“Друзі” на нон-стопі, аналіз стосунків Джаді й Лукаса з “Клону”, а також ностальгія за телемагазинами й ранковими гороскопами у стрічці новин – безсумнівно, міленіали переживають свій прайм. Тому не дивно, що циганка Луладжа так органічно вписалася в сучасну реальність (ти ж теж спершу скролиш передбачення, а вже потім починаєш свій день?).
Проте сама Луладжа не вірить у гороскопи. Більше того, за образом загадкової циганки ховається Анастасія Приходько – авторка, яка вже сім років надихає нас усміхатися, рефлексувати й впізнавати себе у своїх “фразочках”.
Чому Луладжа не бажає показувати себе, як пережила шалений злет популярності до мільйона підписників, що думає про штучний інтелект та на чому тримає свою ментальність – читай в ексклюзивному інтерв’ю Люкс.
Як виникла Луладжа?
Циганці Луладжі вже кілька років. Як вона змінилася за цей час? Хто вона сьогодні?
– Луладжі вже 7 років. Все почалося з телеграму, але за кілька місяців перейшло в Інстаграм. Оскільки Луладжа – це я, то вона дуже змінилася за цей час. Взагалі, все змінилося. Дивно, якби я/вона залишилася тією ж, з тими самими думками і поглядами.
Реклама
Сьогодні Луладжа – це рефлексуюча особистість, яка тримається за свою ментальність і намагається не втратити себе в сучасному світі, що змінюється щосекунди.
Пам’ятаєте день, коли вирішили створити проєкт? Що вас підштовхнуло?
– Якщо заглянути в архіви, то перший пост в телеграмі був 19 червня 2019 року.
На той час мені хотілося створити проєкт, схожий на ранковий гороскоп на якомусь телеканалі. Пам’ятаєте, коли в дитинстві збиралися в школу, стояли одягнені в куртку і чекали, коли скажуть передбачення для вашого знаку зодіаку, наче це щось змінить? Так і мені хотілося створити проєкт, з якого починатиметься ранок читачів.
Реклама
Якщо б можна було повернутися в день запуску проєкту, що б ви зробили інакше?
– Нічого б не змінила. Це був потік свідомості, жартів і рефлексії, який залишився незмінним. Але якщо порівнювати початок з теперішнім, то фрази стали більш глибокими й аналітичними. Луладжа дорослішає разом зі мною, з моїми цінностями, поглядами, оточенням і контентом, який нас оточує. Це вже може бути не про “хіхі-хаха”, а про те, щоб задуматися над чимось. Бо мені час від часу пишуть: “Чому так депресивно?”. Навіть не знаю, подивіться новини.
Чи був момент, коли ви вагалися в проєкті, втомилися від нього й хотіли його закрити? Коли був пік і спад проєкту?
– Щодня хочеться закінчити цей проєкт (посміхається, – прим. ред.). Але його неможливо закрити, бо це частина моєї особистості. Мені подобається жартувати, писати, думати, структурувати, шукати нові комбінації і форми для влучних фраз. Від цього неможливо відмовитися, це можна лише масштабувати у щось інше, але за межами Луладжі.
Пік, напевно, припав на 2020 рік, а спад, як у будь-якого проєкту, почався через рік. Я почала активно вести Інстаграм, коли почався ковід, і там було велике поле для діяльності, поки всі були на карантині.
Окремо хочеться подякувати на той момент головній редакторці онлайн-видання українського L’Officiel Марії Міготіній, яка зробила матеріал “Інстаграм-дня” з моєю сторінкою. Пам’ятаю, як лежачи вдома, я спостерігала за ростом підписок зі 100 до 100 тисяч за день. Це був сніжний ком, який за 11 місяців дійшов до 1 мільйона.
Чи вірить Луладжа в гороскопи?
У чому, на вашу думку, секрет гороскопів? Чому люди кажуть, що не вірять у них, але все одно читають першими? Це більше про розвагу чи про потребу знайти хоч трохи опори та надії в наших реаліях?
– Не знаю, я не вірю в гороскопи. Для мене це форма, в якій можна подавати жарти. І що б ти не написала (із рефлексуючого), людина зможе впізнати себе в цьому. Сподіваюся, що мої гороскопи (хоча я це більше називаю “фразочки”) читають для того, щоб посміхнутися й продовжити жити далі. Тому сподіваюся, що це просто розвага.
Вам коли-небудь писали, що передбачення Луладжі збулися? Які найкумедніші або найнеочікуваніші історії вам розповідали підписники?
– Не можу відповісти на це питання, бо з самого початку проєкту вирішила, що не буду читати коментарі. Я просто створюю контент для людей – про них, про себе. Але мені дуже приємно, коли пишуть у дірект, що зі мною з самого початку й дуже чекають передбачення, які читають усім офісом. Це мене радує, тішить, мотивує, що серед всього інформаційного шуму люди знаходять час перевірити, “Що там написала Луладжа?”.
