Воротар Маккабі (Хайфа) Георгій Єрмаков в інтерв’ю «УФ» висловився про зірваний трансфер до Металіста 1925, а ще пригадав виступи у Шахтарі та Олександрії.
Влітку першого номера «срібної» Олександрії Георгія Єрмакова багато хто очікував побачити у Поліссі, куди з рядом своїх підопічних переїхав головний тренер Руслан Ротань, але він повернувся до Маккабі (Хайфа), що володіє правами на нього.
Вже за пів року прізвище Єрмакова активно почало згадуватися у контексті іншого українського клубу – Металіста 1925. Проте трансфер так і не відбувся.
Редакція сайту «Український футбол» зв’язалася з футболістом, аби дізнатися причини, через які переходу не судилося статися, а також поспілкуватися про його кар’єру, що, окрім Олександрії, охоплює цікавий період у системі Шахтаря та виступи за різні збірні України.
– Георгію, останнім часом ваше ім’я активно згадувалося в українських ЗМІ у контексті можливого переходу до Металіста 1925. Зокрема, інтерес до вас підтверджував й головний тренер харків’ян Младен Бартулович. Однак трансферне вікно в Ізраїлі вже зачинилося, а ви залишилися гравцем Маккабі. Наскільки цей перехід був близьким, і чому він у підсумку не відбувся?
– Інтерес справді був. Зацікавленість була серйозною, але трансфер – це завжди питання з урахуванням багатьох факторів.
– Хто на вас конкретно вийшов з пропозицією можливого трансферу до Металіста 1925? Чи спілкувалися з Бартуловичем або кимось з керівництва харків’ян? На якому рівні велися перемовини?
– Контакт був через представників клубу та мою сторону – усе відбувалося на професійному рівні. Безпосередньо з тренером ми не спілкувалися особисто, але я знаю, що він позитивно оцінював мої якості. Основні перемовини велися між керівництвом клубів.
– Наскільки ви самі хотіли перейти до Металіста 1925?
– Це була гарна пропозиція, але у футболі важливо зберігати професіоналізм незалежно від того, що відбувається по той бік.
– Ваш трансфер до харків’ян ще можливий у перспективі? Наприклад, влітку?
– У футболі не варто загадувати наперед. Якщо інтерес залишиться й позиції сторін зійдуться – усе можливо. Але зараз я сконцентрований на поточному сезоні й на тому, щоб максимально приносити користь своїй команді.
Чи міг влітку опинитися у Поліссі? «До мене також доходили ці чутки»
– А чи не хотів вас влітку забрати із собою до Полісся Руслан Ротань після успішної співпраці в Олександрії?
– Тоді я був на молодіжному чемпіонаті Європи. До мене також доходили ці чутки, але до конкретики не дійшло. Розумів, що у Маккабі мене не готові були продавати чи ще раз відпускати в оренду після останнього сезону в Україні.
– Для Олександрії залишити вас у себе було нереально?
– Це було неможливо. Я був в оренді й не належав Олександрії. Тому тут усе просто. Навіть немає що пояснювати.

Георгій Єрмаков, фото: ФК Олександрія
Що думає про подвиг Трубіна у матчі з Реалом? «Мої сусіди були у шоку, що можна так кричати»
– Ви пройшли через систему Шахтаря, підключалися до першої команди, за яку ще виступав легендарний Андрій П’ятов. Цікаво, яке враження він на вас справив?
– Від П’ятова були неймовірні враження, як і від усієї команди, коли ти дивишся за цими футболістами по телевізору, а потім повноцінно тренуєшся з ними. Це величезний досвід. Яка технічна підготовка у гравців, інтенсивність тренувань. Особливо мені сподобалося ставлення П’ятова до молодих воротарів, його точні та доречні підказки.
Найсильнішими якостями П’ятова я вважаю вміння читати гру та обирати позицію. Завдяки цьому він вигравав для себе час й був просто неймовірним у воротах. З боку здається легким, але насправді дуже непросто. Спостерігати за П’ятовим було шаленим досвідом.
– Перетнулися ви й з фактично спадкоємцем П’ятова – Анатолієм Трубіним. Завдяки чому він зміг стати першим номером Шахтаря й потім заграти у Бенфіці?
– Дуже помітною була його воротарська школа. Плюс як він використовує габарити. Голкіперів з таким зростом та розмахом рук маленький відсоток (зріст Трубіна становить 199 см, – прим. «УФ»).
Також відзначу його наполегливу роботу, й не лише обсяг. Він розумів, що саме бажає покращити, залишався й допрацьовував.
– Як би ви описали те, що здійснив Трубін у матчі з Реалом (4:2) у Лізі чемпіонів, забивши на 90+8-й хвилині?
– Я дивився цей матч у прямому ефірі й просто збожеволів. Мої сусіди були у шоку, що можна так кричати. Я ще й слідкував за таблицею онлайн, і тут Трубін забив цей настільки потрібний м’яч як справжній форвард. Якщо подивитися на його рухи, то він зробив усе на найвищому рівні.
Як оцінює перспективи Мудрика після дискваліфікації? «В тебе забирають найкращі роки кар’єри»
– Чи задоволений ваш приятель Георгій Судаков своїм трансфером до Бенфіки?
– Звісно, задоволений. Це вагомий крок для нього – перейти у такий великий клуб світового рівня з колосальною базою вболівальників й високими вимогами до гравців, особливо його позиції.

