Напередодні гучної прем’єри науково-фантастичного трилера «День істини» акторка Емілі Блант та виконавець головної чоловічої ролі Джош О’Коннор відкрили завісу творчого процесу співпраці зі Стівеном Спілбергом, розказали про ретельну підготовку до ролей і найважчі моменти на знімальному майданчику.
Маргарет Ферчайлд — телевізійна метеорологиня з Канзас-Сіті, яка амбітно прагне втілити себе в журналістиці та медіасфері. Її життєвий шанс трапляється у досить парадоксальний спосіб: дізнавшись про свій тісний зв’язок із загадками, які можуть докорінно змінити світ, Маргарет опиняється у вирі подій, де вона є єдиною, хто може розповісти правду. Одначе їй доводиться уникати переслідувачів, що жадають змусити її мовчати.
Щоб зіграти Маргарет, Стівен Спілберг запросив Емілі Блант — відому зірку франшизи «Тихе місце» та номінантку на «Оскар» за роль у фільмі Крістофера Нолана «Оппенгеймер». Недавно вона з’явилася також у продовженні відомої стрічки «Диявол носить Prada».
Про момент, коли їй зателефонував сам Стівен Спілберг, акторка розповідає:
– «Коли тобі кажуть, що хоче зустрітися Спілберг, то відразу хочеться взяти реактивний ранець і летіти. Ми годину говорили на різні теми і я намагалася не зосереджуватись лише на “Щелепах” — моєму улюбленому фільмі. Згодом перейшли до “Близьких контактів третього ступеня”, і він описав “День істини” як своєрідне завершення цієї історії. Потім дав мені паперовий сценарій, я прочитала його за дві години й була вражена — масштабний, унікальний, дуже людяний проект із колоритними персонажами».
Емілі відразу відчула притягальність персонажу Маргарет і підкреслила її «приземлений героїзм»:
– «Маргарет – це жива людина, схожа на погодну систему, що переживає різні стани життя. Она непередбачувана і змушена справлятися із викликами, що перевищують її сили. Мені імпонують персонажі, які – хоч і звичайні, але попадають у надзвичайні ситуації і намагаються вижити, знаходячи відповіді. Вона дуже людяна, близька і водночас несподівана — не той герой, від якого очікуєш подібних вчинків, але віриш у їхню реальність».
Однією з найскладніших задач для актриси було опанування двох реальних мов та створення нової — інопланетної. Перед початком зйомок вона протягом кількох місяців займалася з діалект-коучем Елізабет Гімелстайн, щоб впевнено володіти корейською, якою спілкується героїня. Нелюдську мову, яка раптово з’являється у Маргарет, Емілі розробляла спільно зі Спілбергом, а пізніше цей мовний пласт допрацював семиразовий володар «Оскара» Гері Райстром — звукорежисер відомих фільмів «Титанік» та «Врятувати рядового Раяна».
Акторка ділиться:
– «Спершу ми не знали, як це має звучати. Потім Стівен захотів дещо математичне, схоже на азбуку Морзе. Виявилось, що я добре вмію клацати — сама не підозрювала. Проводили експерименти у студії: гудіння, клацання, горлові звуки — це була одна з найцікавіших моїх творчих експериментів. Гері потім додав кілька шарів і обробив звук — вийшло дуже круто».
Також для Емілі стало захопливим пережити брендовану «спілбергівську» екшен-сцену:
– «Я сподівалася на вражаючу екшн-сцену і не розчарувалася. Є епізод із потягом: наш автомобіль чіпляється за нього і рейсить шаленою швидкістю. Цей момент символізує те, що мені подобається у фільмі: наші герої, я і Джош О’Коннор, не є ідеалізованими персонажами, вони справді налякані. Вони живі, недосконалі і кожна дія підкріплена справжніми емоціями».
Особливу увагу актриса приділяє роботі з партнером на екрані:
– «Я давно мріяла попрацювати з Джошем О’Коннором. Він один із найцікавіших акторів сучасності. У нього відчутна вразливість, вона буквально світиться. Між нами виникла природна хімія — ніби брат і сестра. Це відчутно на екрані: є справжня підтримка, тепло і гумор».
Величезне враження на Блант справила можливість співпрацювати з Спілбергом над історією, наповненою його унікальним світоглядом:
– «Стівен щоденно приходить на майданчик із великою надією. Він вірить у людство та наше спільне майбутнє — це відчувається у кожному його проєкті. Його заклик “дивитися вгору” — у всіх сенсах — сильно резонує. Якби всі мали таку відкритість і віру, світ був би кращим».
Другий головний герой — доктор Деніел Келлнер, талановитий технічний геній із минулим: раніше він був засуджений за хакерство, а нині працює експертом з кібербезпеки в таємній організації WARDEX, яка зберігає архіви контактів із позаземними цивілізаціями. Келлнер повстає проти свого керівництва, змушений тікати, щоб відкрити правду світові та розкрити загадки власної історії. Цю роль виконав Джош О’Коннор — отримувач премії «Еммі» за образ принца Чарльза в серіалі «Корона» та зірка фільму «Суперники».
Джош з гумором пригадує свій кастинг:
– «Я закінчував престур “Суперників”, коли агент поцікавився, чи вільний я завтра. Я відповів: “Ні, мені потрібен відпочинок”. Потім почув: “Це Стівен Спілберг”. І негайно сказав: “Так, я вільний”».
Він зауважує, що хоча сценарій ще доопрацьовувався, історія зацікавила його з першої розмови:
– «Мене вразили стосунки між Маргарет і Деніелом — двома різними особистостями, яких щось незрозуміле поєднує».
