Ігор Плахута, командувач Сил територіальної оборони ЗСУ

П’ять років тому указом Президента України №417/2020 встановили свято – День територіальної оборони України. Він відзначається щорічно у першу неділю жовтня, як зазначено в Указі, «…для підкреслення важливості територіальної оборони для забезпечення обороноздатності та територіальної цілісності України».

З нагоди цього свята Укрінформ поспілкувався з Командувачем Сил територіальної оборони Збройних Сил України генерал-майором Ігорем Плахутою.

З початком повномасштабного вторгнення генерал-майор Плахута обійняв посаду заступника командувача Сил спеціальних дій, згодом виконував обов’язки заступника командира оперативно-стратегічного управління військ “Хортиця”. 11 лютого 2024 року Президент Володимир Зеленський призначив його командувачем Сил ТрО ЗСУ.

Як змінювалася тероборона з моменту створення, чи вдалося їй позбутися статусу «другорядних військ» та як досвід ТрО впливає на сучасну воєнну доктрину України? На ці та інші теми нам удалося поспілкувалися з командувачем, попри його зайнятість та щільний графік.

УПЕВНЕНІСТЬ НА ПЕРЕДОВІЙ ТА НАЙСКЛАДНІШІ НАПРЯМКИ

– Ігорю Вікторовичу, що вас найбільше вразило, коли ви востаннє були безпосередньо на передовій у підрозділах ТрО?

– Передову з низки причин я відвідую постійно та досить часто. І, сподіваюся, що «останньої» поїздки не буде (посміхається). Не буду вдаватись у деталі, але нещодавно під час такої поїздки на одному з гарячих напрямків мав можливість спостерігати ураження нашими воїнами російських штурмовиків, що намагалися закріпитися на позиціях. Тож у мене особисто враження позитивне, а у ворога – не дуже. Бо ТрО вражає! (Посміхається).

Якщо серйозно – щоразу, спілкуючись із командирами та бійцями, бачу в їхніх очах таку, знаєте, спокійну впевненість та рішучість. І це не може не справляти враження, бо люди виконують завдання на дуже гострих напрямках, на межі людських можливостей, постійно ризикуючи своїми життями.

– Які напрямки на фронті зараз є найскладнішими для ваших підрозділів і чому саме там активно залучена територіальна оборона?

– Наші підрозділи працюють на всіх напрямках, але найбільш активно – на «найгарячіших» – це і Куп’янський, і Торецький, і Новопавлівський. Усі напрямки складні, але, напевно, зараз найскладніший – Покровський, адже він є напрямком головного удару противника, тож тут фіксується найбільше спроб здійснення штурмових дій, але Сили оборони відбивають ці спроби. Ба більше, як ви знаєте, на цьому напрямку зараз проводиться контрнаступальна операція, і ми поступово відбиваємо захоплені ворогом території: загалом у Покровському районі вже звільнено 180 кв. км української території, і майже 200 кв. км зачищено від ворожих диверсійних груп.

Ці напрямки складні не лише для підрозділів Сил ТрО, а й для всіх Сил оборони. І це зрозуміло – адже ворог широко використовує авіацію для того, щоб завдати вогневі ураження нашим підрозділам за допомогою КАБів. Противник прагне встановити щільний вогневий контроль районів за допомогою артилерійського вогню та БпЛА, створює проблеми здійсненню логістичного забезпечення та евакуації.

Тож сама ситуація дає відповідь на запитання – чому територіальна оборона залучена на складних напрямках? Саме тому, що тут складно й «гаряче». Проте Сили територіальної оборони давно довели свою ефективність у виконанні бойових та спеціальних завдань у складі угруповань військ та сил ЗСУ. До того ж ТрО – це справді сила: наразі завдання на фронті виконують 24 окремі бригади ТрО, а це – 119 батальйонів.

ВІД КИЄВА ДО БАХМУТА: ОПЕРАЦІЇ ЗА УЧАСТЮ ТРО, ЯКІ РОЗВІЯЛИ СКЕПСИС

– Які підрозділи ТрО показали себе найрезультативніше на фронті? Можете навести приклади конкретних операцій?