Георгій Судаков, фото: Getty Images
Я вважаю, що це необхідна сходинка для кар’єри Георгія й він ще зробить крок далі. Для цього потрібен час на адаптацію до нової країни, мови та побуту. Думаю, скоро його результати стануть кращими.
Усе залежить не лише від нього, а й від командної гри. Будується доволі молодий колектив особливо на атакувальних позиціях. Це неймовірна команда й найкращий вибір, який він міг зробити.
– Чи ділився Судаков якимись враженнями від іменитого головного тренера Жозе Моурінью?
– Найголовніше, що він виділяв, це як Моурінью використовує людський психологічний потенціал підопічних, аби вони здобували звитяги. Дуже вимогливий саме до цього аспекту. Щоб було неймовірне прагнення до перемоги. Те, як цей тренер керує людьми й намагається дістати з них максимум можливостей, є чимось особливим.
– У Шахтарі ви перетиналися й з вінгером Челсі Михайлом Мудриком. Що думаєте про його перспективи після відсторонення у зв’язку із допінговим скандалом?
– Це дуже важка ситуація для футболіста та будь-якого спортсмена. В тебе забирають найкращі роки кар’єри.
Сподіваюся, що Михайло із сильною ментальністю та вмінням відсторонитися від якихось думок повернеться у свою найкращу можливу форму. Зрозуміло, що на це знадобиться час.
Я вірю, такий гравець буде дуже важливим для збірної та для свого клубу. Тільки цього можу йому побажати.
Чому в Ротаня вийшло в Олександрії не одразу? «Він проявив велику стійкість»
– Після переходу з Шахтаря до Олександрії ви пройшли повний шлях тривалістю 2,5 року разом з головним тренером Русланом Ротанем, що завершився для клубу історичним другим місцем в УПЛ. Наскільки вимоги Руслана Петровича відрізнялися від вашого минулого досвіду й чи важко було до них адаптуватися?
– Той стиль, який він запропонував команді, для мене був у новинку. Однак це спонукало швидше вчитися й поглинати інформацію. Я поставився до процесу з цікавістю, щоб зрозуміти вимоги до своєї позиції та загальної командної взаємодії у різних фазах гри.
– Чому, на ваш погляд, на побудову команди знадобилося цілих півтора року?
– Я вважаю, це досить нормальний термін для побудови. Вимоги, які пропонує Руслан Петрович зі своїм штабом, не можуть бути втілені швидко.

