Генерал Ласійчук: до весни армія РФ буде виснажена в боях за Покровськ і Мирноград

Бригадний генерал в інтерв’ю BBC News Україна наголошує: бійцям Сил оборони треба протриматись до весни, коли російська армія, за розрахунками, має виснажитись і загальмувати просування.

Але поки що вона нарощує темп наступу на Покровськ і Мирноград.

ВВС: Що наразі відбувається у головній зоні відповідальності вашого корпусу – в агломерації міст Покровськ і Мирноград? Під чиїм вона контролем?

Є.Л. Дійсно, 7-й корпус швидкого реагування ДШВ відповідає за Покровсько-Мирноградську агломерацію. Це міста Покровськ і Мирноград та підступи до них.

На сьогодні Сили оборони України повністю контролюють північну частину Покровська і північну частину Мирнограда. Ворог все ж таки активніше поводить себе в Покровську, намагається тиснути на північний захід для подальшого виходу на населений пункт Гришине. Мабуть, це його основна мета в районі Покровська.

Деякі підрозділи, залучені противником в цьому місті, намагаються також просочуватись між нашими бойовими порядками на півночі, намагаючись тут вийти за межі Покровська.

Щодо Мирнограда, то просування противника є в південній частині населеного пункту. Він там намагається накопичити особовий склад і техніку.

Є в нас розвідувальна інформація, що там ворог планує продовжувати спроби подальшого просування в напрямку північної частини Мирнограда. На сьогодні залишається складна логістика до цієї агломерації, але ми застосовуємо бомбери, наземні роботизовані комплекси, і вони нам дуже допомагають.

ВВС: В грудні ви казали, що фактично лінія розмежування в Покровську проходить по залізниці. Чи вдалося росіянам після того перейти цю лінію й закріпитися в північних районах міста? Бо, наприклад, на картах DeepState ми бачимо, що там є окремі точки, де їм це вдалося.

Є.Л. Так, дійсно, цей ресурс відображає те, що противник може якусь диверсійну групу свою завести туди. Якийсь час вона там побуде, поживе.

Наразі розмежувальна лінія проходить саме по залізниці. Ми її контролюємо і противнику майже не вдається її перейти. А там, де є його маленькі “острівки” (контролю. – Ред.), які він намагається зайняти, то він там знищується, він там довго не живе.

ВВС: Ви сказали, що ЗСУ тримають північну частину Мирнограда. Чи це означає, що з півдня і центру міста українські війська вже відвели?

Є.Л. Мирноград можна умовно розділити на південну і північну частину. І між ними є такий проміжок – район 5-поверхових будівель. На даному етапі ми утримуємо повністю північну частину населеного пункту і тримаємо під вогневим контролем проміжок між південною та північною частиною.

Противник змушений проходити через цю ділянку і накопичуватись. Але такий стан справ тільки робить зручнішим вогневе ураження ворожих сил.

ВВС: Між Покровськом і Мирноградом знаходяться два села – Світле і Рівне. Росія заявляла, що їх захопила. Ваша інформація яка – вони дійсно захоплені чи перебувають під українським контролем?

Є.Л. Щодо цих населених пунктів, то там перебувають наші позиції. Ми на період Нового року там “будоражили” противника. Наші військовослужбовці показували прапори України – “привітали” ворога з Новим роком. Тобто наші позиції там є.

Але дійсно, противник розуміє, що це також важливий для нього напрямок – відділити Покровськ від Мирнограда, “вклинившись” у це місце. Там є наші позиції, але там частково є і ворог. Однак ситуація там на сьогодні контрольована.

ВВС: Коли ви кажете, що північна частина Покровська і Мирнограда під українським контролем, то мова йде про вогневий контроль чи там зберігаються фактичні позиції ЗСУ?

Є.Л. Ні, вогневий контроль ми здійснюємо ще до цього рубежу. У північній частині перебувають наші позиції. Якщо окреслювати лінію бойового зіткнення в Покровську – це залізниця, а в Мирнограді – район пʼятиповерхівок.

ВВС: Ви казали, що зараз великі зусилля російської армії зосереджені на захоплені Гришиного. Ви можете сказати, наскільки росіяни близькі до цього і чому це селище таке важливе?

Є.Л. Розумієте, вони будують собі задум на подальші дії. Цей задум ми читаємо. І розвідувальна інформація, яка надходить, показує, що в подальшому ворог буде тиснути саме на Гришине.

Йому дуже складно переміщатися десь у відкритих полях, лісосмугами. Це зрозуміло. Тому він буде чіплятися за населені пункти, щоб далі просуватися в глибину оборони. Тобто – якщо говоримо про цей напрямок – на захід, через Гришине, в напрямку Дніпропетровської області. Але наразі по Гришиному контрольована ситуація.

Були випадки, що противник намагався висуватися на мототехніці, умовною механізованою колоною, але ми його зупинили. І після цього ворог знову перейшов до тактики малих груп.

