Ексклюзивне інтерв’ю з Даяною Ястремською: підсумки сезону, допомога своєму хлопцю в титульному бою ММА| Теніс

Сезон-2025 видався для Даяни Ястремської нерівним. Фінали турнірів у Лінці та Ноттінгемі змінювались болючими серіями поразок та проблемами зі здоров’ям.

У відвертій розмові з Чемпіоном одеситка оцінила свій виступ в сезоні-2025, зізналась, яка інша відома українська тенісистка живе з нею в одному будинку, й пригадала історію, як допомогала своєму хлопцю Давиду під час його поєдинку в США.

– Даяно, ви вже завершили поточний сезон. Як його оцінюєте?

– Глобально це був непростий рік. З одного боку, були періоди, коли дуже гарно себе відчувала – і фізично, і ментально. Бачила, що можу стабільно грати на такому рівні. Цьому сприяли мої заняття йогою. Завдяки їм мала і бойовий, і, в той же час, врівноважений стан. Рада, що змогла закінчити сезон здоровою, без травм, адже минулого сезону у мене виникали проблеми з плечем та кистю руки.

– Загалом у вас вийшов не дуже стабільний сезон. Не найкраща перша половина, вдалі виступи влітку, і знову деякий спад наприкінці року. З чим, на вашу думку, це пов’язано?

– Так, кінець сезону дійсно вийшов не найкращим. Я вже була трохи втомлена. Було непросто знайти нові сили та емоції. Адже було багато подій у 2025 році. Емоційний стан взагалі дуже важливий для мене.

Завжди є спади та підйоми. Стараюсь бути стабільною по грі та емоціях. Знаю, що хочу розвивати в 2026 році. Є над чим працювати і за внутрішнім станом, і за фізичною формою. Добре, що вже виходять тривалі періоди, коли все йде стабільно, коли відчуваю себе впевнено і спокійно. У наступному сезоні потрібно буде як можно довше утримувати такий внутрішній стан.

– Запрошення тренерки з йоги виправдало себе?

– Так, мені це допомогло, вдалося перезавантажитися. Були й інші зміни – почала їздити на турніри сама. Мені так було спокійніше. Мізки працювали по-іншому. Сама аналізувала матчі.

– Протягом року ви, здається, чимало хворіли: на Ролан Гаррос, після Монреаля. Наскільки це вплинуло на результати?

– Була дуже засмучена, коли захворіла перед третім колом Ролан Гаррос, адже тоді перебувала в чудовій формі. Фактично, хворіла в найневдаліші моменти.

– Який матч у цьому сезоні найприємніше згадати?

– Перемогу над другою ракеткою світу Коко Гофф у стартовому матчі Вімблдона.

– У цьому році на Ролан Гаррос ви грали в парі з Надією Кіченок, на Олімпіаді в Парижі-2024 – з Мартою Костюк, на Вімблдоні-2024 – з Ангеліною Калініною. Серед українських тенісисток з ким спілкуєтеся найбільше?

– З Надею стали більше спілкуватися після турніру в Гамбурзі, де вона виграла пару, а я дійшла до півфіналу. З Мартою живемо у Монако в одному будинку. З Ангеліною давно дружимо. Коли граємо на одному турнірі, я взагалі залюбки зі всіма українками спілкуюсь.

– Ви підтримували свого хлопця Давида Аллахвердієва на турнірі Legacy Fighting Alliance 214, якій відбувся в Південній Дакоті (США). Які враження залишилися від його бою та перемоги?

– Там була скажена історія. Я тоді знаходилася в Цинциннаті, приймала антибіотики, були проблеми з вагою. Тож вийшло поїхати на бій. Змішані единоборства важко порівнювати з тенісом. Принаймі, в тенісі тебе ніхто не приб’є. Дивитися поєдинок виявилося величезним стресом для мене. Це важко пояснити – потрібно відчути. Я дуже переживала.

Приїхала підтримати Давида зі своїм лікарем. У Давида трапився форс-мажор із командою. Вже на місці свої послуги йому запропонував екс-чемпіон світу з Тайланду – під час бою він виконував роботу секунданта. А мене Давид попросив, щоб я допомогла з перекладом – йому так було комфортніше.

Тож я в цьому бою теж брала участь як перекладач секунданта. З-за хвилювання стояла грудка в горлі. Перед боєм і між раундами потрібно було виходити до октагону й перекладати. Добре, що Давид швидко виграв – нокаутував канадця Джона Мура за 1 хвилину та 3 секунди.

– Давид залишився задоволеним вашою роботою?

– Це ви у нього краще запитайте. Він, до речі, зараз поруч зі мною, слухає нашу розмову. Передати слухавку?

Скориставшись можливостю, запитуємо у Давида про його бій.

– Цей поєдинок – унікальна історія, – запально каже Давид Аллахвердієв. – Бо такого майже не трапляється. Я був без команди, без тренера – не вишло підібрати його до бою. Навіть секунданта знайшов за лічені години до початку поєдинку. Приїхав до США за місяць до дати бою, тренувався самостійно. Ще й ніс зламав на тренуванні.

Тож поединок узагалі був під питанням. Не афішував свою травму до бою. Уявить: поєдинок триває 5 раундів по 5 хвилин. Якщо б суперник знав, що у мене зламаний ніс, він міг би цим швидко скористатися. З іншого боку, це була велика можливість для мене, яку потрібно було використати.

Що стосується Даяни, то вчергове їй дякую – вона мені дуже допомогла, зробила свою частину роботи ідеально. І добре, що поєдинок для мене гарно склався. Зараз трохи відпочиваю, але незабаром знов приступаю до тренувань. Наступний бій орієнтовно проведу в лютому 2026 року.

– Зараз у нас була можливість провести тиждень разом, і ми задоволені, що скористалися цим, – знов бере слово Даяна. – Відпочивали та відновлювалися в італійських Альпах. Годували козочек та коней, гуляли, парились у лазні. Після цього повернулися до Монако і знов їдемо в гори вже на більш інтенсивний 12-денний збір. Там вже буде фітнес.

– Від коханого давайте перейдемо до рідних. Ваша родина продовжує жити в Одесі?

– Так, всі рідні там. Іноді прилітають до мене в Ніццу. Я після закінчення сезону теж провела тиждень в Одесі. Це були дуже насичені сім днів.

– Наостанок – про цілі на наступний сезон. Ви чимало часу провели в топ-30 рейтингу, можливо, вже час замахнутися на топ-20?

– Згодна, весь час була близько-близько, не вистачало буквально 1-2 вдалих матчів. Зараз не хочу загадувати, але зроблю все від себе залежне, щоб це трапилося наступного сезону.

Станислав Матусевич, Максим Розенко, Чемпіон