичну смерть Путіна, адже росіяни ніколи не пробачать йому слабкості.

Цю розмову було зафіксовано у відео формату. 24 Канал підготував текстову версію інтерв’ю з Тарасом Березовцем.

Шляхи розвитку української балістичної програми

“Думаю, восени ми вже будемо впевнено тестувати наші балістичні ракети на Росії,” — зазначає головний конструктор FirePoint. Які наслідки це може мати для війни?

Зараз розуміємо, що основна перевага ворога — це навички виробництва крилатих та балістичних ракет, що дісталися їм у спадок від Радянського Союзу. Україні також була потрібна своя ракетна програма, але через історичні обставини наші спроможності були втрачені. Безумовно, дотримання цих технологій потребувало значних ресурсів, які не були доступними до 2022 року.

Проте, наші конструкційні школи, зокрема Дніпропетровська, дотримуються серйозної бази. Втім, багато спеціалістів уже на пенсії або виїхали за кордон. Тож нове покоління конструкторів потребує практики і знань.

• Серед українських розробок вже є досвід з крилатими ракетами, як, наприклад, ракета “Нептун”.
• Ця ракета знищила флагман флоту Росії — крейсер “Москва”.
• А от з балістикою — складніше, справді потрібні гроші та ресурси.

На сьогодні президент України стверджує, що ми близькі до тестування балістичних ракет, які зможуть вражати цілі на території Росії. Це необхідний крок, адже балістика значно складніше збивається, порівняно з крилатими ракетами. Тільки система Patriot може їх зупинити.

Російські ракетні можливості та дефіцит озброєння

Ми спостерігаємо за невтішною статистикою: збиті шахеди, кілька крилатих ракет, проте балістична загроза залишилась незмінною. Яка зараз ситуація з російським потенціалом виробництва балістичних ракет, зокрема “Іскандерів”?

Не лише “Іскандер-М”, але й “Іскандер-К”. Це основа російського балістичного арсеналу на сьогодні. Чому саме “Іскандер”? Він простий у виробництві, як “Жигуль” в автомобільній індустрії.

На момент 2014 року “Іскандери” становили основну частину російських балістичних ракет. Але, звісно, сучасні озброєння дуже складні у виробництві. Російська армія використовує принцип “більше середнячків, ніж кілька кращих”.

1. Проблеми з виробництвом балістичних ракет зростають.
2. Логістика та перезарядка ракетних комплексів також обмежені.
3. Відсутність нових видів озброєння примушує їх використовувати старі системи, які не завжди точні.

Росіяни накопичують ресурси, готуючи нові атаки. І, звичайно, їх недостачі в ракетах відображаються на їхній військовій стратегічності.

Ліцензійне виробництво Patriot: перспективи та виклики

Надання ліцензії на виготовлення Patriot — чи реально це? Які потрібні кроки для реалізації такого проекту?

Для запуску виробництва ракет ПЗРК, як PAC-3, потрібно створити виробничу лінію, та, що важливо, знайти спеціалістів. Українці не будуть створювати виробництво на своїй території. Це потребує окремої території в Європі та спеціальних умов для виробництва.

Звісно, для цього знадобиться час, щоб зібрати та налаштувати весь процес — розрахунок йде на місяці, якщо не роки.

Важливо, що цього року на 36-му саміті НАТО ухвалили рішення про створення Банку оборони, що забезпечить фінансування виробництв, серед яких можуть бути й ракети PAC-3.

Стратегії Кремля та внутрішня ситуація в Росії

Що чекає Путіна? Які його плани у відношенні продовження або ескалації військових дій?

Сьогодні Путін, напевно, не може закінчити війну — адже це спровокує соціальний конфлікт усередині країни. Мільйони вояків, які повертаються додому через військові дії, можуть стати чинниками дестабілізації.

Логічно, що Путін продовжить ескалацію, щоб уникнути внутрішніх проблем. Джерела підтверджують ймовірність загальної мобілізації в жовтні 2026 року. Оскільки це зможе дати йому ресурс для продовження війни без великих фінансових затрат.

Проте, росіяни не є такими ж стійкими, як українці. Вони не засуджують війну, але їхній соціальний фундамент слабший. Коли вимкнули світло влітку — це викликало величезне невдоволення, який залишився без наслідків.

Внутрішні розклади в Кремлі та сакральність Криму

Що відбувається в колах Путіна? Яка роль Криму для нього і для російської еліти?

Еліта в Росії поділена: частина хоче закінчення війни, а інша, особливо військові, вимагають її продовження. Путін відчуває комфорт у веденні військових дій, але палацового перевороту не варто очікувати.

Крим для Путіна — це сакральна земля. Його президентство без Криму втратить свою значущість. Втрата півострова загрожує не лише йому, а й імперським амбіціям Росії.

Втрата Криму означатиме фізичну смерть Путіна — адже росіяни не пробачать йому такої слабкості.

Але давайте розглянемо: до деокупації Криму на підставі ресурсів і часу проводиться стратегічний план. Україна вже веде удари по логістиці, що допомагає позбавитися російського контролю.

Це інтерв’ю скорочено та адаптовано для кращого сприйняття.