Як це виглядає: безпосередньо з наших позицій піхота передає, що чує рух противника чи техніки. Тоді окупантів підпускаємо ближче до околиць села і в стрілецькому бою знищуємо. Це за умов поганої погоди, коли ми не можемо повноцінно вести аеророзвідку.

Але якщо погода дозволяє вести розвідку з повітря, то виявляємо противника ще у Покровську.

Навіть така ситуація була. Росіяни, маючи любов до “сакральних дат”, ставили собі завдання на Новий рік оволодіти населеним пунктом Гришине, і вже готували для цього якісь прапори та салюти. Але по факту успіху ніякого не мали.

ВВС: Ви можете сказати, скільки загалом Росія накопичила на цій ділянці фронту військ і скільки їй вдалося завести безпосередньо в Покровськ і Мирноград?

Є.Л. Що стосується російського угруповання, то завдання тут виконували 51-ша та друга армії РФ. Але в певний період часу вони втратили ефективність, бо вони зазнали втрат.

Після цього залучили оперативно-стратегічний резерв у складі 76-ї повітряно-десантної дивізії. Нам відомо було, звідки вона пересувається, якими засобами, як буде накопичуватися.

На сьогодні це десантно-штурмове угруповання веде активні дії, намагається наступати. Але нам відомо, що й воно вже зазнає таких втрат, що доводиться змінювати підрозділи, виводячи їх на перегрупування, на відновлення боєздатності.

Тобто це показує, що ефективність нашої оборони є, ефективність вогневого ураження є.

ВВС: То скільки кількісно Росія задіяла військ тут?

Є.Л. У загальному все угрупування нараховує до 150 тисяч. Безпосередньо в Покровську – до 1000 військовослужбовців. Ми володіємо саме такою цифрою. Але це, знову ж таки, з агломерацією цього населеного пункту. Тобто вони перебувають у посадках, активно переміщуються і так далі.

ВВС: А скільки вже вдалося знищити українським військам? Є така цифра?

Є.Л. Можна сказати, що приблизно за місяць знищується до двох тисяч – ідеться про поранених і загиблих. Дивлячись по днях, то я кажу своїм штабам і командирам бригад: якщо ми 100 військовослужбовців противника за добу не знищили, то це для нас був поганий день. Тобто у нас є “орієнтир”, до якого ми йдемо, і намагаємось підіймати цю цифру.

ВВС: Інколи ми бачимо кадри, як українські військові, найчастіше зі штурмових підрозділів, наприклад, полку “Скеля”, здійснюють, так би мовити, рейди в центральну частину Покровська з демонстрацією прапора. Чи є цей ризик виправданим? Інколи ці операції критикують, кажучи, що заради певного пропагандистського ефекту Україна ризикує життям людей.

Є.Л. Я розумію, про що ви кажете. Дійсно, було відео, де ми підіймали свої прапори. Але відразу скажу – рейдових дій не було. За це не треба хвилюватися.

Наші військовослужбовці підіймали прапори, передавали свої “вітання” або на наших позиціях, або безпосередньо біля них. Це знову ж таки було на Новий рік. Проявили вони таку ініціативу.

Здебільшого це впливає на противника, “бадьорить” його військове керівництво, і противник переходить до необдуманих дій. Це вже не один раз було доведено. Вони починають сунути максимально піхотою, щоб шукати наші позиції, шукати ці прапори.

ВВС: Панує така думка, що колись Україна таки змушена буде відвести війська від Покровська і Мирнограда. По-перше, чи поділяєте ви цю думку? По-друге, який тоді сенс утримувати ці міста такий тривалий час? Загалом бої на цій ділянці фронту вже тривають майже півтора року. Ви, ймовірно, чули ці думки, що Україні слід було відразу виводити війська, не встрягати у виснажливі міські бої. Як ви бачите ситуацію тут у перспективі?

Є.Л. Треба не допускати противника у глибину нашої оборони. Покровськ і Мирноград мають велике значення для подальшого перебігу бойових дій. На сьогодні ворог загруз у міських боях, що в одному, що в іншому місті. Він себе ефективно не показує і за кожен метр населеного пункту отримує колосальні втрати. На сьогодні Покровськ і Мирноград стримують противника від подальшого просування.

Якщо ворог матиме успіх в цих містах, то надалі це може бути як накопичувач особового складу і техніки для подальшого виходу за населений пункт на оперативний простір. Це може бути і Слов’янсько-Краматорська агломерація. Це може бути Харківська чи Дніпропетровська область. Тому нам так важливо утримувати противника в цих населених пунктах, не пускати його вглиб оборони.

ВВС: За вашими прогнозами, скільки Україна ще спроможна буде їх утримувати? Бо ж це все-таки виснажливі бої.

Є.Л. Все залежить від ресурсу та особового складу. Ми побудували тут стійку оборону. Противник, звісно ж, переважає у ресурсах і особовому складі, але він теж закінчується. І цей напрямок – один з тих, де противник залучає вже свої резерви. І ми ж не маємо забувати про Запорізький і Харківський напрямки, куди він теж має залучати свій особовий склад.

