Доктор Фелікс Лопес, керівник відділення збереження суглобів і регенеративної медицини мадридського госпіталю Memorial Publio Cordón, пояснює природу синдрому “сплячих сідниць” і його вплив на біомеханіку руху.
Що таке синдром “сплячих сідниць”
У тексті йдеться, що тривале сидіння й дефіцит силового навантаження пригнічують функцію сідничних м’язів, які стабілізують таз і впливають на розподіл навантаження на ноги. Автори описують це як втрату м’язової сили та порушення нервово‑м’язової координації, також зазначають, що це не є офіційним клінічним діагнозом, а скоріше функціональним розладом.
“Більшість людей проводить робочі години, поїздки в авто й вечори за переглядом серіалів сидячи, практично уникаючи силових зусиль. Такий спосіб життя знижує функціональну спроможність сідниць. Навіть регулярні тренування не скасовують потреби залишатися активними протягом решти дня. Брак контролю та сили в м’язах змінює механіку ходи й часто провокує хронічні болі. Коли ниє коліно, насамперед слід перевірити, як рухається кульшовий суглоб. У певному сенсі ми зіткнулися зі справжньою “епідемією сплячих сідниць””, — пояснює експерт.
Фахівці підкреслюють, що не йдеться про повсюдну атрофію, проте сучасний спосіб життя значно знижує функціональність цих м’язів. У тексті також наголошують: щоб захистити колінний суглоб, потрібно стабілізувати те, що знаходиться вище.
Як виявити проблему
Лікарі оцінюють стан комплексно: перевіряють силу м’язового скорочення, аналізують патерн ходи та те, як людина піднімається сходинкою чи тримає баланс на одній нозі. В матеріалі застерігають від самодіагностики лише за допомогою простих домашніх тестів, бо “сплячі сідниці” не мають єдиної класифікації.
Оцінка включає не лише силові показники, а й якість руху в щоденних діях, що дозволяє вчасно виявити порушення координації та компенсаторні схеми. Фахівці відзначають, що важливо дивитися на рух в цілому, а не тільки на окремі болючі місця.
“Снеки з руху” та силові вправи
У матеріалі названо два напрямки для відновлення тонусу: побутову активність протягом дня і послідовний силовий тренінг. “В офісі варто регулярно вставати, прогулюватися кабінетом або відповідати на робочі дзвінки стоячи. Це так звані “снеки з руху” (movement snacks). Кожен такий жест здається дрібницею, проте в сумі за день вони створюють необхідний обсяг активності. Головна проблема — безперервне перебування в одній і тій самій позі щодня. Збереження суглобів починається з підтримки м’язового корсета, що їх оточує”, — радить експерт.
Другий елемент — таргетовані вправи для сідниць та м’язових ланцюгів ноги. У матеріалі як початкові рухи пропонують кілька доступних варіантів:
- підйоми зі стільця
- класичний сідничний міст
- підйоми на невисоку платформу
- кроки вбік із фітнес‑гумкою
Також наголошується на ризиках «офісного атлета»: одна година інтенсивного тренування не компенсує пасивного способу життя решту дня, а рвані навантаження у вихідні можуть створити додатковий стрес для організму. Автори радять поєднувати улюблені види спорту з розумним силовим підходом і поступовим нарощуванням навантаження.
Журналістка HMStudio. Пише про моду, красу та lifestyle: тренди сезону, образи знаменитостей, догляд і корисні звички. Спирається на думку стилістів і фахівців та перевіряє факти перед публікацією.
