В інтерв’ю NV Life Олена Лавренюк розповіла про виклик нестандартного жанру, прокоментувала «полярні» відгуки глядачів про фільм Всі відтінки спокуси та відповіла, як ставиться до того, що медійні особистості та блогери знімаються у кіно.
Режисерка Ірина Громозда у фільмі Всі відтінки спокуси переплітає еротику, містицизм і трилер, а ще повертає із забуття постать українського винахідника Йоганна Зега
— Пані Олена, вітаємо вас з виходом трилеру Всі відтінки спокуси. Як для українського кіно сюжет досить нетиповий, а ще еротика, містицизм, напружений сюжет і вбивства. Все як полюбляє Netflix. І це точно не 50 відтінків сірого як могли подумати глядачі після виходу тизеру. Коли ви вперше прочитали сценарій, які були ваші думки?
— Я знала, яким буде сценарій, ще від першої ідеї та задуму режисерки стрічки Ірини Громозди й завжди була присутня в процесі його створення. Насправді вже на сценарному рівні ми розуміли, що це буде нестандартна історія. Це жанр, який рідко знімають в Україні, він нетиповий для нашого кінематографа: одна локація та п’ять персонажів, на яких тримається вся історія. І можу сказати — це було викликом для всіх.
— Якої реакції від глядачів ви особисто очікуєте, бо ваш партнер по фільму Володимир Дантес вже писав про те, що спостерігає «полярні» відгуки?
— Коли ми вперше подивилися фільм, то прекрасно розуміли, що комусь він сподобається, а комусь нестандартна історія — ні. Ця історія має знайти свого глядача. Як я вже казала, це нетипове кіно, не класичний жанр. Усе залежить від людини, яка його дивитиметься: наскільки вона «надивлена» і які стрічки бачила раніше. Наша форма відрізняється — це арт-мейнстрим, складне поєднання мистецтва та поп-культури, тому до будь-яких відгуків ми були готові.
— Ви більше знімаєтесь у повнометражному кіно. Ви розставили для себе пріоритети й не погоджуєтеся на ролі у серіалах, чи вам цей жанр не цікавий? Ну звичайно, окрім Кави з кардамоном.
— Насамперед для мене важливо, чи буде це якісний продукт. А чи це короткометражний фільм, повнометражний чи серіал — вже не так принципово. Українські серіали сьогодні вийшли на новий рівень, і мене це дуже тішить. Тому в пріоритеті для мене — сценарій, задум і режисер.
— У Каві з кардамоном знялося багато талановитих українських акторів, серед них і Тарас Цимбалюк. Які у вас взагалі склалися враження від роботи з Цимбалюком, який став дуже затребуваним актором попри деякі скандали з його участю?
— Ми з Тарасом працювали в першому сезоні серіалу Кава з кардамоном. У нас склалися гарні робочі й дружні стосунки. Тарас — професійний актор, який відповідально ставиться до кожної своєї роботи. На майданчику з ним комфортно — як у кадрі, так і поза ним.
— У акторів бувають певні застої у кар’єрі, коли менше проєктів, зйомок. Чи зіштовхувалися ви з такими періодами?
— Звісно, думаю, у кожного актора бувають періоди застою або, навпаки, невпинної роботи. У нашій професії це постійна історія: то пусто, то густо.
— Деякі ваші колеги, яких раніше запрошували на другорядні ролі, стали топовими зірками, які отримують вже головні ролі. В одному з інтерв’ю Наталка Денисенко зізналася, що її гонорар за одну зміну складає близько 1000 доларів. Ваш гонорар також збільшився? І чи були у вас ситуації, коли ви відмовлялися від знімання через замалий гонорар?
— Для мене в пріоритеті завжди матеріал. Гонорарна складова важлива, але не є визначальною. Насамперед я обираю проєкти за їхнім змістом і сенсом.
— У кіно почали активно запрошувати медійних людей (ведучі, блогери), які не є дотичними до театру чи кінематографу. Як оцінюєте таку тенденцію?
— Я оцінюю це так: коли людину запрошують у кадр тому, що вона блогер чи інфлюенсер із великою аудиторією, — це один зі способів привернути увагу до українського кінематографа й залучити глядача в кіно. Але хочу наголосити, що в Голлівуді акторами стають і в 60 років. Тому якщо це блогер із талантом і потенціалом, який прагне стати актором не лише заради піару, — чому б і ні? Я не прихильниця того, щоб брати медійних людей виключно для підвищення бокс-офісу, але й не засуджую цього, адже українське кіно потребує підтримки.
— Ви розповідали, що зараз ваші дочки проживають та навчаються у Великій Британії. А де зосереджене ваше життя? Ви теж проживаєте за кордоном, і приїздите в Україну тільки на зйомки?
— Я зараз живу у Києві, а до дітей приїжджаю в гості. На жаль, поки що робота не дозволяє жити разом із доньками, тому вони частіше приїжджають до мене на канікули та вихідні, коли є така можливість.
— Які особисті трансформації з вами сталися за майже чотири роки повномасштабної війни, і що допомагає триматися у ресурсі? Чи є речі від яких вам довелося відмовитися?
— За чотири роки повномасштабного вторгнення я зрозуміла, що потрібно жити тут і зараз, бо завтра може не настати. Я почала більше цінувати прості речі, на які раніше не звертала уваги, адже постійно перебувала в робочому потоці. У цьому сенсі мій світогляд дуже змінився.
— Ви чудового виглядаєте, і завжди така тендітна, стильна. Як зараз доглядаєте за собою?
— Дякую за комплімент! Я справді люблю доглядати за собою: щодня займаюся спортом, правильно харчуюся. Але коли починається активний період роботи, часу на все не вистачає. Тоді намагаюся хоча б висипатися — і цього вже достатньо. А якщо є час і ресурс, завжди приділяю увагу собі та відновленню.