Я думаю, до весни противник буде виснажений і трохи зупинить темпи свого просування, наступу. Але це, знову ж таки, якщо не буде залучений ще якийсь резерв, наприклад, морська піхота. Ми знаємо, що вона перебуває на злагоджені і доукомплектуванні. Не впевнений, що її використають саме на цьому напрямку, але це можливо.

ВВС: Ви сказали, що “противник буде виснажений до весни”. Це тільки на цьому напрямку чи загалом все російське угруповання?

Є.Л. Я про саме цей напрямок – Покровськ і Мирноград. Я володію інформацією, скільки сил противника ми ліквідовуємо, співвідношу це з нашими втратами. І, розуміючи надходження особового складу і переваги в цьому противника, думаю, ще трохи – і активність його спаде.

ВВС: Чи правильно я розумію з ваших слів, що утримання Покровська і Мирнограда має виключно військову ціль, а не політичну?

Є.Л. Як військовий скажу вам, що це має дуже велике військове значення. Щодо політичної складової – я не готовий зараз сказати. Ми займаємось своєю справою. Я вже казав раніше: противника потрібно знищувати, і ми це робимо.

ВВС: У випадку негативного сценарію, тобто повного захоплення Покровська і Мирнограда, на вашу думку, яка буде наступна ціль РФ – рух в сторону Дніпропетровщини чи Добропілля?

Є.Л. Якщо казати про населені пункти, то це 100% буде Гришине і напрямок на Добропілля.

Якщо більш широко брати, про оперативний простір казати, то це вихід на Дніпропетровську область, рух на північ в сторону Краматорсько-Слов’янської агломерації. Але це вже, мабуть, наступний етап, який вони там собі планують або фантазують. Думаю, буде задіяне не тільки угрупування, яке є в Покровську і Мирнограді, але ще й угрупування з північно-східного напрямку, де противник теж намагається просуватися.

ВВС: Росія вимагає від України віддати територію Донецької області, яка залишається під її контролем. На вашу думку, чи може РФ військовим шляхом захопити ці залишки Донеччини чи це для неї важка, майже нереальна задача?

Є.Л. Це важка і майже нереальна задача. Знову ж таки, треба розуміти їх ресурс і наявність особового складу. Так, звісно, в них є засоби вогневого ураження, є якісь технології.

Але, як показала нам практика цієї війни, основа їхнього успіху – це особовий склад, який вони все запускають і запускають, використовуючи актуальний на сьогодні спосіб “інфільтрації” або накопичення деяких груп з просуванням в глибину нашої території. Але для цього потрібна велика кількість особового складу. Я чомусь думаю, що такої кількості у них немає.

ВВС: Ви кажете про тактику “інфільтрації” піхоти, але не так давно росіяни також намагалися атакувати механізованими колонами, зокрема в напрямку Гришиного. Це були невдалі експерименти і вони від цього відмовились? Чи росіяни продовжують накопичувати техніку для таких атак?

Є.Л. Це їхня стандартна тактика, стандартний спосіб наступу, оволодіння нашою територією. Здебільшого це було якраз під час застосування резервів, це було намагання дуже швидко і рішуче на бронетехніці заскочити на нашу територію.

Це дуже легка ціль для нас, вона знищується ще на підступах до населених пунктів.

Надалі противник вже не використовував її. Не тому, що її в нього немає, а тому що вона неефективно себе показує. Далі він переходив на більш легку техніку: мотоцикли, баггі, легкові машини. Але, знову ж таки, пересування цієї техніки ми виявляємо, і ми її уражаємо.

Останній спосіб, до якого вони зараз дійшли, це тактика малих груп.

В разі виявлення нашої позиції противник вивчає її, підступи до неї, логістичні шляхи та намагається їх відсікати. Потім йде комбіноване вогневе ураження по позиції – аж до того, що противник не шкодує використовувати і тактичну авіацію для застосування КАБів.

У нас навіть нещодавно було, що по одній позиції міномета, в одну точку, в одне перехрестя лісосмуг було шість ударів КАБів. Противникові заважав саме цей міномет, який ефективно себе показав, і він на один міномет застосував “повний пакет” авіабомб.

Після вогневого ураження позицію вже штурмує піхота.

За день ми фіксували, що на одну позицію до п’яти таких етапів почергово проходило. Тобто противник п’ять разів намагався одну позицію знести, “штурманути” і виставити свої “закрепи”. Йому це майже ніколи не вдається.

Основна для нас загроза – це саме тактична авіація противника, яка може завдати достатньо потужного вогневого ураження. Решта не є для нас чимось дуже загрозливим.

Піхота наша теж воює, зокрема, і в контактних боях. І це робиться досить спокійно.

ВВС: Яку ви бачите тенденцію – зараз знижується інтенсивність російських атак чи наростає?

Є.Л. На сьогодні збільшується. І в Покровську і в Мирнограді. В противника ще є наступальний потенціал за рахунок резерву, який сюди втягнутий. Відповідно, інтенсивність бойових дій поки наростає.