– Перш за все варто нагадати, що військові частини Сил ТрО ЗСУ формувалися в умовах широкомасштабного вторгнення Росії. Попри це, ми змогли дуже швидко почати виконувати бойові завдання. Це допомогло решті складових ЗСУ провести розгортання угруповань та приступити до виконання завдань. Завдяки цьому також сформувалися нові військові частини інших видів та родів ЗСУ. При цьому підрозділи ТрО активно брали участь в обороні, а згодом – і у звільненні окупованих ворогом територій.

Скажімо, підрозділи 112-ї та 114-ї бригад ТрО спільно з іншими підрозділами Сил оборони зупинили ворога на підступах до Києва. 119-та бригада ТрО стримувала противника на Чернігівському напрямку, аби не допустити захоплення Чернігова й інших населених пунктів регіону.

Підрозділи 117-ї бригади ТрО пліч-о-пліч з іншими підрозділами, перебуваючи в оперативному оточенні, не допустили захоплення міста Суми.

Підрозділи 127-ї, 113-ї, 108-ї, 105-ї бригад ТрО вели оборону Харкова. А в подальшому, під час Харківського контрнаступу здійснювали наступальні й штурмові дії та звільнили ряд населених пунктів.

Окрім того, підрозділи 120-ї, 107-ї, 104-ї, 112-ї, 241-ї, 127-ї бригад ТрО тримали оборону в Бахмуті й на Бахмутському напрямку, та спільно з іншими підрозділами Сил оборони покинули місто одними з останніх.

Підрозділи 124-ї бригади ТрО захопили ділянку місцевості на лівому березі річки Дніпро, вели наступальні та штурмові дії спільно з іншими підрозділами сил оборони та звільняли населені пункти у межах Херсонської області.

Бригади Сил ТрО на різних ділянках фронту протягом повномасштабної війни продемонстрували успішні дії й мотивацію військовослужбовців. Гадаю, що ці операції підтвердили раціональність рішення про застосування підрозділів ТрО поза межами областей, у яких вони були сформовані, попри певний скепсис на початках. Пригадуєте приказку «вдома й стіни допомагають»? А якщо не вдома, то тероборонівцю допомагають вишкіл, побратими та зброя! Та й взагалі вся Україна – це наш дім. А отже немає різниці, де бити ворога!

– Існує стереотип, що ТрО – це “другорядні сили”. Що би ви відповіли скептикам після трьох з половиною років війни?

– Сили територіальної оборони уже давно довели, що вони не є “другорядними силами”. Тероборона показала високу боєздатність, гнучкість і готовність діяти у складних умовах. Це приклад того, як українці здатні самоорганізовуватися, навчатися та ефективно обороняти свою державу. Ми стали невід’ємною частиною системи оборони України, і не лише на фронті. Адже беремо участь в охороні стратегічних об’єктів, виконуємо завдання з підтримки регулярних військ та захисту громад у прифронтових і тилових районах. Зазначу, що до цих завдань активно долучаються не лише Сили ТрО, а й ДФТГ – збройні добровольчі формування територіальних громад, що підпорядковуються бригадам Сил ТрО.

ЦИВІЛЬНІ ЗАХИСНИКИ НЕБА: ЯК ПРАЦЮЮТЬ МОБІЛЬНІ ГРУПИ ППО ДФТГ

– Загони ДФТГ також входять до системи територіальної оборони, хоча й не належать до Збройних Сил. Зі зростанням повітряних загроз добровольчі формування почали створювати мобільні групи протиповітряної оборони. Наскільки ефективною можна вважати діяльність ДФТГ у збройному захисті цивільних та військових об’єктів?

– Починаючи з минулого року в Україні почали активно створювати мобільні вогневі групи, до складу яких увійшли добровольці. Вони під оперативним керівництвом Повітряних Сил залучалися до протиповітряного прикриття об’єктів від загроз з повітря.

За дев’ять місяців 2025 року мобільні вогневі групи вже ДФТГ знищили 350 цілей. Багато це чи мало? Враховуючи те, що ці групи складаються із цивільних громадян, їхню ефективність вважаю достатньо високою.

Крім того, ми почали створювати групи протиповітряної оборони ДФТГ, які будуть застосовувати БпЛА-перехоплювачі. Наразі тривають відбір особового складу, його підготовка й закупівля цих безпілотників.

