Ром у війні: Історія Івана Євдокимова
Хто ти?
Євдокимов Іван Петрович, національність – ром. Що ж спонукало мене вирушити на фронт?
Дорога до війни
Як я підписав контракт?
У 2023 році я підписав контракт в Ольховатці Воронезької області. Пройшов три місяці навчань, а далі нас відправили на Херсонський напрямок. Там мали оборонятися і виконувати завдання — не пропустити ворога.
Вибір воювати
Що спонукало піти воювати?
Запитання насправді непросте. В мене були борги. Пристави підказали, як можна їх списати – підписати контракт і, нібито, допомогти українському народу. Нам розповідали, що НАТО нібито обмежує права цивільних і порушує угоди з Росією.
Як батьки відреагували на твоє рішення?
Вони дуже не схвалювали. Казали, що це не наш шлях. Роми, як правило, не воюють. Я насправді приїхав сюди воювати за Росію, хоча громадянство у мене російське. У мене тут були родичі, які переїхали до Німеччини як біженці, але ми не спілкуємося.
Про роми й війну
Чому роми зазвичай не воюють?
В нашій культурі є особливі традиції, які забороняють втручання у військові конфлікти. Я не йшов проти жодного народу, сподівався лише захистити наших людей.
Ставлення до ромів у російському суспільстві
На жаль, нас вважають ошуканцями і злодіями. Багато стереотипів, але я працював чесно. Під час роботи в Москві мені пропонували гарну зарплату, але я пережив багато труднощів, і врешті-решт підписав контракт, щоб уникнути штрафів.
Полон і внутрішні переживання
Як потрапили в полон?
Наша частина здалася, вирішивши, що нам не вдасться вижити. Після семи днів на голодуванні ми зрештою здались. Потрібно було проявити сміливість.
Скільки "двохсотих"?
На жаль, багато. З першої групи, зокрема, загинув мій двоюрідний брат. Всі переживали, мали надію, але втрата болюча.
Ромська громада та традиції
Яка ваша громада?
Ми живемо як одна сім’я. Відзначаємо свята разом. У нас є різні групи — влахи, серви, кримські роми. Традиції відрізняються, і я намагаюся їх дотримуватися.
Які ромські закони існують?
Основними є чесність, повага до старших і дотримання звичаїв. Різдво, сватання — це серйозні події для нас. Але, на жаль, молодь іноді нехтує цими звичаями.
Роздуми наприкінці розмови
Чи маєте ви сумніви?
Я ніколи не думав, що війна триватиме так довго. Наївно сподівався на мир. А що сказати військовим? Я порадив би їм подумати про повернення додому. Війна — це не вихід.
- Бійці 2-го батальйону 24-ї ОМБр отримали нагороди від президента й головнокомандувача ЗСУ за захист Часового Яру.