Коли О’Коннор отримав сценарій, він читав його надзвичайно швидко:
– «Я прочитав його за годину — це насправді рідкість через мою дислексію, бо зазвичай потрібно кілька днів. Але тут не міг відірватися. Звісно, погодився б у будь-якому випадку, адже це Спілберг, але було приємно, що сценарій настільки досконалий. Це історія, яка у форматі напруженого трилера торкається глибоких питань людського існування».
Особливий інтерес для актора становила можливість зіграти другорядного героя в екшені:
– «Деніел не типовий протагоніст бойовиків. Він математик, програміст; не той, хто стрибає на потяги, але обставини змушують його таким стати. Його боротьба — дуже захоплива».
Підготовка Джоша до ролі відрізнялася нестандартністю:
– «Зазвичай я створюю “скрапбуки” для персонажів — дослідження, ілюстрації, біографії. Тут було інакше, оскільки минуле Деніела для нього самого залишалося загадкою, що зробило образ ще цікавішим».
Також О’Коннор працював над американською вимовою з Елізабет Гімелстайн:
– «У британців інше звучання “r”, тож треба було ретельно тренуватись. Особливо складно було швидко вимовляти технічну термінологію, проте це був цікавий виклик».
Щодо партнерства з Емілі актор говорить з великим захопленням:
– «Емілі неймовірно творча і при цьому організована. Вона миттєво занурюється у роль, а у мене це відбувається інакше. Я багато чому в неї навчився».
Особливої похвали заслуговує співпраця зі Спілбергом:
– «Найбільше мене здивувала його грайливість. Він — технічний геній, але дуже відкритий до імпровізації, уважно слухає акторів і дозволяє сценам народжуватися безпосередньо на майданчику. Для нього головне — дати життя історії через людські емоції».
У центрі сюжету — загадковий зв’язок між Маргарет і Деніелом, що пов’язаний із секретною історією, яку ховає WARDEX. Спогади героїв є фрагментарними і невизначеними, тож їм доведеться довіритися несподіваним союзникам з власними інтересами і водночас уникати грізних сил, готових зупинити їх будь-якою ціною.
Автор сценарію Девід Кепп пояснює підхід режисера:
– «Стівен наполягав, щоб персонажі та всі герої були глибокими й багатовимірними. Він постійно ставив питання: “Хто це? Які деталі поведінки роблять кожного унікальним, а не просто архетипом?”. Маргарет і Деніел частково “обрані”, але важливо було, аби вони залишалися живими й впізнаваними. Таємниці персонажів додають інтриги, однак найбільший інтерес викликає герой, який сам є загадкою собі. Адже є люди з відповідями, яких шукають наші герої, але перш за все треба вирішити, чи готові вони почути правду, адже це завжди ризик. Ці слої таємниці і особистих драм дуже приваблюють і мене як сценариста, і глядачів».
Кепп також приділив увагу другорядним персонажам:
– Ноа Скенлон (Колін Ферт) — авторитарний керівник WARDEX, який впевнений, що правда здатна зруйнувати цивілізацію;
– Г’юго Вейкфілд (Колман Домінго) — колишній прихильник системи, тепер загадковий союзник;
– Джейн Бланкеншип (Ів Г’юсон) — екс-монахиня і партнерка Деніела, чий релігійний світогляд формує масштаб подій, пов’язаних із «днем розкриття».
Автор сценарію згадує:
– «Ми пройшли кропіткий процес написання й переписування, досліджуючи історію з точок зору кожного героя: Деніела, Маргарет, Джейн, Г’юго та Скенлона. Кожен персонаж отримав власне бачення подій. Саме тоді герої повністю ожили».
Науково-фантастичні складові стрічки базуються на реальних теоріях і легендах про UAP: інцидент у Розвеллі, загадкові кола на полях, відновлені спогади про контакти з іншопланетянами, дослідження ЦРУ з дистанційного спостереження, експерименти над позаземними технологіями та інші відомі феномени.
Девід Кепп роз’яснює:
– «Фільм ґрунтується на тому, що вже відомо світу, оскільки ідея полягає в тому, що потужні сили приховують істину і переконують людство у її відсутності. Для Спілберга було важливо зберегти зв’язок із знайомими історіями, водночас додавши власні ідеї та розвиток традиційних мотивів».
Однією з ключових концепцій стала загадкова технологія — артефакт, «пристрій», який ніхто достеменно не розуміє і який має різні властивості залежно від того, хто його використовує.
– У руках Скенлона він виступає зброєю контролю свідомості, викликаючи сюрреалістичні та моторошні психічні атаки.
– Для Маргарет — це інструмент самозахисту та засіб дослідити власне минуле.
Про цю концепцію режисер каже:
– «Заглиблюючись у тему НЛО, можна знайти безліч теорій, що наші технології походять із вивчення уламків інопланетних апаратів. Це припущення, але ідея мене завжди захоплювала. Я вигадала концепцію пристрою, який WARDEX досі не може пояснити. Це не чарівна паличка і не зброя, але Скенлон використовує його саме так. По суті, пристрій створений для набагато складніших і світліших цілей».
Таким чином Стівен Спілберг знову торкається тем, що хвилюють людство вже кілька десятиліть: пошуку правди, природи пам’яті і можливості контакту з невідомим. Відкрити таємниці «Дня істини» глядачі зможуть на великих екранах, починаючи з 10 червня.
Авторські фотографії надані пресслужбою.
