Ідея, що десь всесвіту можуть бути інші світи, хвилює людство давно. З кожним новим відкриттям ми наближаємося до шляху розгадки, але кожен крок веде до нових питань. У фільмах вже з’являються захоплюючі сюжети, а науці потрібні факти!

Сонце — це наша зірка. Але чи є інші зорі з власними системами? Астрономи тривалий час шукали не самі планети, а їхню малопомітну вплив, спостерігаючи за змінами в русі і спектральних лініях.

У 1995 році швейцарські вчені Мішель Майор і Дідьє Кело відкрили 51 Pegasi b — першу екзопланету, яка обертається навколо зірки, схожої на Сонце.

За дванадцять років, у 2019, вони отримали половину Нобелівської премії з фізики за це досягнення. Іншу половину отримав канадсько-американський космолог Джеймс Піблз за свої теоретичні досягнення у космології.

51 Pegasi b не стала “другою Землею”, яку так часто малюють у фільмах, це газовий гігант, що обертається близько до своєї зорі. Один рік там триває лише кілька земних днів. Це відкриття змінило погляди астрономів на формування і розвиток планетних систем.

ТСН.ua поспілкувався з Нобелівським лауреатом Дідьє Кело, який поєднує викладання та наукові дослідження в ETH Zurich (Швейцарія).

Про що мріють астрономи

У розмові про життя на інших планетах, Кело зауважив, що його найбільше турбує не питання, чи знайдемо ми інші світи, а час, який нам залишився для цього.

«Уявіть, що ми відправили модуль на Марс, але приземлили його в пустелі. Чи можемо ми з цього зробити висновок, що вся планета безводна?», — відзначив вчений, підкреслюючи нашу обмежену обізнаність.

Він вірить у те, що наше суспільство має достатньо часу, щоб розробити технології для пошуку життя поза Землею:

• Ми знаємо так мало про планетарні системи, навіть у нашій.
• Ми тільки починаємо розуміти, як все функціонує.
• Технології вже майже створені, та тепер – питання часу.

Кело згадує, що якщо раніше ми запитували, чи існують інші планети, то зараз важливо зрозуміти, чим вони відрізняються від нашої Сонячної системи. «Ми намагаємося вивчити, як наша система вписується в загальну картину Всесвіту», — зазначає він.

Штучний інтелект та наукові дослідження

Технології не стоять на місці, а сучасна наука працює з величезними масивами даних, використовує моделі й дедалі частіше штучний інтелект.

Для багатьох це викликає певний страх: штучний інтелект може помилятися, викликати ненадійні висновки. Але Кело спростовує ці страхи, кажучи:

«Дослідники завжди перевіряють свої дані. Якщо щось виглядає підозріло, варто бути ще більшими пильними». Він також зазначає, що навіть сучасні технології могли спотворити результати у минулому.

Вчений порівнює AI з комп’ютерами 70-х років, кажучи, що кожна технологічна новинка приносить нові можливості:

• AI надає нові перспективи для досліджень.
• Він відкриває нові можливості для автоматизації.
• Це просто інструмент, який нам потрібно освоїти.

Сучасні виклики і можливості для науковців

Наука вимагає не лише технологій, але й ресурсів, фінансування й партнерських відносин. Кело зазначає, що скорочення фінансування в США може негативно позначитися не лише на самій країні, а й на науці в цілому.

Він вважає, що зростаючі інвестиції в науку в Китаї, Індії та країнах Південно-Східної Азії виявляються перспективними. Але навіть в Африці, де потенціал величезний, ситуація з доступом до якісних ресурсів залишається критичною.

Кело закликав до більшої підтримки науки, адже це важливо для нашого майбутнього. Він зауважує:

«У світі науки й освіти завжди були й залишаються можливості для молодих дослідників. Головне — робити те, що вас надихає». Це чудовий заклик для всіх, хто мріє про науку.

У світі, де технології постійно змінюються, важливо зберігати допитливість і відкритість до нових знань. Завдяки технологіям ми можемо досліджувати нові горизонти в астрономії й наших взаємозв’язках із Всесвітом.