«Громада відіграє одну з ключових ролей у формуванні урбаністики. Мешканці найкраще розуміють свої потреби та бажання і разом з урбаністами та владою можуть впливати на прийняття рішень», — вважає урбаністка та архітекторка Ірина Чолій. За її словами, урбанізм — це наука про міста, про те, як вони мають бути організовані, щоб людям було комфортно жити.
В інтерв’ю для Інформатор Івано-Франківськ Ірина Чолій детально розповіла про урбанізм, його ключові принципи, проблеми Івано-Франківська та можливі шляхи їх вирішення.
Урбанізм простими словами
Це про безпечні вулиці, дороги, велодоріжки, інфраструктуру, громадський транспорт та достатню кількість зелених зон і спортивних майданчиків. Не менш важлива краса й естетика цього всього.
Ірина Чолій. Фото: Instagram-сторінка Ірини Чолій
«Місто для людини, а не для машини»: принципи урбанізму
Виділю кілька ключових принципів урбанізму. Перше — місто для людини, а не для машини. Пріоритет мають пішоходи, діти, люди старшого віку та люди з інвалідністю.
Друге — пішохідна доступність, або «місто 15 хвилин». Це означає, що все необхідне для комфортного життя має бути в межах 15 хвилин ходьби від дому: школи, садки, магазини, парки, зупинки тощо.
Третє — безпека в місті. Добре продумане вуличне освітлення, безпечні тротуари, продумані та добре відокремлені дороги та норми швидкостей для авто. Важлива достатня оглядовість для водіїв при кермуванні та активні перші поверхи будинків. Також важливі живі простори, де постійно перебувають люди.
Четверте — наявність великої кількості зелених зон у місті. Це дерева та кущі вздовж вулиць, парки та сквери, кишенькові парки, зелені коридори та зелені двори. Цей принцип один з улюблених, адже природа впливає на наше самопочуття та здоров’я. В умовах кліматичних змін їхня роль стала ще важливішою. Людині потрібна природа не лише для прогулянок, спорту чи відпочинку, а й для відновлення та психологічної стабільності.
П’яте — людський масштаб. Споруди в місті мають мати поверховість, яка не пригнічує людину — зазвичай це 4–5 поверхів. У такому масштабі люди почуваються комфортно і відчувають, що їхні інтереси враховані. Високі будинки можливі, але точково та грамотно розташовані з урахуванням навколишньої забудови. З цим у нашому місті наразі є великі проблеми.
Шосте — громадський та альтернативний транспорт. Йдеться про зручний громадський транспорт (автобуси, тролейбуси, трамваї, метро), велодоріжки та пішохідні вулиці та тротуари.
До ключових принципів також належать локальний характер та повага до історичної забудови, збереження пам’яток архітектури, сталий розвиток і активна участь громади у прийнятті рішень.
«Урбаністика впливає й на туристичну галузь та економіку міста»
Урбанізм, я б сказала, надзвичайно важливий для кожного мешканця міста. Саме він впливає на наше здоров’я, безпеку та настрій.
Уявіть ситуацію: ви йдете вулицею, де припарковані автомобілі, і змушені їх оминати. Надворі спека, дерев немає. Поруч — дорога з сотнями машин у корку, і ви дихаєте їхніми вихлопними газами. Які ваші відчуття? Так, навряд чи приємні. І це повторюється щодня: ви дихаєте вихлопними газами, перегріваєтесь на сонці та дратуєтесь через пішохідні вулиці, які, на жаль, не створені винятково для пішоходів. Для Івано-Франківська це, на жаль, звична картина.
Публічний простір та перша бізнес-набережна Львова «Duck’s lake». Фото: Ірина Чолій
Інший приклад: турист приїжджає в місто, щоб відкрити для себе його архітектурні пам’ятки та цікаві локації. І що він бачить? Десятки біг-бордів на вокзалі, що закривають сквер, занедбані та зруйновані будівлі, машини на Площі Ринок, непримітні будинки. Чи захочеться йому повернутися сюди? Навряд чи.
Отже, урбаністика впливає й на туристичну галузь та економіку міста. Чи є Івано-Франківськ містом, де хочеться жити? На жаль, поки що — ні.
Основні урбаністичні проблеми в Івано-Франківську
На мою думку, перш за все, проблемою є неконтрольована забудова та втрата історичної ідентичності. Івано-Франківськ, особливо його центральна частина, будувався як центричне та досконале місто. Ще десять років тому його можна було назвати затишним та зручним. Сьогодні ситуація зовсім інша. Недотримання генерального плану та відсутність будь-яких містобудівних норм з боку місцевої влади призвели до забудови, яка спотворює та руйнує місто.
Окрім того, місту не вистачає зелених зон та рекреаційних просторів. Відбувається неконтрольована вирубка існуючих дерев і кущів, а стратегія зеленого планування відсутня. Ще більше дивує те, що ніхто за це не несе відповідальності. Як я вже зазначала, зелені зони надзвичайно важливі для міста. Часом жителі змушені самостійно виходити на захист останніх природних клаптів від забудови. Це сумно, адже всі ми живемо в місті та відчуваємо його проблеми та труднощі однаково.
Також існують проблеми з транспортом та паркуванням. Місто постійно страждає від переповнення автомобілями та хаотичного паркування на тротуарах і пішохідних зонах. Це, мабуть, звична проблема для більшості міст, проте системна робота влади та зміна свідомості автомобілістів могли б значно покращити ситуацію.
Ще однією урбаністичною проблемою є відсутність плану просторового розвитку. Тобто, немає жодної стратегії щодо майбутнього міста, його забудови чи збереження територій. Наприклад, видали дозвіл на забудову певної ділянки під житло. Але чи потрібно воно там взагалі? Можливо, ця територія могла б стати парком або публічним простором, яких і так не вистачає. Але дозвіл видано, будівництво розпочато і місто назавжди втрачає ділянку, яка могла б принести користь усім жителям.
