Виклики цифрової освіти в інклюзивному навчанні та інноваційні цифрові персоналізовані рішення для інклюзивної освіти в Україні обговорили під час міжнародного форуму «Кожна дитина важлива: цифрове персоналізоване навчання, інклюзія та право на якісну освіту».
Ініціатором проведення заходу виступив офіс освітнього омбудсмена, а його організацію підтримали міжнародні партнери України.
Як зазначає освітній омбудсмен Надія Лещик, форум став майданчиком для ознайомлення з державними політиками, науковими дослідженнями, досягненнями, міжнародним досвідом, а також демонстрації практичних прикладів застосування цифрових інструментів в інклюзивній освіті. Крім того, форум сприяв консолідації зусиль задля забезпечення права кожної дитини на якісну освіту.
Одним із центральних акцентів у дискусіях стали принципи універсального дизайну, згідно з якими один навчальний ресурс адаптується для потреб різних учнів із використанням мультимедійного контенту та асистивних технологій.
Концепція універсального дизайну навчання базується на ідеї, що кожна дитина має право навчатися в тому форматі, який їй найбільш зручний і ефективний. Основна філософія цього підходу полягає в тому, що труднощі, з якими стикаються діти, часто пов’язані не з їхніми індивідуальними особливостями, а з негнучкими освітніми середовищами.
Універсальний дизайн навчання спирається на три ключові принципи:
1. Різноманітні способи залучення учнів до навчального процесу.
2. Різні форми подання навчальної інформації.
3. Різні методи демонстрації навчальних результатів.
Важливою складовою цього підходу є адаптація одного навчального ресурсу під різні потреби учнів, замість створення окремих матеріалів для кожної категорії дітей.
Адаптація матеріалів відбувається через впровадження таких елементів як:
– багатомодальність: розробка підручників, що поєднують друкований текст, жестову мову, доступну просту мову, графічні адаптації та мультимедійний вміст;
– доступність цифрових ресурсів: застосування простої мови, піктограм та засобів альтернативної комунікації;
– гнучкість відображення: можливість масштабування тексту, зміни шрифтів, сумісність із програмами для читання з екрану (скрінрідерами);
– висока якість мультимедійного оформлення: використання якісного аудіо й відео без непотрібного шумового навантаження;
– інноваційні інструменти: інтеграція інтерактивних 3D-моделей та підтримка допоміжних технологій, наприклад, системи керування поглядом Eye Tracker.
Про впровадження цієї концепції у законодавче поле Литви розповіла литовська дослідниця освіти, професорка, керівниця кластеру трансформаційних освітніх досліджень Університету Вітовта Великого, Альвіра Галкєне. Вона наголосила, що з 2024 року в Литві кожна дитина має право навчатися у загальноосвітній школі. Під час виступу пані Альвіра ознайомила учасників форуму з історією розвитку концепції Universal Design for Learning (UDL), започаткованої дослідниками Гарвардського університету та організацією CAST. Основу UDL становлять три принципи: різноманітність способів залучення учнів, подання інформації та демонстрації навчальних результатів.
Членкиня громадської спілки «Мережа батьківських організацій», лідерка адвокаційної кампанії «Голос для Дениса» Наталія Камінська поділилася особистим досвідом навчання сина, який має дитячий церебральний параліч, не користується мовленням і не може користуватися руками. Наталія розповіла, що на початку навчальної діяльності у них не було пристрою Eye Tracker, але згодом завдяки сучасним допоміжним технологіям її син успішно закінчив початкову школу. Важливим чинником успіху стала модель партнерства, яка об’єднала родину, навчальний заклад та міжнародні проєкти підтримки. Цей приклад ілюструє, як завдяки партнерству та інноваційним технологіям дитина зі складними порушеннями руху й мовлення може успішно здобувати освіту в інклюзивному класі.
Цей кейс слугує наочним доказом того, що універсальний дизайн та технологічні інновації дозволяють зробити один і той самий навчальний матеріал доступним для дітей із різними освітніми потребами, забезпечуючи персоналізоване цифрове освітнє середовище для кожного учня.
Застосування таких підходів сприяє подоланню освітніх втрат та гарантує активне залучення дітей у навчальний процес.
Раніше медіа НУШ висвітлювало питання необхідності інклюзії в школах з точки зору дитини з розладом аутичного спектра (РАС).
Фото надано Наталією Камінською.