Хто сьогодні читає Луладжу?
– Сподіваюся, що це відповідальні люди з почуттям гумору. Якщо глянути в статистику, то 88% – жінки віком 25-34. Але це не дивно, адже я обрала форму для жартів “гороскопи”, яка традиційно більше цікавить жінок, ніж чоловіків. Іноді шкодую, що обрала саме цей формат, бо багато класних актуальних фраз проходять повз людей, які ігнорують все, що пов’язано з гороскопами. Хоча для мене це просто жарти.
А як ви самі ставитеся до астрологів, нумерологів, тарологів? Вірите у “карту дня”?
– Якщо щось хороше – вірю. Якщо щось погане – не вірю. Насправді, ні. Я вірю тільки в те, що якщо щось робити, то щось буде. Хоча навіть, якщо не планувати, то все одно щось станеться. Кожен сам обирає свій шлях. Мені складно перекладати відповідальність на зірки й цифри, і при цьому нічого не робити.
Де, на вашу думку, закінчується розвага й починається маніпуляція читачів?
– Коли “астрологи” починають на цьому заробляти гроші. Я не знаю, як можна маніпулювати на болючих темах для людей і брати за це гроші. Це табу.
Зараз будь-який чат-бот може написати гороскоп за кілька секунд. ШІ – це помічник чи вже конкурент Луладжі?
– Хай ШІ створює хоч 20 тисяч гороскопів на секунду. Для мене цінність написати не 12 різних словосполучень для кожного знака зодіаку, які нічого не несуть, а написати класні, актуальні, смішні фрази, які відгукнуться.
Мій головний критик – це я. Поки мої фрази не пройдуть мою власну редактуру, жоден ШІ чи хейтер не зрівняється зі мною, бо я дуже вимоглива до того, що пишу і як.
Луладжа приносить вам прибуток чи це більше про любов до проєкту?
– Звісно, приносить прибуток, адже в мене є любов до проєкту. Все взаємопов’язано. Мій улюблений вислів: “Нормально роби – нормально буде”. Я дотримуюсь цього правила все життя, тому мені дуже приємно, коли малі й великі бренди пропонують співпрацю. У нас виходять чудові проєкти, де я враховую їх побажання, а вони довіряють моєму стилю.
Хто така Луладжа і чим вона займається, окрім гороскопів?
Чи візуалізували образ Луладжі? Яка вона: який її характер, зовнішній вигляд, вона п’є фільтр, айс лате чи матчу, ходить на ранковий пілатес чи любить поспати після гучної вечірки?
Я не візуалізувала, якою б вона могла бути, адже це і є я. Тому мені легше описати себе. Це фільтр, сигарета; якщо є маніакальна фаза – то це біг зранку, якщо депресивна – то це марафон читання. Це 100% інтроверт, який любить своє коло перевірених друзів, смачні вечері, фільми про маніяків і стару італійську музику.
Анастасіє, ви залишаєтеся ніби в тіні. Чому не хочете активно вести особистий Instagram?
– Я не в тіні, я там, де потрібно. Я зберігаю приватність власного життя і займаюся тим, що мені подобається. Якщо хтось не викладає в сторіс свій обід – це ж не означає, що цього обіду не було. Я просто обрала нішу, яка мені імпонує. Вона відрізняється від того, що пропонує інтернет, але в цьому й є своя родзинка. Люди приходять подивитися, не куди/з ким я пішла гуляти, а що я написала про них (а може і про себе).
Чим, окрім Луладжі, ви захоплюєтеся?
– Я обожнюю писати й генерувати ідеї – це все моє життя. Мені здається, я живу в перманентному стані написання чогось. Навіть коли сплю, у голову приходять якісь фрази. Це, напевно, вже професійна деформація. Тому, окрім Луладжі, я займаюся копірайтингом для різних брендів. Але це важко назвати роботою. Це скоріше те, що я вмію робити, і те, що приносить задоволення мені та користь брендам.
Цього року я відкрила для себе теніс (раніше грала, але через травму на деякий час кинула), тому зараз лише дивлюся. Зараз теніс для мене – це найкраща віддушина, щоб змістити фокус. Хочу подякувати Еліні Світоліній і Марті Костюк, бо моя ментальність цього року тримається саме на них. Я дуже рада, що зараз їхній прайм і можу за них вболівати.
Також вже п’ятий рік вивчаю французьку мову – це ще одна моя опора, яка допомагає тримати в тонусі ментальність, пам’ять і створювати нові нейронні зв’язки. Щоб відволіктися від навколишнього світу, я намагаюся зрозуміти, чому в слові з 6 літер читається тільки 2. Це дуже допомагає, щоб не з’їхати з глузду від новин.
Тому три кити моєї ментальності: жарти, теніс, французька мова.
