Щороку в Україні накопичується майже 3 млн тонн продовольчих відходів. Частину з них складають продукти, які вимушені утилізувати виробники та торговці через завершення терміну придатності. Таку продукцію у багатьох розвинених країнах донедавна було прийнято передавати тим, хто голодує. А з оновленням Директиви ЄС щодо цілей скорочення харчових відходів до 2030 року така передача замість утилізації стає обов’язковою нормою.

Питання перетворення надлишків продукції на стратегічний ресурс в Україні також стає актуальним і в контексті війни, і наших євроінтеграційних прагнень. Днями Мінекономіки та Українська федерація банків продовольства (УФБП) підписали меморандум про співпрацю, який передбачає спільну роботу над законопроєктом про створення в Україні мережі банків продовольства. Яких законодавчих змін це потребуватиме, і на яких засадах працюватиме мережа? Укрінформ розпитав голову правління УФБП Дмитра Шкрабатовського.

Чому зараз важливо створювати банки продовольства в Україні?

– За даними Офісу координації гуманітарних справ ООН, на сьогодні в Україні потребують гуманітарної допомоги 12,7 мільйона людей. Число внутрішньо переміщених осіб перевищує 4,6 мільйона, не кажучи вже про понад 3 мільйони людей з інвалідністю, у тому числі 231 тисяча – діти. Половина з майже 10 мільйонів пенсіонерів отримують пенсію нижче 5 тис. гривень. Існує ризик, що, якщо тенденції збережуться, до 2026 року ця цифра зросте ще на 10–15%, а це означає, що понад 14 мільйонів людей потребуватимуть підтримки.

Банки продовольства можуть суттєво знизити рівень голоду і покращити продовольчу безпеку в країні. У цьому контексті важливо звернутися до досвіду, який накопили країни Європи. Європейська федерація банків продовольства (ЄФБП) об’єднує національні федерації банків продовольства у 30 країнах. Протягом року мережа ЄФБП розподіляє близько 834 тисяч тонн продовольства.

Як працюють банки продовольства?

Суть цієї системи полягає в тому, що банки продовольства отримують придатні до споживання продукти, термін придатності яких невдовзі спливає, безпосередньо від виробників та рітейлерів. Потім ці продукти сортируються і розподіляються серед тих, хто їх найбільше потребує.

Що мається на увазі під терміном “Термін придатності, що спливає”?

Важливо розуміти різницю між швидкопсувними продуктами, такими як молочна продукція чи м’ясо, і товарами, на яких написано “Краще вжити до”. Серед них може бути, наприклад, кава або чай. Дати “краще вжити до” зазвичай лише вказують бажану дату споживання, тоді як сам продукт ще має певний проміжок часу, протягом якого залишається безпечним для вживання.

Які проблеми вирішує система банків продовольства?

– Перший аспект – допомога найбільш нужденним. Другий – зменшення витрат для бізнесу. Сьогодні утилізація харчових відходів коштує виробникам та рітейлерам від 3,5 тисячі гривень за тонну. Третій важливий момент – екологічний. За даними програми ООН з навколишнього середовища, в Україні щороку накопичується понад 2,7 мільйона тонн харчових відходів. Утилізація однієї тонни такого сміття призводить до викиду понад 2 тонн CO₂, що впливає на зміну клімату та глобальне потепління.

Оновлена Директива ЄС містить обов’язкові цілі щодо скорочення харчових відходів до 2030 року, включаючи жорсткі вимоги для виробництв та торговельних структур. У будь-якому випадку, Україні потрібно буде адаптуватися до цих нових реалій.

Про що ще слід знати про банки продовольства?

Це неприбуткові організації, які отримують їжу від виробників та рітейлерів, складають її на своїх складах і потім поширюють серед громадських організацій. Ось як це відбувається:

• Банки продовольства отримують продукти з короткими термінами і трансформують їх у готові страви.
• В Україні існує кілька регіональних банків продовольства, наприклад, Київський банк.
• Зараз в мережі УФБП працює понад 1000 волонтерів.

Партнерство з рітейлерами та фінансування

Банки продовольства активно співпрацюють з торговими мережами, такими як Auchan та Novus, але прагнуть долучити й інші. Головна мета – довести до бізнесу вигоди від роботи з банками продовольства.

Фінансову підтримку отримують завдяки співпраці з Європейською федерацією банків прод alimentoї.

Основні ініціативи для розвитку системи банків продовольства

Одна з ініціатив, над якою працює УФБП, – це запровадження двох строків придатності для продуктів, як це роблять у деяких європейських країнах. Пропонується ввести:

• Термін продажу та термін придатності для споживання.
• Звільнення виробників та рітейлу від сплати ПДВ за безкоштовні передачі до банків продовольства.
• Заборону на утилізацію, якщо є можливість передати продукцію до банків продовольства.

Отже, всі ці кроки здатні змінити ситуацію на краще, поліпшивши доступність їжі для тих, хто її найбільше потребує.

Юлія Абакумова, Київ

Фото: Євген Котенко / Укрінформ