– Ми неодноразово бачили приклади застосування легкої цивільної авіації у боротьбі з ворожими безпілотниками. Чи масштабуватиметься цей метод у системі територіальної оборони, і чи входитиме він в ешелоновану систему протидії ворожим безпілотникам, що нещодавно була анонсована Головнокомандувачем ЗСУ?

– Стосовно так званої «малої» або легкомоторної авіації – перша така група вже створена й виконує завдання з протиповітряного прикриття. Незважаючи на те, що утворена вона у червні, а виконувати завдання почала лише на початку липня, групі вже вдалося знищити більше 70 повітряних цілей. Цей результат вказує на високу ефективність застосування таких груп ППО.

Нині цю групу передано в оперативне підпорядкування Повітряних сил. Тож можна вважати, що вона уже входить до ешелонованої системи протидії ворожим безпілотникам. І це – лише початок.

Що стосується масштабування, то, звичайно, Збройні Сили зацікавлені в утворенні таких груп. Безперечно, будуть докладатися зусилля щодо збільшення кількості груп протиповітряної оборони з пілотованими повітряними судами на базі ДФТГ, враховуючи набутий досвід. До речі, цим досвідом уже активно цікавляться наші зарубіжні партнери.

ЗА СТАНДАРТАМИ НАТО: НОВА ТЕХНІКА Й ОЗБРОЄННЯ В ТРО

– Наскільки Сили ТрО забезпечені сучасною технікою?

– Дякую за запитання – це питання є дуже актуальним, бо в умовах сучасної війни наявність ефективної зброї та техніки є вирішальним фактором на полі бою.

Територіальна оборона сьогодні значно підсилена сучасними засобами. Наші частини поступово отримують сучасні вантажні повнопривідні автомобілі, зокрема від зарубіжних виробників, що суттєво покращує логістику – доставку людей, боєприпасів і медичної допомоги.

Також ми отримали від іноземних партнерів легкоброньовані автомобілі іноземного виробництва, такі як ROSHEL, OSHKOSH, MaxxPro, Hummer, так і вітчизняні зразки, як-от Козак-5. Це підвищує живучість підрозділів і дозволяє безпечніше виконувати завдання.

Звісно, отримували і сучасні пікапи, без яких важко представити життя бійців на передовій та потреби мобільних вогневих груп.

Зі стрілецької зброї наші підрозділи отримують сучасні зразки під патрони НАТО, а також великокаліберні кулемети, автоматичні гранатомети та протитанкові засоби – усе, що потрібно для ефективної оборони і стримування противника.

Для підтримки наступальних і оборонних дій у нас є сучасні артилерійські системи, зокрема самохідні гаубиці Dana-2M й 120 мм самохідні міномети Alacran, які дають потужне вогневе прикриття. Окремо хочу відзначити, що частини отримували й отримують протитанкові комплекси TOW, Milan та інші від партнерів, що підвищує нашу здатність знищувати бронетехніку противника.

І нарешті – безпілотні системи. Ми забезпечені різними типами безпілотних літальних апаратів та наземних роботизованих комплексів, які використовуються для розвідки, коригування вогню, доставки, евакуації, а також знищення живої сили та техніки противника. Це один із найдинамічніших напрямків озброєння, і він постійно розвивається.

– Яку роль у ваших підрозділах сьогодні відіграють дрони?

– Колосальну! Безпілотні апарати, – не лише повітряні, а й наземні – це розвідка. Дрони – це і вогнева підтримка, і враження ворожих об’єктів, і прикриття своїх (у тому числі – протиповітряне), і радіоелектронна підтримка, і логістика та евакуація, і навіть інформаційно-психологічний вплив на ворога! Крім того, підрозділи безпілотних систем також документують вчинення воєнних злочинів противником, а також допомагають нам формувати відповідні звіти з подальшою їх передачею встановленим порядком.

Сьогодні неможливо уявити виконання бойових завдань без застосування дронів. Цей напрямок постійно еволюціонує, з’являються нові рішення, збільшується дальність дронів, корисне навантаження. Уже є приклади роботи дронів із застосуванням штучного інтелекту. Тож ми працюємо над тим, щоб наші підрозділи забезпечувалися дронами якомога масштабніше, постійно шукаємо і знаходимо нові рішення.

– Чи бачите ви майбутнє ТрО як “технологічного війська”, яке може швидше за інші адаптувати новинки?