Як можна ці проблеми виправити?
Необхідно якомога швидше розробити план просторового розвитку міста, залучивши до обговорення громаду. Мешканцям слід усвідомити, що вони є важливою частиною Івано-Франківська, і почати цікавитися громадськими слуханнями та іншими форматами участі, де вони можуть впливати на прийняття рішень. Хоча деякі речі вже неможливо виправити
Наскільки добре розвинений урбанізм у Франківську?
Оскільки наше місто впевнено втрачає статус комфортного для життя, очевидно, що з урбанізмом у нас не все добре.
Звісно, є хороші приклади, які працюють. Це пішохідний центр з людським масштабом, компактність міста, активні громадські простори — площа Міцкевича, стометрівка, сквери, парки, міське озеро. Громадський транспорт досить комфортний і зручний (за винятком приватних перевізників). Є приклади житлової забудови з увагою до краси та потреб людей.
Площа Міцкевича
У місті відбуваються культурні події, працюють активні та відповідальні бізнеси й спільноти, люди та ініціативи, які часто спрямовують і стимулюють розвиток міста та його влади. Та навіть цього недостатньо.
Як урбанізм може допомогти Івано-Франківську?
Урбанізм створений для того, щоб допомагати будь-якому місту ставати кращим, і Івано-Франківськ не є виключенням. Для цього потрібні фахові люди — архітектори, урбаністи, ландшафтні дизайнери, містопланувальники, а також громада міста і влада, яка готова рухатись і працювати в правильному напрямку разом.
Яку роль мають мешканці у формуванні урбанізму в місті?
Громада відіграє одну з ключових ролей у формуванні урбаністики. Мешканці найкраще розуміють свої потреби та бажання, і разом з урбаністами та владою можуть впливати на прийняття рішень. На жаль, відсоток свідомого населення ще досить малий, і часто влада користується байдужістю людей у важливих питаннях. Тому потрібно відвідувати громадські слухання, вимагати, ставити запитання та доносити свої пропозиції й вимоги. Це працює.
Які успішні приклади українських чи європейських міст можна брати за орієнтир для Івано-Франківська?
З українських міст для мене це точно Львів. Навіть в умовах війни вони впевнено та системно розвиваються в урбаністичному плані. Там ведеться якісна робота зі збереження та реставрації історичної спадщини, створюються нові та цікаві громадські простори. Окремо хочу відзначити архітектуру: її якість і естетика значно вищі, тоді як в Івано-Франківську часто можна спостерігати потворні споруди, які не відповідають сучасним вимогам та стилю.
Публічний простір та перша бізнес-набережна Львова «Duck’s lake». Фото: Ірина Чолій
Публічний простір та перша бізнес-набережна Львова «Duck’s lake». Фото: Ірина Чолій
Я завжди згадую вислів відомого італійського архітектора Ренцо Піано: «Ви можете відкласти погану книгу, ви можете не слухати погану музику, але ви не можете не помітити потворну вежу навпроти вашого будинку». Тобто ми не маємо права будувати щось потворне, адже це назавжди, і всі ми будемо дратуватися, дивлячись на це. Архітектура дуже важлива і впливає на нас набагато сильніше, ніж здається. Це стосується і містопланування, урбаністики, адже ми живемо в цьому щодня. Інколи краще почекати та не поспішати із забудовою, щоб не наробити помилок, які вже не виправити.
Серед іноземних прикладів я виділяю Барселону. Місто системно та планомірно демонструє підхід, орієнтований на людину. Окрім поваги до архітектурної спадщини, там є гарні приклади сучасного будівництва. Окремої поваги заслуговує ставлення до озеленення та рекреаційних просторів: щороку у місті з’являється більше публічних просторів там, де колись були дороги. Барселона має свій характер, стиль і атмосферу. Рекомендую, при можливості, відвідати її і відчути себе там як житель, а не турист. Будь-де, куди б ви не йшли чи їхали, око милується всім: від будинків до дерев, від лавок до смітників.
Барселона. Фото: Ірина Чолій
Барселона. Фото: Ірина Чолій
Байдуже, що Барселона більша за населення. Принципи урбаністики та підходи до планування однакові для будь-якого міста, тому нам варто прагнути максимальних результатів і для Івано-Франківська.
Барселона. Фото: Ірина Чолій
З чого варто почати місту, якщо воно хоче стати сучасним та комфортним для людей?
Варто почати з усвідомлення того, що всі ми тут живемо і хочемо жити комфортно та якісно, незалежно від того, хто ми — мер, вчитель, двірник чи студент.
По-друге, усі рішення мають починатися з питання: чи буде це зручно для людини? А не лише для забудовника, автомобіліста чи бюджету.
Необхідно створити чітку стратегію розвитку міста, де будуть зрозумілі правила для всіх, встановлена відповідальність і де планомірно та системно впроваджуватимуться ці правила.
Варто інвестувати в зелені зони та розробити якісну політику озеленення як частину стратегії міста. Потрібно навести лад із транспортом, почати створювати публічні простори, захищати та зберігати історичну спадщину, а також активно залучати мешканців до обговорень і подачі ідей.
Починати слід уже сьогодні, нехай і з малих кроків, але головними супутниками цих змін мають бути повага до людини, природи та історії. Адже лише коли місто стає зручним для щоденного життя, воно стає справді успішним.
До теми:
Цієї весни урбаністична мапа Івано-Франківська поповнилася двома новими локаціями
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Головне фото надала Ірина Чолій.
Авторка: Тетяна Сарай
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
