Сергій Кулибишев: «Серіал виглядає дорожче, ніж коштує»
Відродження українського серіалу
Українське серіальне виробництво активно еволюціонує. Якщо раніше в нашій країні можна було побачити лише звичні мелодрами та кримінальні історії, то тепер ситуація змінюється. За останні кілька місяців глядачі стали свідками появи серіалів, що не поступаються за якістю світовим стандартам. Серед них – «Тиха Нава» та «Ховаючи колишню».
Про «Ховаючи колишню»
Цей класичний 10-серійний серіал, який потрапив на одну з українських платформ, розкриває теми любові, втрат та дружби. Картина починається з того, що четверо чоловіків, представники різних поколінь та характерів, зустрічаються на похороні своєї колишньої – молодої військової, що загинула на фронті.
Хоча всі вони мали свої неприязні для один одного, тепер у них є спільна мета: звільнити квартиру покійної та відзначити її день народження. Протягом регулярних зустрічей у різних обставинах, вони діляться спогадами, ображаються й дійсно прощають.
Унікальність серіалу
Про особливості серіалу та роботу над ним розповідає режисер і сценарист Сергій Кулибишев.
«Зараз Україна потребує хепіендів, адже історії важко сприймати без позитивного фіналу», – стверджує Кулибишев.
Титри як витвір мистецтва
Чому титри важливі?
У вашому серіалі привертають увагу титри на початку. Вони довгі, естетично витончені. Як виникла така ідея?
Це запитання захопило самого Кулибішева. Він розповідає про те, як тривала робота над ними.
- Співпраця з аніматоркою: Знайшли чудову Ольгу Гаврилову.
- Тривалість процесу: Спочатку розраховували на місяць, а в результаті витратили цілих пів року!
- Креативність: Насамперед протягом роботи розробляли музику та анімацію одночасно, що дозволило об’єднати два світи в творенні.
Кожен елемент титрів розкриває стосунки персонажів із їхньою колишньою. Наприкінці з’являється напис «Ховаючи колишню», що символізує розбитість їх життів через втрату.
Новий жанр українського серіалу
«Ховаючи колишню» можна віднести до камерних драми, в яких герої перебувають у замкнутому просторі.
- Кулибишев звертається до улюблених авторів, зокрема Агати Крісті.
- Британський серіал State of the Union також став натхненням для створення сюжету.
«Легше створювати оригінальні історії, ніж копіювати існуючі», – додає режисер.
Поглиблене дослідження персонажів
Глибока робота над героями
Персонажі «Ховаючи колишню» продумані до дрібниць. Кожен із них переживає втрату по-своєму. Чи використовувалися психологи під час зйомок?
- Кулибишев наголошує на важливості достовірності.
- Він працював над сценарієм сам, занурюючись у психологію героїв.
«У кожному персонажі є частина мене», – зазначає він, пояснюючи, як пов’язані його переживання з історіями героїв.
Які новини серед серіалів?
Останнім часом багато українських серіалів стали популярними, проте «Ховаючи колишню» створює особливий контекст.
- Це серіал для розумних, мислячих глядачів.
- Він сподобається тим, хто готовий до глибокого досвіду.
Кулибишев шукає баланс між розважальними і серйозними проектами, адже важливо справжнє сприйняття реальності.
Розкриття особеностей зйомок
Особливі локації й бездоганне оформлення
Зйомки в серіалі тривали не більше місяця. Локації були ретельно підібрані для перетворення на реальність.
- Кулибишев разом з художником постійно обирали заклади Києва.
- Однак довелося об’єднати частини, що дозволило створити унікальний бар для своїх героїв.
Кожна серія має свою кольорову палітру, що отражає емоції героїв і зміну атмосфер. Кожен елемент дизайну легенько підкреслює зміни в характерах.
Непередбачувані моменти
Режисер згадує про забавні ситуації під час зйомок.
- Зйомка різдвяної сцени співпала із справжнім снігом.
- Зйомка епізоду з тривогою співпала з реальними тривогами в Києві.
Ці деталі роблять процес ще більш інтригуючим, адже їх не запланувати.
Що далі?
Плани на майбутнє
Кулибишев не планує зупинятися на досягнутому.
- У перспективі – байопік про українського музиканта.
- Також він працює над театральними проектами.
Цей серіал стався не лише успіхом, але й значним кроком уперед для українського кінематографа. Мистецтво отримує новий вектор розвитку, відображаючи сучасні реалії та емоції народу.