– Безперечно! Саме Сили ТрО мають найбільший потенціал стати своєрідним полігоном для впровадження новітніх технологій. Гнучкість структури, тісна взаємодія з громадами та активне залучення волонтерів й ІТ-сектору створюють середовище для швидкого впровадження інновацій – від БпЛА й систем РЕБ до цифрових платформ управління.

Наше майбутнє – у впровадженні роботизованих комплексів, ударних і перехоплюючих БпЛА, наземної й повітряної розвідки, а також автоматизованих систем управління й обміну даними. Це робить Сили ТрО рушієм технологічних інновацій у Збройних Силах.

– Чи є різниця у пріоритетах забезпечення між ТрО й іншими військами?

– У ЗСУ кожен підрозділ має свої завдання, і саме від цього залежать пріоритети у забезпеченні. Наприклад, танкові чи артилерійські частини отримують одні види техніки, а підрозділи територіальної оборони – інші.

Наші частини, виходячи з покладених завдань, найбільше потребують сучасної автомобільної та броньованої техніки. Війна показала, що навіть дуже сучасні машини швидко зношуються й потребують постійного оновлення. Отже, це для нас ключовий пріоритет. Ми розраховуємо й надалі на підтримку держави та міжнародних партнерів, щоби скорочувати ці потреби й забезпечувати наших бійців усім необхідним. Адже мова йде не лише про техніку – йдеться про життя людей, які її використовують.

СЕКРЕТ РЕКРУТИНГУ: ЧОМУ УКРАЇНЦІ ОБИРАЮТЬ СЛУЖБУ В ТРО

– Який відсоток особового складу ТрО зараз складають добровольці, мобілізовані та ветерани?

– На початку повномасштабного вторгнення кількість добровольців була максимально наближена до 100%. Лише ключові посади у підрозділах займали кадрові військові.

Слід також враховувати, що у 2022 році майже всі добровольці оформлювалися на військову службу як мобілізовані напряму до військових частин. Тому приблизно 80% добровольців пройшли через мобілізацію, і лише близько 20% одразу підписали контракт.

Щодо ветеранів: зараз кожен, хто бере участь у бойових діях, є учасником бойових дій. І цей показник близький до 70%. А ще, трохи більше 10% військовослужбовців підрозділів ТрО мають статуси учасників бойових дій ще з часів проведення АТО/ООС.

– Окрім базової військової служби та мобілізації, існує також служба за контрактом. За деякими даними, рекрутингові центри Сил ТрО демонструють ледь не найвищі показники серед Збройних Сил. Чому українці йдуть служити саме до ТрО?

– Нам справді вдалося створити ефективну систему рекрутингу в Силах ТрО. Нещодавно виповнилася перша річниця від дня створення 4-го центру рекрутингу Сил ТрО. Крім того, тепер у кожній бригаді діє власний підрозділ рекрутингу та вибудована повноцінна вертикаль управління рекрутингом – від Командування Сил ТрО до військових частин.

У представників наших рекрутингових підрозділів справді високий рівень професіоналізму у поєднанні з бойовим досвідом. Налагоджено роботу гарячої лінії, яка працює сім днів на тиждень. Працює сайт і сторінка «Територія рекрутингу» в соцмережах. До роботи в цих підрозділах долучилися військовослужбовці, які працювали у відділах персоналу найбільших компаній-роботодавців України. Тож зараз вони впроваджують сучасні методи рекрутингу, використовують усі доступні інструменти для добровільного залучення до війська. Саме тому система рекрутингу в ТрО неодноразово відзначалася Генеральним штабом Збройних Сил України як одна з найкращих.

Чому українці йдуть служити саме в ТрО? По-перше, обирають бригади через географічну прив’язку – до регіону, в якому проживають. По-друге, через можливість служити пліч-о-пліч зі своїми братами, колегами, сусідами чи друзями.

Звісно, є й винятки. Скажімо, молодий хлопець з Херсона долучився до львівської 103-ї окремої бригади територіальної оборони ім. митрополита Андрея Шептицького. До речі, він обрав програму “Контракт 18-24”, яка також діє у бойових підрозділах Сил ТрО. Такі випадки – зразок мужності для всіх нас.

– Як змінилася система підготовки бійців ТрО за останній рік? Чи вдалось адаптувати тренування до реалій фронту?