Руслан Ротань, фото: ФК Олександрія
Плюс відбувалися зміни у складі. В один період пішло дуже багато людей, і їм на заміну підписали цілий ряд молодших виконавців.Тобто формування команди йшло не лише в ігровому аспекті, а й у кадровому. Тому, можливо, це й зайняло стільки часу.
– Як Ротань переживав невдачі у перших двох сезонах? Адже спочатку команда пролетіла повз єврокубки, а потім фінішувала ще нижче – у середині таблиці.
– Ротань проявив велику стійкість у тому плані, що він не хотів відходити від основної ідеї, хоча й певні моменти видозмінювалися.
Також, думаю, свою роль зіграли віра та підтримка з боку керівництва клубу, що не було швидкого звільнення після перших невдач. Вони довіряли його баченню й продовжували сподіватися на результат. Цей симбіоз менеджменту, тренерського штабу й гравців допоміг, аби усе склалося найкращим чином.
– А як команда ставилася до того, що відбувалося? Адже, вочевидь, набагато легше повірити в ідеї тренера, якщо вони підкріплюються результатом.
– В Олександрії був просто неймовірний колектив, тому якогось сильного песимізму ми не мали. Прагнули відтворювати те, що хоче тренер. Атмосфера у роздягальні була хорошою. Старші футболісти об’єднували довкола себе молодших, й усе відбувалося в дуже правильному дусі.
У певний момент результати були не дуже задовільними, але після другого сезону залишився майже увесь склад й ми провели більш вдалу кампанію.
– Багато хто відзначає, що Ротань любить покричати на підопічних.
– Повірте, ми це також відзначали, і не один раз:)
– Чи можна було в роздягальні отримати по шапці?
– Ну, зрозуміло, це футбол. Думаю, усі знають, що багато хто у спорті проявляє свою імпульсивність та кричить, особливо якщо тебе хтось не чує. Можливо, Руслан Петрович гучніший за інших. Однак сам прояв емоцій є цілком нормальним.
Чи могли виграти золото УПЛ? «Тоді стало зрозуміло, що Олександрія випала з боротьби»
– Завдяки чому вам вдалося виграти конкуренцію за позицію першого номера в досвідченого Микити Шевченка?
– Не скажу, що досить відмінний стиль. Мабуть, просто тренерський штаб тоді побачив необхідність у певних моїх якостях чи розумінні гри.

Георгій Єрмаков, фото: ФК Олександрія
Вірогідно, в останньому сезоні я зміг додати. Важко сказати точно, бо вимоги до усіх голкіперів однакові.
– Що стало ключовим для минулого суперуспішного сезону Олександрії?
– Думаю, усе розпочалося з трансферів. Влітку зробили чудові підсилення. Важливо відзначити, що новачки відіграли дуже велику роль. Вони вже були адаптовані до УПЛ й швидко зрозуміли вимоги головного тренера.
Найдивніше, що не була проведена повноцінна підготовка. Ротань із Сергієм Кравченком поїхали зі збірною України на Олімпіаду, а ми залишилися з помічниками.
– Чи могли ви стати чемпіонами, на вашу думку?
– Перше місце було дуже близько. Ми можемо питати лише із себе з приводу втрачених десь очок. Прикро.
За три тури до фінішу ми усе ще мали теоретичні шанси виграти, але поступилися Карпатам (1:2). Тоді стало зрозуміло, що Олександрія випала з боротьби. Дуже болючий момент.
Проте це й так, я вважаю, велика історія для міста, клубу й кожного, хто був у тій команді. Неймовірно.
– Що думаєте про сьогоднішні реалії Олександрії? Чи засмучують результати?
– Я слідкую та спілкуюся з деякими гравцями. Треба розуміти, що команда залишилася без головного тренера й багатьох футболістів, а також досі перебуває у процесі перебудови. Зараз відбулися нові трансфери, і я сподіваюся, що вони допоможуть Олександрії.
З яких причин Україна провалила Олімпіаду? «Ще одна незакрита рана»
– До Маккабі ви перейшли ще до того, як стали основним в Олександрії. Вас помітили за виступами в збірних?
– Ну, так. Тоді я був на турнірі у Франції у складі молодіжної збірної, коли ми готувалися до Олімпіади. Побачили декілька ігор, до цього були ще матчі у чемпіонаті, й звідти з’явилися пропозиції.
– Чому, на ваш погляд, «молодіжці» Унаї Мельгоси не вдався останній чемпіонат Європи? Кваліфікацію пройшли на одному подиху.
– Дуже прикро, що ми, я вважаю, не реалізували максимум.

