Режисерка Емеральд Феннелл у своїй новій інтерпретації класичного роману Емілі Бронте намагається переосмислити одну з найтемніших і найскладніших історій кохання в літературі. Ця екранізація не є першою — понад сорок разів «Буремний перевал» втілювали на великому екрані. Деякі з цих версій уже неодноразово фігурували в публікаціях, зокрема у матеріалах на Elle. Однак щоразу кожен режисер пропонує власне бачення, і Феннелл стала однією з перших, хто настільки відверто і глибоко передає сексуальну напругу та пристрасть між персонажами.
У цьому матеріалі розглянемо фільм крізь призму роздумів Джейкоба Елорді, актора, який виконав роль Гіткліфа.
—
Що привабило Джейкоба Елорді у проєкті
Джейкоб відзначає магнетизм сценарію, універсальність теми кохання і особливий світ, що буквально ожив на знімальному майданчику. Головним мотивом для прийняття ролі стала особистість режисерки:
– «Найперше, що привернуло мене до цього проєкту — це запрошення від Емеральд Феннелл. Я з радістю взявся б за будь-який її фільм, бо щиро вірю в її талант як художниці і режисерки.
– Для мене важно бути частиною її кінематографічного світу, незалежно від ролі».
Особливо його зацікавило авторське бачення героя. За словами актора, він одразу усвідомив, що це буде не традиційна інтерпретація Гіткліфа, а унікальний образ, переосмислений через призму Феннелл.
Як зазначає Елорді, більшість людей уявляють, що добре знають історію Бронте, тоді як насправді мають лише популяризований її образ:
– «Ми думаємо, що знайомі з історією, але це лише поверхневе уявлення, яке неодноразово нав’язували.
– Фільм Емеральд передає дух Емілі Бронте та те, що приховано під рядками тексту».
Саме сучасний погляд і робить цю версію особливою:
– «Режисерка інтерпретує роман сучасною оптикою, що робить її трактування особливо захопливим.
– Сподіваюся, вона зможе оживити вже існуючі уявлення про «Буремний перевал» і додати їм нових глибин».
—
Який Гіткліф у фільмі
Елорді акцентує увагу, що його Гіткліф — це не романтичний ідол, а передусім вигнанець:
– «Його кричали, били і відштовхували від світу.
– Його тіло постійно перебуває в стані готовності до захисту, напружене і зігнуте в собі».
Це внутрішній стан героя підкреслювали також через візуальні елементи та декорації. На початку стрічки простір холодний, кам’янистий, стіни ніби стискають його:
– Світ здається байдужим та ворожим.
– Атмосфера тисне, демонструючи ізольованість та безсилля персонажа.
Однак, коли Гіткліф повертається з грошима і незалежністю, його постава змінюється:
– Він випростовується, займає більше кадру.
– Світ навколо розширюється, відображаючи його особистісні зміни.
—
Взаємодія з колегами по знімальному майданчику
Окремо Джейкоб відзначає теплу атмосферу на знімальному майданчику та поважне ставлення до своїх партнерів по кадру. Він з великим захопленням говорить про кожного з них.
Про роботу з Марго Роббі він відгукується так:
– «Коли працюєш із Марго, перестаєш скаржитись.
– Якщо тобі здається, що ти вже багато встигаєш, вона одночасно вирішує мінімум п’ятдесят справ — і робить це з посмішкою.
– Вона — джерело невичерпної енергії та натхнення, це дійсно вражає».
Елорді також захоплено говорить про співпрацю з Елісон Олівер, яка зіграла Ізабеллу:
– «Її акторська робота просто неймовірна.
– Я пам’ятаю читку, коли вона вперше зіграла Ізабеллу — мені здавалося, що вона цілковито виокремилася у створенні персонажа».
Не менше тепла й поваги актор висловлює на адресу інших колег — Шазада Латіфа, Хонґ Чау та Мартіна Клунза, підкреслюючи їхню майстерність і професіоналізм:
– «Працювати з Шазадом (Едґар Лінтон) було справжнім задоволенням: він одна з найдобріших і найпрацьовитіших людей, яких я зустрічав.
– Хонґ Чау (Неллі) — абсолютний професіонал та блискуча акторка.
– Мартін Клунз (Ерншо, батько Кеті) — легенда, і його вміння балансувати між жорстокістю та турботою заслуговує особливої уваги».
—
Акторська мрія знімального процесу
Елорді зізнається, що робота над фільмом була справжньою мрією для актора, оскільки практично всі елементи створювалися вручну:
– «Емеральд працює з художниками та ремісниками, які творять руками.
– Коли я вперше зайшов на павільйон і побачив «Буремний перевал» із справжнім каретним проїздом, конем і каретою, гігантською аркою, стінами зі слідами крові, камінням, що випирає з усіх боків, а також дивним червоним деревом на фоні — це здавалося реальністю.
– Вона спеціально створила таке унікальне середовище».
—
Емоційна багатогранність стрічки
Джейкоб наголошує, що фільм відзначається складністю емоційної палітри, переходячи від різних типів любові:
- любов батьківська,
- дружня,
- руйнівна,
- романтична.
У фокусі опиняються:
– стосунки між батьками і дітьми,
– дружба Кеті та Неллі,
– пристрасне і болісне, водночас вічне кохання Кеті і Гіткліфа.
Актор відзначає:
– «Це відкритий і чесний погляд на складність любові без засудження.
– Саме це робить історію такою значущою і сучасною».
Для Елорді важливим є не лише переосмислення класичного твору, а й внутрішній вплив, який фільм може залишити у глядачів:
– «Сподіваюся, стрічка нагадає нам, наскільки глибоко ми відчуваємо потребу в любові, як сильно прагнемо її і сумуємо за нею.
– Вона допоможе згадати нерозділені почуття і мріяти про майбутнє.
– Це всебічний погляд на любов, не обмежуючись лише романтичною.
– Сподіваюся, фільм відкриє ту частину всередині кожного з нас, яку сьогодні часто модно замовчувати або приховувати».
Режисерка Емеральд Феннелл і акторський склад фільму доклали значних зусиль, щоб передати всю глибину та багатошаровість роману «Буремний перевал», створивши не лише нову кінематографічну версію, а й унікальний художній світ із власною атмосферою, естетикою і смислами.
