Росія продовжує змінювати свої ударні безпілотники, пристосовуючи їх до атак на конкретні типи цілей. Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило деталі оновленої версії реактивного БпЛА «Герань-4», яку російські війська почали застосовувати восени 2026 року.
Особливу увагу привертає не лише начинка апарата, а й його бойова частина. За даними ГУР, нова модифікація може використовувати кумулятивно-ріжуче спеціальне навантаження, розраховане на ураження таких об’єктів, як мости та лінії електропередач.
Що відомо про оновлену «Герань-4»
Це реактивний безпілотник довжиною близько 3,6 метра з розмахом крил 3,05 метра. Максимальна злітна маса сягає 450 кг, а бойова частина важить близько 50 кг. За оприлюдненими ГУР характеристиками, максимальна швидкість дрона становить 350 км/год, крейсерська — близько 320 км/год, а заявлена дальність польоту — до 770 км.
Одна з важливих змін стосується навігації. Усередині дослідженого апарата виявили новий блок «МОХ», основою якого є високоточний магнітоіндуктивний сенсор PNI5GA американської компанії PNI Sensor.
Цей блок працює разом з інерціальним навігаційним модулем SADRA. Така система допомагає зменшувати похибки гіроскопів і підвищувати точність автономної навігації безпілотника.
Спеціальна бойова частина для інфраструктури
Ще одна особливість «Герані-4» — можливість оснащення КРСН, тобто кумулятивно-ріжучим спеціальним навантаженням. Саме його ГУР пов’язує з використанням безпілотника проти мостів та ЛЕП.
На відміну від звичайної уламково-фугасної бойової частини, така конструкція створена для концентрованого впливу на елементи цілі. Це свідчить про подальшу спеціалізацію російських ударних дронів під конкретні завдання.
Офіційний портал ГУР також вказує, що «Герань-4» може оснащуватися іншими типами 50-кілограмових бойових частин.
Усередині — компоненти з різних країн
Розбір безпілотника вкотре показав міжнародне походження його електронної начинки. У переліку компонентів ГУР є деталі, пов’язані з виробниками зі США, Китаю, Японії, Швейцарії та інших країн. Серед них — мікроконтролери, GNSS-модулі, конденсатори, діоди та інші електронні компоненти.
Наприклад, у «Герані-4» ідентифікували GNSS-модуль китайської Unicore Communications, компоненти японської TDK та американської Mini-Circuits. В окремих вузлах ГУР також виявило компоненти Texas Instruments, Vishay та інших західних виробників.
Це не обов’язково означає пряме постачання виробниками до Росії: електроніка може потрапляти туди через складні ланцюги посередників. Саме тому ідентифікація компонентів важлива для подальшого відстеження та перекриття каналів постачання.
Оприлюднення конструкції нової «Герані-4» показує ще одну тенденцію: РФ не просто збільшує кількість ударних БпЛА, а намагається робити окремі модифікації точнішими та пристосованими до атак на конкретні елементи критичної інфраструктури.
