Від чемпіонських рингів до фронтових боїв: Незабутня історія Сергія Герасименка
Ранні спортивні роки
У мирному житті Сергій Герасименко, уродженець Чернігова, здобув титул чемпіона Європи з кікбоксингу в 2018 році і став віцечемпіоном світу в 2019. По завершенні кар’єри він працював тренером у Києві, але його життя різко змінилося з початком війни.
Залишити комфорт заради боротьби
Перші кроки у спорті
В інтерв’ю Олександру Волочану Сергій розповідає про свій шлях у спорті. Займатися футболом він почав у молодшому віці, але скоро цього захоплення виявилося недостатньо. Коли в його місті з’явилася нова секція єдиноборств, він усвідомив, що знайшов своє покликання. Літо того року Сергій тренувався двічі на день, поки його однолітки гуляли з друзями.
Поглиблення у кікбоксинг
Спершу це були кік-джитсу — комбінований вид спорту, що поєднує боротьбу і тайський бокс. Коли він переїхав до Києва, його метою стало потрапити до топового клубу Legat. Незабаром після початку серйозних тренувань Сергій досяг значних успіхів, виконавши норму майстра спорту міжнародного класу.
Спортивна кар’єра та виклики
Поєднання спорту і роботи
Спортивна кар’єра не завжди йшла рука об руку з матеріальними благами. Сергій зізнається, що комбінувати тренування з роботою було непросто, але він залишається вдячним за кожен момент на рингу. «Коли не було змагань, я мав вісім тренувань на тиждень», — ділиться він, додаючи, що підготовка до чемпіонату світу в 2019 році стала кульмінацією його кар’єри.
Важкий вибір
Завершивши спортивну кар’єру у 2019 році, Сергій вирушив до війська. Він зізнається, що спочатку не планував приєднуватися, але ситуація змінилася. «Я соромився, що не долучився раніше», — говорить він, розкриваючи свої емоції щодо війни в Україні.
Війна та геройство
Створення нової реальності
Після початку повномасштабного вторгнення Росії Сергій з дружиною почав здійснювати волонтерську діяльність, поки не вирішив долучитися до зусиль у війську. Його шлях привів до 63-ї окремої механізованої бригади. Спочатку призначений на посаду "замполіта", він швидко усвідомив, що хоче бути на передовій, де відбувалися найбільш запеклі бої.
Бойове поранення
У липні 2024 року Сергій отримав важке поранення під час бою поблизу Луганська. «Я ніколи не думав, що буду так близько до смерті», — згадує він, розповідаючи про свій стан після поранення, коли втратив частину ноги і отримав тяжкі травми руки. Евакуація забрала два з половиною години, але завдяки вмінню діяти у стресових ситуаціях, він зміг вижити.
Відновлення та нова мета
Реабілітація та нові виклики
Після лікування та реабілітації Сергій ось-ось отримав тестовий протез. Він говорив про важкість навчання ходити заново, проходячи через понад 25 операцій. Невпинні болі та труднощі знову ставилися перед ним, проте він залишався оптимістом.
Бокс як новий етап
У жовтні 2025 року Сергій став першим в історії чемпіоном України з боксу серед ветеранів. І, незважаючи на всі труднощі, він не вагається на шляху до нових досягнень. Його любов до спорту залишається безмежною, навіть коли мова заходить про міжнародні змагання.
Погляд у майбутнє
Сергій говорить про свої мрії: «Хочу, щоб міжнародна спільнота почала розвивати види спорту для людей з ампутаціями». Він мріє про участь у міжнародних змаганнях серед ветеранів і закликає інших ветеранів не втрачати можливості займатися спортом.
«Цінувати життя, не забувати про своїх братів по зброї — ось що важливо», — підкреслює він, вказуючи на своє сприйняття життя після пережитих випробувань.
