## Від традицій до нових реалій

— Хоча 7-й корпус швидкого реагування ДШВ створений у умовах широкомасштабної війни, українські десантники мають за плечима багатовіковий досвід. Як старі традиції інтегруються у сучасні умови?

Десантно-штурмові війська — це не просто військова одиниця, а символ еліти Збройних сил України. Багатослужбові традиції у поєднанні з новими викликами, які ставить сьогодення, формують унікальність наших десантників. Переважно перші завдання передбачали стрибки з парашутом та перекидання військ. Приміром, 25-та окрема повітрянодесантна бригада залишається єдиною в Україні, спроможною десантуватися бригадою в повному складі. Але з огляду на поточні реалії, не завжди можливо врахувати всю техніку.

Наша ідентичність базується на бойових традиціях, що формувалися з моменту здобуття незалежності та посилювалися під час російсько-української війни. Наразі служба у ДШВ стає джерелом гордості, а маруновий берет — символом незламності та мужності.

## Принципи підготовки

— Яким чином відбувається підготовка десантників? Яка її тривалість?

Після завершення базової підготовки новобранці проходять адаптацію у бригадах, що триває від 5 до 14 днів. Завдання особового складу — звикнути до специфічного середовища служби, оскільки кожний окремий батальйон може виконувати завдання у різних умовах. Наприклад, чотири парашутно-десантних батальйони можуть одночасно підходити до дій на різних ділянках.

Адаптаційна програма у 7-му корпусі гнучка та змінюється залежно від потреб підрозділів. Постійно ведеться аналіз дій разом з керівництвом батальйонів, аби зосередитися на найбільш актуальних питаннях підготовки.

Основними елементами бойової підготовки залишаються:

– Тактична медицина
– Вогнева підготовка
– Інженерна підготовка

Сьогодні дуже важливою є і протидія безпілотникам, адже сучасний бій часто пов’язаний із використанням дронів. Тому наші десантники отримують знання про те, як ефективно протидіяти загрозам з повітря.

## Адаптація у бригаді

— Чому після БЗВП потрібна ще й адаптація у бригаді?

По-перше, після прибуття до підрозділів виникають специфічні особливості виконання бойових завдань. І, по-друге, особовий склад повинен злагоджуватися з новою командою. Кожен має знайти своє місце, а командири — зрозуміти здібності підлеглих, аби планувати посильні та ефективні завдання.

У нашій 25-й ОПДБр усі командири на своїх місцях, а інструктори — це десантники з безцінним бойовим досвідом, які постійно вдосконалюють свої навички.

## Індивідуальний підхід

— Чи підходять командири до кожного підлеглого індивідуально?

Безумовно! Багато людей приходять із прицілом стати пілотами дронів, але проходять етап відбору, щоб зрозуміти, чи відповідають їхні здібності вимогам. Військовослужбовці, які не підходять для конкретної зазначеної ролі, отримують альтернативні варіанти — робота з наземними комплексами або в ремонтній майстерні. Такий підхід дозволяє максимально використовувати потенціал кожного бійця.

## Технологічний розвиток

— Як сучасні технології змінюють підготовку десантників?

Сьогодні ми маємо можливість використовувати найсучасніші технології, такі як VR-тренажери та інтерактивні системи, що дозволяють бійцям тренуватися у безпечних умовах, але на максимально реалістичному рівні.

Цирконі 7-го корпусу пропонують широкий спектр інтерактивних тренажерів, які вимовляють у віртуальному просторі те, що неможливо відтворити на практиці. Це справді підвищує підготовленість бійців.

Кожен тренажер забезпечує бійців потужними сценаріями навчання, на зразок нетрадиційних ситуацій, що відображає реалії бою. Тренування на таких пристроях допомагає зміцнити механіку рухів.

## Вплив підготовки на в survivability на фронті

— Чи якісна підготовка підвищує шанс на виживання бійців?

Так, безсумнівно. Як військовослужбовці знають порядок дій, вони діють швидко та впевнено. Особливо важливо, що бійці довіряють один одному та мають досвід спільної підготовки. Саме тому підготовка у 7-му корпусі максимально наближена до реальних бойових умов. Мета — підготувати кожну людину, що приходить з цивільного життя, до виконання бойових завдань та, звичайно, повернути її додому живою.