24-річний Дмитро Котовський вирушив на свої другі зимові Олімпійські ігри з амбіціями здобути медаль для збору України. Лижний акробат із Рівного показував неймовірні результати на етапах Кубка світу. На початку 2026 року йому вдалося виграти змагання в Канаді зі своїм візитівкою — стрибком “Ураган”. Однак підтвердити статус фаворита на Олімпіаді в Італії Котовський, на жаль, не зміг.

У всіх своїх спробах на зимових іграх Дмитро допустив помилки під час приземлення. Попри цей невдачу та відсутність медалей, лижний акробат налаштований вписати своє ім’я в історію не лише українського, а й світового фристайлу.

У ексклюзивному інтерв’ю 24 Каналу Дмитро розповів про свої враження, плани на майбутнє, а також про критику, яку довелося витримати після невдалого виступу.

Чому не вдалося виграти медаль на Олімпійських іграх?

Ти нещодавно повернувся з Олімпіади, і це був, м’яко кажучи, не найуспішніший досвід. Чому на етапах Кубка світу з’являлися відмінні результати, а на Олімпіаді — лише 17 місце?

Я допустив кілька помилок, особливо в технічних аспектах. У нашому спорті важлива кожна деталь, кожен градус. Треба вміти зосередитися у потрібний момент, і це не завжди виходить.

Думаю, мені не вистачало стабільності в стрибках, щоб дійсно почуватися впевнено на таких змаганнях.

Кращі стрибки та помилки

На Олімпіаді ти виконав три стрибки: два в особистій і один у командній категорії. Який з них був найближчий до твого ідеалу?

Перший стрибок був “Ураган”. Я пам’ятаю, що вийшов з трампліна не так, як планувалося. Це була основна помилка, через яку стрибок не вийшов. Другий стрибок також не вдався через те ж. Найважливіше в стрибку — це правильний початок, все інше слідує за ним.

У командних змаганнях у нас було все досить непогано, вихід вдався. Але не зміг зорієнтуватися, і приземлення було проблематичним.

Про тиск та очікування

Перед Олімпіадою тебе називали головним кандидатом на медаль. Це справляло тиск на тебе?

Я чув про це, але особливо не відчував. Можливо, десь глибоко всередині це відобразилось, але не було якогось значного тиску.

Чи читав ти коментарі в соцмережах після невдалого виступу? Як ти їх сприймаєш?

Я почав менше часу проводити в соцмережах. Декого з коментаторів зрозумів, але бюро були й складані. Конструктивна критика — це нормально. Я адекватно сприймаю зауваження про невдалий виступ.

Проте були й такі коментарі, що більше нагадували образи. Це печально, особливо коли їх пишуть люди, які не мають уявлення про спорт.

Емоційна атмосфера команди на Олімпіаді

Після останніх стрибків, що казав ваш тренер Енвер Аблаєв? Як відчувалася атмосфера в команді?

Вітаю! Усі були засмучені. Ми успішно розбирали наші помилки, проте основний акцент було на тому, що після відпустки нам потрібно буде багато працювати. Усі знають, над чим працювати.

Фристайл: шлях до визнання та культурного значення

Фристайл для України — це не просто вид спорту, але й важлива частина культури. Яке значення має цей вид спорту для Рівного?

У Рівному є спортивна школа, яка виховала не одне покоління сильних акробатів. Це зменшує можливості для дорослих спортсменів, звісно, але тренерський колектив вкладає свою душу в розвиток дітей.

Завдяки успішним результатам, таким як Олександр Абраменко, ми отримали більшу підтримку й можливість відвозити більше спортсменів на міжнародні змагання.

Цілі на майбутнє та особистісний розвиток

Тобі всього 24. До якого віку можна змагатися й боротися за медалі у фристайлі?

Можна змагатися і претендувати на медалі на стільки, скільки це дозволяє здоров’я. Конкуренція зростає, що є чудово, але також і ми повинні йти в ногу з усіма.

Ти ставиш перед собою далекоглядні цілі? Наприклад, на Олімпіаду-2030?

Так, моя ціль — стати найтитулованішим лижним акробатом в історії.

Я просто не можу зрозуміти, як можна займатися спортом без мети на перемогу. Це недоцільно.

Підтримка близьких

Що б ти сказав тим, хто розчарувався в виступах українських фристайлістів і досі переживає?

Чому спортсмени відпустили ці емоції, а вболівальники ще ні?

Знаю, що моя мама — велика фанатка. Вона завжди близько сприймає перемоги та невдачі. Якщо вона це все прийняла, то й інші повинні перестати переживати. Життя йде далі.