– Ворог щодня кидає нашим воїнам складні виклики, проте ми встигаємо реагувати відповідно. Маємо багато важливих змін за останній рік у системі підготовки. Зокрема, це адаптація базової загальновійськової підготовки під потреби фронту (збільшення терміну підготовки для покращення якості навчання, враховано вивчення методів захисту від ворожих дронів).

Окрім того, розвивається використання наземних роботизованих комплексів, а також зенітних дронів для захисту повітряного простору від новітніх методів нападу.

ВІД СОЛДАТА ДО КОМАНДИРА: ШКОЛА ЛІДЕРСТВА ТА «ВИШКІЛ КАПІТАНІВ»

– Чи відчуваєте ви кадровий голод у ТрО, зокрема – брак командирів, інструкторів, фахівців?

– На жаль, так. Створення нових підрозділів БпЛА, РЕБ чи радіоелектронної розвідки, ППО та подібних потребують фахівців. А військові частини, що ведуть бойові дії або перебувають на відновленні, постійно потребують людей для комплектування бойових підрозділів. Отже кадровий голод, особливо потреба фахівців, дійсно відчувається з об’єктивних причин.

Проте ми постійно обираємо найкращих і найдосвідченіших солдатів та сержантів у Силах ТрО для удосконалення їхніх навичок. Їх направляємо на навчання, щоби потім призначити на первинні командні посади – від командира відділення до командира роти.

Постійно проводиться робота з переатестації сержантів, яким присвоюється первинне офіцерське звання «молодший лейтенант». Завдяки цьому маємо достатню кількість досвідчених командирів. А ще це дозволяє підтримувати належний рівень укомплектованості командних посад. Тож командирів рот на посадах – більше 90%, командирів взводів – більше 80%. І всі вони – досвідчені воїни та грамотні командири.

Щодо інструкторсько-викладацького складу навчальних підрозділів, нам вдається забезпечувати їх укомплектованість не нижче 80% за рахунок військовослужбовців, які мають значний бойовий досвід, та отримали висновки ВЛК з обмеженнями до проходження військової служби внаслідок поранень, або загострення хвороб під час проходження військової служби у надскладних умовах.

– Чи можна вважати, що Сили ТрО стали школою для нової генерації командирів та сержантів?

– Безумовно! Так склалося, що у лютому 2022 року лави ТрО поповнили люди, багато з яких не мали досвіду військової служби взагалі. Вчитися доводилось одразу. Навчання військовій справі відбувалося найчастіше під час ведення бойових дій. А вже згодом – налагодилось у навчальних закладах та новосформованих навчальних центрах.

Одним з найголовніших напрямків підготовки наших воїнів є вишкіл офіцерів командної ланки: від командира взводу і вище. Бо саме вони здійснюють безпосереднє управління бойовими діями підрозділів. Зважаючи на те, що чимало офіцерів, які обіймали посади командирів взводів та рот, були призвані на військову службу по мобілізації, і їх було більше, ніж ми могли підготувати, нам знадобилися додаткові навчання офіцерського складу.

Так, у 2023 році ми започаткували курс підготовки офіцерів Сил ТрО “Вишкіл капітанів”. Відтоді ці навчання успішно завершили майже 500 військовослужбовців. Під час цього курсу слухачі отримують необхідні знання і навички й опановують усі дисципліни, необхідні кожному командирові.

Торік цей курс включили до Каталогу курсів професійної військової освіти. Це дозволяє слухачам отримувати по завершенню навчань сертифікати державного зразка.

Також наші воїни постійно проходять підготовку на курсах підвищення кваліфікації військовослужбовців ЗСУ, курсах професійної військової освіти, беруть участь у навчаннях за кордоном.

Ми постійно проводимо навчальні збори з військовослужбовцями, які заплановані до призначення на основні командно-штабні посади рівня командирів батальйонів, заступників командирів бригад, начальників штабів бригад та командирів бригад.