Георгій Єрмаков, фото: УАФ
Перша гра з Данією (2:3)… Навіть зараз не можу зрозуміти справжню причину, чому так склалося. Ми мали хороший вигляд. Гол після рикошету… Фарт був десь не на нашому боці в епізодах, які потім вирішили долю результату. Я вважаю, що потенціал збірної був дуже високим.
– Чи прикро за Олімпіаду, що усе так склалося? Історична подія, але поїхали неоднозначним складом й результат вийшов змазаним.
– Це ще одна незакрита рана. Не думаю, що є сенс шукати виправдання у складі. Зрозуміло, не поїхали гравці дуже високого рівня, яких могли долучити. Однак все одно зібралася сильна команда, я вважаю.
Завжди хочеться більшого. У кінцевій грі з Аргентиною (0:2) мали достатньо хороших моментів у першому таймі. Ось, якщо чесно, через Олімпіаду я був засмучений навіть більше, аніж Євро. Тоді я прямо бачив, що ми грали дуже добре.
Це вже історія. Хочеться, щоб був ще один вихід на Олімпіаду для збірної. Будемо дуже сильно вболівати. Це важливо.
Хто є найкращим форвардом України? «Відзначив, на якому високому рівні він завершує атаки»
– На міжнародному рівні ви грали з Владиславом Ванатом, який нині виступає за Жирону. Чи вважаєте його найкращим форвардом України?
– Так. На сьогодні, на жаль, Артем Довбик має травму й відновлюється. Хоча для мене вони обидва є висококласними нападниками. Ще одним з найкращих наших форвардів вважаю Романа Яремчука.
У тренувальному процесі відзначив, на якому високому рівні Ванат завершує атаки. Дуже радий, що він зробив крок уперед й зараз демонструє свої якості в одній з найсильніших ліг світу. Бажаю йому якомога більше перемог та результативних дій.
– За Жирону виступає й ще один ваш експартнер у збірній – воротар Владислав Крапивцов. Людина з юнацької команди Дніпра-1 одразу потрапила до топчемпіонату.
– Ми тренувалися разом та багато спілкувалися. Я розпитував в нього про Жирону та вимоги.

Владислав Крапивцов, фото: ФК Жирона
Рівень та темп тренувального процесу неодмінно робить тебе сильнішим, навіть якщо ти не дуже багато граєш. Думаю, що в нього буде шанс, який він зможе використати. Він має дуже гарні якості та дані, як для воротаря.
– Як вам гралося у збірній, коли попереду вас у центрі захисту діяли Тарас Михавко та Максим Таловєров?
– Це захисники різних профайлів. З Таловєровим я відіграв лише тайм, тому про матчі багато сказати не можу. Футболіст високої техніки та якості. Як захисник добре веде боротьбу.
Тарас грає на м’ячі, не боїться його просувати та знаходити передачі. Дай Боже, щоб усі новини, які зараз лунають про нього у ЗМІ, стали реальністю й він пішов на підвищення.
Бліц
– Чому воротарів називають окремою кастою?
– Ну, а яка нормальна людина буде стрибати за м’ячем по 50-60 разів за тренування?
– Топ-3 голкіпери України станом на сьогодні?
– 1. Анатолій Трубін. 2. Андрій Лунін. 3. Дмитро Різник.
– Яке місце в цьому сезоні УПЛ посяде Олександрія?
– Хотілося б вище 13, щоб команда точно залишилася в УПЛ. Буду за це вболівати.
– Вас колись штрафували?
– Була жовта картка в Олександрії за неспортивну поведінку. Я отримав штраф десь 2500 грн.
– Який рейтинг ви б поставили собі у грі FIFA?
– Чесно, я не граю взагалі, тому не орієнтуюся. В топів, наскільки розумію, рейтинги 90+. Якщо бути реалістом, то в мене нехай буде 69-70.
– Чому у вашого агента Вадима Шаблія настільки багато клієнтів?
– Бо він може якісно зробити свою роботу. Варто розуміти, що в ProStar працює ціла команда. Напевно, на кожного агента підписаний ряд футболістів, і вони в цілому формують компанію. Так створюються їхні база та ім’я.

Вадим Шаблій, фото: Instagram
– А футболісту потрібен агент?
– Я впевнений, що потрібен гарний юрист. Це 100%. Агент, мабуть, також. Однак тут дуже різна специфіка, залежно від твого статусу та етапу кар’єри. Від цього й залежить, наскільки є велика необхідність співпраці з агентом.
– Чи тримаєте ви зв’язок з тренерським штабом національної збірної України?
– Зі мною спілкувався тренер воротарів Рустам Худжамов. Він запитував про мою ситуацію тут й також отримував відео з тренувань та ігор, зокрема, з технічної камери, аби мати повну картинку для оцінки.
Відбувається робочий діалог. Тренери спілкуються, і якщо їм потрібна якась інформація, то вони можуть її отримати.
– Які навички вам ще потрібно підтягнути?
– Це дуже важке питання:) Спитаю у свого тренера й зможу вам відповісти.