Попри тристоронні мирні переговори, що тривають, Росія не демонструє готовності відмовитися від своїх ультимативних вимог та припинити війну. Водночас ситуація на полі бою та економічні тенденції в самій РФ поступово формують нову реальність: темпи втрат російської армії, зростання виробництва українських безпілотників і ракетних спроможностей, а також виснаження фінансових резервів Москви можуть змінити стратегічний розрахунок Кремля вже цього року.
Таку оцінку в інтерв’ю власному кореспонденту Укрінформу під час Мюнхенської конференції з безпеки висловив генерал армії США у відставці, колишній командувач Центрального командування США та ексдиректор ЦРУ Девід Петреус. Один із найвідоміших американських військових стратегів наголошує: росіяни платять “надзвичайно високу ціну” за кожен додатковий сантиметр “священної української території”, проте без суттєвого посилення зовнішнього тиску Путін навряд чи зважиться зупинити війну.
БЕЗ ТИСКУ НА ВОЄННУ ЕКОНОМІКУ РФ НЕ ПІДЕ НА ПОСТУПКИ
– Як ви оцінюєте триваючі мирні переговори з припинення російської війни проти України?
– Поки що ми не бачили жодної щирої готовності з боку російських переговорників чи керівництва Росії йти на які-небудь компроміси. Щоразу, коли з’являються ознаки певних позитивних розмов, Дмитро Медведєв, міністр закордонних справ РФ чи інші представники російської влади виходять із заявами, де знову підтверджують свої максималістські вимоги, від яких вони жодного разу не відступили.
Можна сподіватися, що в якийсь момент росіяни підуть на поступки, але я не впевнений, що це реалістично, доки не буде здійснено значно більший тиск на російську воєнну економіку, зі скороченням доходів, а також із припиненням постачання Китаєм компонентів для російського військово-промислового комплексу. Щоб Росія потребувала припинення бойових дій так само сильно, як і Україна. І для цього, без сумніву, знадобляться додаткові зусилля.
– Що саме?
– Американські санкції мають дуже велике значення. У Сенаті у Вашингтоні є сильний пакет санкційних заходів. Значно допоможе також скорочення закупівель російської нафти Індією – це частина тарифної угоди. Крім того, відверто кажучи, російський Фонд національного добробуту вичерпує кошти. Саме ці ресурси конвертувалися для підтримки військового виробництва, і цього року вони мають закінчитися.
Якщо скласти все це разом, то, на мою думку, пізніше в цьому році може з’явитися перспектива того, що Росія визнає: їй необхідне припинення бойових дій.
Є ще один чинник: наразі Україна, схоже, щомісяця знищує або завдає поранень приблизно такій самій кількості російських військових, яку Росія набирає. Це дуже, дуже значне досягнення!
Крім того, нарощується виробництво дронів. Минулого року Україна виготовила 3,5 мільйона безпілотників – це неймовірна цифра. Цього року прогноз – 7 мільйонів.
– І є ще “Фламінго”…
– Так, тепер ще з’являється українська крилата ракета “Фламінго”. З розширенням її виробництва це створить величезний тиск. Вона має дальність 3 тисячі кілометрів і потужну бойову частину. Фактично це більша дальність і потужніша бойова частина, ніж у американської крилатої ракети, можливість передачі якої Україні обговорювалася.
І на лінії фронту росіяни платять надзвичайно високу ціну за кожен додатковий сантиметр священної української території. Я не думаю, що вони зможуть і надалі платити таку ціну, навіть якщо їхньому керівництву байдуже щодо кількості загиблих і тяжко поранених.
Тому, знову ж таки, я вважаю, що пізніше цього року, якщо ЄС залишатиметься твердим, а США доповнять європейські заходи власними санкціями – зокрема, спрямованими на скорочення закупівель нафти, – тоді на РФ може бути створений реальний тиск. І тоді Росії доведеться серйозно вести переговори, тому що вона також не зможе продовжувати цю війну.
Правда полягає в тому, що, на мою думку, Володимир Путін має розуміти: він більше не перемагає. Проблема в тому, що йому дуже складно зупинити цю війну через ті політичні сили, які він сам розбудив усередині Росії.
Нам потрібно прискорити той день, коли він подивиться в дзеркало і скаже собі: ми більше не можемо продовжувати. Російська економіка перебуває в дуже складному становищі. Інфляція зростає. Рубль слабшає. Зростання буде мінімальним, якщо взагалі буде цього року. А коли кошти у Фонді національного добробуту закінчаться, ситуація стане справді критичною.
– Думаю, це може статися лише в разі, якщо Сполучені Штати як найбільша сила у світі посилять тиск на Росію.
– Я погоджуюся, що США мають посилити тиск. Саме тому я згадав санкційний пакет, який підтримують 90 зі 100 сенаторів. Він має потрапити до Білого дому. Очевидно, що потрібно, щоб президент його схвалив.
– Ваша оцінка – його буде схвалено?
– Я думаю, що так.
Знаєте, я говорив із сенатором Гремом та іншими, і вони кажуть, що не можуть передбачити, коли саме це відбудеться. Два тижні тому було відчуття, що Білий дім ось-ось схвалить цей пакет. Але цього поки що не сталося. Тож спрогнозувати складно. Водночас я вважаю, що це відбудеться.
– Натомість ми чуємо, що президент Трамп незадоволений і Путіним, і Зеленським, тож може посилити тиск на обидві країни, щоб змусити їх укласти угоду…
– На мій погляд, Україна веде переговори добросовісно і продемонструвала певну готовність до компромісів. Цього не видно з боку Росії. Тому я сподіваюся, що президент усвідомить: саме Росія є перешкодою до миру, саме Володимир Путін, і чинитиме на них величезний тиск. І найкращий спосіб це зробити – американські санкції.
МАЮТЬ БУТИ ЗАЛІЗОБЕТОННІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЩОДО РЕАКЦІЇ У РАЗІ ПОВТОРНОГО НАПАДУ РФ
– Щодо гарантій безпеки для України: як Сполучені Штати могли б або повинні були б долучитися?
– Існує план, про який повідомляється і відповідно до якого США здійснювали б загальний нагляд і спостереження за ситуацією на лінії фронту, зокрема для фіксації порушень Росією умов можливої угоди. Лише США мають такий рівень спроможностей спостереження. Це базується на різних розвідувальних системах, зокрема космічних. Це був би дуже важливий внесок.
Є також так звані “enablers”, як ми кажемо, які США надають НАТО і які справді ніде більше не знайти, – це могла б бути ще одна складова. А британські, французькі та інші військові могли б перебувати на території України, допомагаючи з підготовкою та іншою підтримкою.
– Вони перебуватимуть на території України, лише якщо матимуть так званий американський “backstop” – гарантію, що у разі нападу Росії на ці сили буде відповідна реакція. Якою вона має бути?
– Мають бути залізобетонні зобов’язання: якщо Росія зробить це, тоді країни НАТО, включно зі США, зроблять наступне. Конкретні механізми варто залишити на їхній розсуд.
Насправді ж найкращим гарантом безпеки для України є українська армія. У цьому не має бути жодних сумнівів. Тому подальша підтримка українських Збройних Сил є вкрай критичною.
Також абсолютно необхідно, щоб у будь-якій потенційній угоді Україну не зобов’язували до демілітаризації – це було б великою помилкою.
Василь Короткий, Мюнхен
Фото: автора та MSC