На сьогодні чимало командирів та сержантів – це воїни з великим бойовим досвідом, який здобувався на найгарячіших напрямках. Цей досвід передається через центри підготовки, бойові бригади. Сили ТрО – це частина історії нашої держави, яка твориться сьогодні. Тож нам є що розповісти та чому навчити. В якості прикладу наведу історію військовослужбовиці Ольги Бігарь з позивним «Відьма». Дівчина зголосилася до лав Сил ТрО, до 241-ї окремої бригади, ще на самому початку повномасштабного вторгнення, простим стрільцем. У 2023 році вона опанувала міномети, була командиром взводу, брала участь у важких боях під Бахмутом. Зараз капітан Бігарь – начальник відділення вогневої підтримки бригади, виконує найскладніші операції на Запорізькому напрямку з високим професіоналізмом. Тож вважаю приклад «Відьми» взірцем для багатьох представників так званої «сильної статі» (сміється).

СИЛА ОБ’ЄДНАННЯ: ЯК ТРО ГУРТУЄ СУСПІЛЬСТВО

– Що робить тероборона для родин зниклих безвісти та полонених тероборонівців, яку участь Сили ТрО беруть у процесі повернення своїх бійців додому – зі щитом або на щиті?

– Наші підрозділи цивільно-військового співробітництва постійно підтримують родини захисників, допомагають із оформленням виплат та пільг, налагоджують взаємодію з державними й міжнародними організаціями. А ще – сприяють у питаннях реабілітації й соціального захисту членів родин зниклих безвісти та полонених у межах компетенції.

Що стосується повернення наших воїнів додому, зазначу, що пошук та повернення тіл загиблих військовослужбовців проводиться спеціальними підрозділами за участю гуманітарних ініціатив. Такі операції – це складна координація між ЗСУ, МВС, СБУ, ГУР МОУ та міжнародними партнерами. Сили ТрО ЗСУ також беруть участь у всіх етапах повернення своїх військовослужбовців, і це масштабна робота: від фіксації фактів та проведення службових розслідувань до координації та взаємодії із уповноваженими органами.

– Як, на вашу думку, ТрО впливає на єдність суспільства у воєнний час?

– Територіальна оборона об’єднує людей різного віку, професій і регіонів навколо спільної мети – захисту своєї землі. Тероборона підсилює відчуття відповідальності та залученості кожного громадянина до безпеки своєї держави. Завдяки ТрО формується довіра між військовими та цивільними, зміцнюються патріотизм і взаємопідтримка, що особливо важливо у воєнний час. Це не лише військовий, а й соціальний феномен, який робить суспільство більш згуртованим.

– Яким ви бачите ТрО через п’ять років? Це будуть мобільні бойові бригади, резервна армія чи щось нове?

– Думаю, що через п’ять років, після Перемоги, Сили ТрО трансформуються у змішану модель: бойові бригади, здатні до самостійних дій у своїх регіонах, та стратегічний резерв, інтегрований у ЗСУ. Скоріш за все, це будуть мобільні бригади, які ще в мирний час готуються та оснащуються за територіальним принципом, зберігаючи значну роль у суспільстві та взаємодії з громадами. Вони поєднають бойову готовність і резервну функцію.

Вони матимуть власні високотехнологічні підрозділи (дрони, кібер, РЕБ), але також збережуть ключову роль у територіальному захисті та взаємодії з населенням. Вони відіграватимуть значну роль у суспільстві, зберігатимуть зв’язок із громадами та водночас виконуватимуть функції резерву й повноцінних бойових з’єднань.

– Чи варто очікувати, що досвід ТрО стане частиною нової воєнної доктрини України?

– Безумовно! Досвід Сил ТрО вже впливає на нову воєнну доктрину: від згуртування громадян у перші дні великої війни до ведення бою на рівні інших бригад. Цей досвід довів ефективність концепції “всеохопної оборони” та партнерства армії з громадянським суспільством. Доцільно було б закріпити це у новій воєнній доктрині як унікальну українську модель – поєднання регулярної армії, технологічних резервів та широкої оборонної спроможності громад, партнерства армії й суспільства.

– Що ви хотіли б, аби кожен українець зрозумів про Сили територіальної оборони вже сьогодні?

– Кожен українець має усвідомити: Сили територіальної оборони – це не лише про зброю та форму. Це – про готовність громадян стати на захист своєї держави, своїх родин та цінностей. ТрО – це люди з нашого оточення, сусіди, друзі, колеги, які в критичний момент готові діяти. Сьогодні важливо підтримувати та поважати тих, хто служить у ТрО, розуміти їхню роль у загальній системі безпеки країни та самим, за потреби, бути готовими долучитися до оборони своєї землі!

Сергій Череватий

Фото: Роман Малко